Ухвала суду № 44271388, 20.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7590/14 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В. Провадження № 22-ц/780/2942/15 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 18 20.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Приходька К.П.,

суддів Гуль В.В., Голуб С.А.,

при секретарі: Химинець Н.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановила:

у червні 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та після зменшення позовних вимог 16.12.2014р., просив звернути стягнення на нерухоме майно на свою користь на предмет іпотеки: земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер ділянки 010632300035, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,1078га., цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за АТ «Банк «Фінанси та Кредит», та домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку та гаража, побудованих з піноблоку та цегли, загальною площею будинку 155,4 кв.м.., житловою площею 94,0 кв.м., шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в розмірі 8675254 гривень 24 копійки, з яких основний борг - 2394406 гривень 90 копійок, нараховані відсотки за користування кредитними коштами - 1743362 гривні 74 копійки, пеня 4537484 гривень 60 копійок, а також стягнути з відповідача на свою користь суму судових витрат, понесених позивачем, включно з витратами на судовий збір за подання позовної заяви за позовними вимогами в розмірі 3643 гривні.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 26 вересня 2006 року між Банком «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_3 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02, відповідно до умов якого позичальнику ОСОБА_3 була відкрита невідновлювальна кредитна лінія на загальну суму 70 000 доларів США з терміном повного погашення заборгованості по наданих Кредитних ресурсах до 25 вересня 2021 року з оплатою по процентній ставці 15 процентів річних.

25 червня 2007 року між Банком «Фінанси та Кредит» та третьою особою ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року щодо збільшення розміру невідновлювальної кредитної лінії до 300000 доларів США, відповідно до якого були внесені зміни до Графіку зниження розміру заборгованості щодо зобов»язання позичальника щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяці здійснювати погашення позичкової заборгованості за Кредитними ресурсами у розмірі 1851 долар США 85 центів та нарахованими процентами.

Позивач стверджував, що виконав свої зобов»язання за договором, надавши на підставі письмової заяви позичальника грошові кошти в розмірі 300000 доларів США, однак третя особа ОСОБА_3 не виконала своїх зобов»язань за договором, у зв»язку з чим у неї виникла заборгованість за договором, яка станом на 10.01.2013 року складає 8675254 гривень 24 копійки, з яких основний борг - 2394406 гривень 90 копійок, нараховані відсотки за користування кредитними коштами - 1743362 гривні 74 копійки, пеня 4537484 гривень 60 копійок

В забезпечення виконання зобов»язань позичальника по Договору про відкриття кредитної лінії між банком та відповідачем ОСОБА_2»ю Кузьмівною 26 вересня 2006 року був укладений Іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербою Л.О. та зареєстровано в реєстрі за №2173, а також зареєстровано заборону відчуження предмету іпотеки в реєстрі за №2174-37.

Згідно з умовами укладеного між Банком та відповідачем Іпотечного договору іпотекодавцем було передано в іпотеку земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер ділянки 010632300035, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,1078га.

Також, у зв»язку із внесенням змін до Договору про відкриття кредитної лінії в забезпечення виконання зобов»язань позичальника між Банком та відповідачем 25 червня 2007 року був укладений Іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербою Л.О. та зареєстровано в реєстрі за №1787, а також зареєстровано заборону відчуження предмету іпотеки в реєстрі за №1788-58.

У відповідності до умов Іпотечного договору від 25 червня 2007 року відповідачем-іпотекодавцем було передано позивачу-іпотекодержателю в іпотеку домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку та гаража, побудованих з піноблоку та цегли, будинок має загальну площу 155,4кв.м., житлова площа 94,0кв.м.

Згідно умов Іпотечного договору позивач має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання іпотекодавцем будь-яких умов Кредитного договору, право звернення на предмет іпотеки він набуває також, якщо іпотеко держатель відповідно до п.3.4 Кредитного договору заявить Іпотекодавцю вимогу повернути кредит і сплатити проценти до настання строку, зазначеного в п.3.2 Кредитного договору а Іпотекодавець не виконає зазначене зобов»язання.

З урахуванням наведеного, виходячи з положень ч.2 ст.16 ЦК України, ч.3 ст.33, ст.36, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку», позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги та визнати за ним право на спірне нерухоме майно, що є предметом іпотеки, в рахунок боргу, що виникла за Договору про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2015 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2015 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги посилався на те, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване через недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

На думку апелянта у суду першої інстанції не було підстав відмовляти у задоволенні позову застосувавши до спірних правовідносив вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 26 вересня 2006 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та третьої особою ОСОБА_3 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 (т.1 а.с.11-14).

У відповідності до п.п.2.1,3.2 вказаного Договору №39-06-ИЛ/02 Позичальнику була відкрита невідновлювальна кредитна лінія на загальну суму 70 000 доларів США з оплатою процентної ставки 15% річних зі строком повернення до 25 вересня 2021 року.

Відповідно до положень розділу 4 Договору №39-06-ИЛ/02, третя особа ОСОБА_3 взяла на себе обов»язок щомісячно, починаючи з квітня 2008 року в строк до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості, що є Додатком №1 до Кредитного договору.

Згідно з п.4.1,4.3 Договору, позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту, про процентній ставці 15% річних щомісячно, у термін до 10 числа кожного місяця згідно Додатка №1 до цього Договору шляхом зарахування відповідної суми на рахунок процентів.

Крім того, відповідно до п.6.1 Договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

За змістом п.5.1 Договору забезпеченням виконання зобов»язань за цим договором є застава земельної ділянки площею 0,1078га., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, с. Щасливе, що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю від 04.04.2006 року за №010632300035, виданого на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.10.2005 року, за реєстровим №4019.

Відповідно до умов п.5.1 Договору про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26.09.2006р. в той же день між позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір, посвідчений 26 вересня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щерба Л.О., за реєстровим №2173, відповідно до умов п. 1 якого, предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,1078га., розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданого 04.04.2006 року Бориспільським районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300035, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Крім того згідно з п.2 Іпотечного договору від 26 вересня 2006 року зазначена земельна ділянка передається в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_3. за кредитним договором №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року на суму 70000 доларів США строком до 25 вересня 2021 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 15% річних, а також комісійної винагороди за основним зобов»язанням, неустойки за цим договором або за основним зобов»язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобов»язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Зазначений Іпотечний договір від 26.09.2016, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2, зареєстрований в у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №9272503 від 26.09.2006 року.

25 червня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Київське регіональне управління», та третьою особою ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про відкриття кредитної лінії від 26.09.2006 р. щодо збільшення розміру невідновлювальної кредитної лінії до 300 000 доларів США та надання Позичальником додатково під заставу житлового будинку загальною площею 155,4кв.м., житловою - 94,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в зв»язку з чим були внесені зміни до п.51 основного Договору про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02.

На виконання умов Додаткової угоди №1 від 25.06.2007 р. в той же день між позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір про зміну умов іпотечного договору, посвідчений 25 червня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щерба Л.О., за реєстровим №1787, відповідно до умов п. 1 якого, у зв'язку із внесенням змін до Договору про відкриття кредитної лінії сторони домовились викласти п.2,3 Іпотечного договору посвідченого 26.09.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербою Л.О за реєстровим №3173 в наступній редакції: «зазначена земельна ділянка передається в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_3. за кредитним договором №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року та Додаткової угоди №1 від 25.06.2007 року на суму 300000 доларів США строком до 25 вересня 2021 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 15% річних, а також комісійної винагороди за основним зобов»язанням, неустойки за цим договором або за основним зобов»язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобов»язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог (т.1 а.с.22).

25 червня 2007 року між позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щерба Л.О., за реєстровим №1787, відповідно до умов п.п.1, 4 якого в іпотекодавець передає в заставу Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку та гаража, побудованих з піно блоку та цегли, будинок має загальну площу 155,4кв.м.., житлову площу 94,0кв.м., який належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3, виданого Щасливською сільською радою 07.05.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету від 19.04.2007 року №116, зареєстрованого в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації 08.05.2007 року під номером 18760621, номер запису 1113 в книзі 4, витяг №14484885 (т.1 а.с.23-26).

Згідно з п.2 Іпотечного договору від 25 червня 2007 року зазначене домоволодіння передається в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_3. за Договором про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року та Додаткової угоди №1 від 25 червня 2007 року на суму 300000 доларів США строком до 25 вересня 2021 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 15% річних, а також комісійної винагороди за основним зобов»язанням, неустойки за цим договором або за основним зобов»язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобов'язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Іпотечний договір від 25.06.2007, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2, зареєстрований в у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №13175154 від 25.06.2007 року (т.2 а.с.56).

У зв»язку з невиконанням позикодавцем третьою особою ОСОБА_3 своїх зобов»язань за Договором про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року та Додатковою угодою №1 від 25 червня 2007 року заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.03.2014 було задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та стягнуто солідарно з ОСОБА_3. та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в розмірі 8 675 254,24 гривень (т.2 а.с.104-107).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2014 року змінено та зменшено суму заборгованості, що підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3. та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до 6 675 254,24 грн. (т.2 а.с.108-111).

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Враховуючи вище зазначене суд першої інстанції вірно зазначив, що безпідставними є твердження позивача щодо розміру існуючої станом на 10.01.2013 року заборгованості в іншій, ніж визначено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року сумі.

Щодо заявлених позивачем вимог про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вони не можуть бути задоволені з наступних підстав.

Так, на момент звернення позивача з даним позовом до суду - 04.06.2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до п.1 ст.1 якого, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об»єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об»єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Зазначена вимога Закону стосується в тому числі норм Закону України «Про іпотеку» та норм Цивільного кодексу України щодо застави нерухомого майна, звернення стягнення на предмет застави та його реалізації.

Відповідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в м. Києві відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована в АДРЕСА_2, проте усі направлені за вказаною адресою листи суду були повернуті за закінченням терміну зберігання (т.1 а.с.73, 82, 127, 134, т.2 а.с.8).

Згідно з довідкою №302 від 04.03.2015 року, виданого Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до акту обстеження житлових умов від 03.03.2015 року, з 2008 року по даний час.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, які б спростовували ці обставини, позивачем надано не було, оскільки долучена до матеріалів справи, надана позивачем довідка (виписка з по господарської книги) за №3597 від 22.06.2007 року про те, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1, ніхто не зареєстрований та не проживає, була отримана ще до укладення Іпотечного договору від 25.06.2007, предметом якого є вказаний будинок, тобто коли спір між сторонами був відсутній.

Враховуючи, що відповідач постійно, з 2008 року, проживає в переданому в іпотеку в рахунок забезпечення вимог за кредитом, наданим в іноземній валюті, спірному будинку АДРЕСА_1, загальною площею будинку 155,4 кв.м., житловою площею 94,0кв.м, розташованому на переданій в іпотеку спірній земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,1078га, цільове призначення якої ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, та іншого житла не має, суд прийшов до правильного висновку, що заявлена позивачем вимога щодо звернення стягнення на предмет іпотеки суперечить п.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Посилання апелянта на те, що суду першої інстанції не було підстав відмовляти у задоволенні позову, застосувавши до спірних правовідносив вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», повністю спростовуються поясненнями сторін та зібраними по справі доказами.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі про порушення норм матеріального права при його ухваленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку відмовивши в задоволенні позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційні скарги і залишити рішення суду без змін.

Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» відхилити, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді