Постанова № 44268251, 21.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р. Справа № 804/4716/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2015 року Прокурор Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - позивач, УПФУ в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» (далі - відповідач, ПАТ «Дніпродзержинська теплоцентраль»), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 за лютий 2015 року у розмірі 65283, 06 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №804/4716/15, призначено до розгляду у судовому засіданні та запропоновано відповідачу надати заперечення на адміністративний позов.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заперечення від 20.04.2015 проти адміністративного позову, в якому погодився з адміністративним позовом у сумі заборгованості 65 282, 96 грн., зазначив, що сума заборгованості за лютий 2015 року з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 складає 65 282,96 грн. та зауважив, що позивач помилково у своїх позовних вимогах посилається на невірну суму заборгованості, що виникла за лютий 2015 року та складає 65 283, 06 грн.

21.04.2015 від представника позивача - управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі.

Дослідивши письмові докази по справі, чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоцентраль» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за №0410010050.

Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулося до Прокуратури Дніпровського району м. Дніпродзержинська листом №1185/06-23 від 05.03.2015 з метою вжиття до боржника - Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» заходів прокурорського реагування, спрямованих на стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.

Як вбачається з матеріалів справи, управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська здійснювало доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з лютого 2015 року. Згідно вищевказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, складених УПФУ та розрахунку заборгованості за лютий 2015 року заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 65283,06 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій отримано.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII, було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР (статтю доповнено абзацом четвертим згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року №1461-ІІІ, який набрав чинності з 15 березня 2000 року) визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).

Згідно пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-XII.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи; судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в своєму заперечені на адміністративний позов від 20.04.2015 визнав, що сума заборгованості за лютий 2015 року з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 складає 65 282, 96 грн. при цьому посилаючись на те, що позивачем помилково у своїх позовних вимогах визначено невірну суму заборгованості, що виникла за лютий 2015 року та складає 65 283, 06 грн.

Проте дане твердження судом до уваги не приймається, оскільки саме списком №2, на який в своєму запереченні посилається відповідач як на підставу помилкового визначення суми боргу позивачем і копія якого міститься в матеріалах справи визначено суму заборгованості, що виникла за лютий 2015 року та складає 65 283,06 грн.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав, суд приходить до висновку про правомірне стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» на користь управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий 2015 року в розмірі 65283,06 грн.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130820) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 24615344) суму заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за лютий 2015 року у розмірі 65283,06 грн.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська