Рішення № 44269620, 15.05.2015, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 162/36/15-ц

Провадження по справі: 2/164/108/2015

Категорія: 2. 30

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2015 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю: прокурора Дуднік М.М.

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом прокурора Маневицького району в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними діями,-

В С Т А Н О В И В :

03 березня 2015 року в порядку підсудності із Любешівського районного суду Волинської області надійшла позовна заява прокурора Маневицького району в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними діями.

Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що згідно кримінального провадження № 12014030160000002, внесеного до ЄРДР 04 січня 2014 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 07 липня 2014 року оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, які вчинили крадіжку із господарства ОСОБА_2, заподіявши йому матеріальну шкоду на суму 2 500 гривеань. Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неповнолітнім, ніде не працює. Згідно рішення Луцького міськрайонного суду від 8 липня 2004 року його матір ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав, а батько ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 За рішенням виконавчого комітету Старочорторийської сільської ради Маневицького району № 28 від 19 серпня 2004 року опікуном ОСОБА_3 призначено ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є неповнолітнім, ніде не працює, його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Посилаючись на вимоги ст. ст. 1179, 1190 ЦК України, а також те, що відповідачами добровільно не відшкодовано збитки, прокурор просив стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 2 500 гривень.

В судовому засіданні прокурор Дуднік М.М. позовні вимоги змінила. Доповнила, що в ході досудового розслідування відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 добровільно відшкодовано 1 250 гривень (половину суми заподіяних злочином збитків) на користь ОСОБА_2 Заподіяні збитки відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не відшкодовано. Таким чином, борг перед позивачем ОСОБА_2 складає 1 250 гривень, які просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1, оскільки вони проти цього не заперечують.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала щодо їх задоволення і зобов'язується сплатити позивачу 1 250 гривень, заподіяних її внуком збитків внаслідок вчинення ним злочинів.

Відповідач ОСОБА_3, будучи допитаним судом за місцем відбування покарання, просить судове засідання проводити у його відсутності, позов визнає і погоджується про стягнення з нього на користь позивача половини суми заподіяних збитків - 1 250 гривень. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові заяви, в яких просять слухати справу у їх відсутності, що на думку суду є можливим, проти позову заперечують оскільки вони добровільно сплатили ОСОБА_2 1 250 гривень, решту нехай сплачує ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Заслухавши пояснення прокурора Дуднік М.М., представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення в тій частині, які підтримує прокурор в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1182 Цивільного кодексу України, шкода завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визнається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Судом встановлено, що вироком Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнанні винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, які вчинили крадіжку із господарства ОСОБА_2, заподіявши йому матеріальну шкоду на суму 2 500 гривень. Вироком Апеляційного суду Волинської області від 17 грудня 2014 року було скасовано вирок Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2014 року, зокрема в частині вирішення цивільних позовів та відшкодування судових витрат.

Статтею 1179 Цивільного кодексу України унормовано, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

В судовому засіданні доведено, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неповнолітнім, ніде не працює. Згідно рішення Луцького міськрайонного суду від 8 липня 2004 року його матір ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав, а батько ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 За рішенням виконавчого комітету Старочорторийської сільської ради Маневицького району № 28 від 19 серпня 2004 року опікуном ОСОБА_3 призначено ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, також є неповнолітнім, ніде не працює, його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги, що завдані позивачу ОСОБА_2 матеріальні збитки заподіяно спільними діями неповнолітніх відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які домовились про її відшкодуванні у частці, яка визначена за домовленістю між ними, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 свою частку відшкодував добровільно, іншу частку в сумі 1 250 гривень належить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Крім того, відповідно ст. 88 ЦПК України, з відповідачів слід стягнути судовий збір, в спеціальний фонд Державного бюджету України (УДКСУ у Манев. р - ні (Манев. р - н) 22030001. Код за ЄДРПОУ 37950857, Рахунок отримувача 31211206700287. Банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області. Код банку отримувача 803014. Маневицький районний суд Волинської області. Платники ОСОБА_3, ОСОБА_1.) 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1166, 1179, 1182 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_2 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень заподіяних матеріальних збитків та в спеціальний фонд Державного бюджету України (УДКСУ у Манев. р - ні (Манев. р - н) 22030001. Код за ЄДРПОУ 37950857, Рахунок отримувача 31211206700287. Банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області. Код банку отримувача 803014. Маневицький районний суд Волинської області. Платники ОСОБА_3, ОСОБА_1.) 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: