Ухвала суду № 44266541, 12.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/269/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

12 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,

представників відповідача: Шаталюка С.В., Щолокової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТРІУМ-ВК" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "АТРІУМ-ВК" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000412202 від 23 січня 2015 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, за заявою про перенесення розгляду справи на інший день у зв'язку із його зайнятістю в іншому процесі. Разом з тим, до вказаної заяви представником позивача не долучено доказів на підтвердження вказаних обставин, а також доказів, що у ТОВ "АТРІУМ-ВК" є лише один представник, та не має іншої можливості звернутись за правовою допомогою. Враховуючи викладене, колегія суддів відхилила клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи як необґрунтоване.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що протягом періоду з 24 по 26 грудня 2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Шаталюком С.В. на підставі наказу №407/22 від 22 грудня 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування ТОВ "Атріум-ВК" суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Бонус Інформ" за липень 2014 року та ТОВ "Гетьман" за липень-серпень 2014 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №435/2202/36548224 від 31 грудня 2014 року (а.с.14-35).

В ході проведеної перевірки виявлені порушення позивачем пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за липень-серпень 2014 року в сумі 27495 гривень.

На підставі акту перевірки Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 23 січня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27495 гривень - основний платіж та 6874 гривень - штрафні санкції (а.с.13).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт реального виконання укладених договорів позивача із ТОВ "Бонус Інформ" та ТОВ "Гетьман".

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить їх обґрунтованими та погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15 липня 2014 року між ТОВ "Атріум-ВК" та ТОВ "Бонус Інформ" укладено договір поставки товару №1/150714-Т (а. с.57).

Згідно із умовами цього договору ТОВ "Бонус Інформ" зобов'язується передати у власність ТОВ "Атріум-ВК" оргтехніку, обладнання, витратні матеріали, інструменти і упакування, а останній, в свою чергу, зобов'язується прийняти і оплатити ціну товару. Пунктом 6 Договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється ТОВ "Атріум-ВК" шляхом банківських переказів на рахунок ТОВ "Бонус Інформ" протягом тридцяти календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу. Оплата кожної партії товару здійснюється ТОВ "Атріум-ВК" окремими платіжними дорученнями з обов'язковим посиланням на номер рахунку-фактури.

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем до матеріалів справи долучено рахунок-фактуру №БН000000031 від 17 липня 2014 року, видаткову накладну №Б-000000030 від 17 липня 2014 року, податкову накладну №14 від 17 липня 2014 року, рахунок-фактуру №БН000000028 від 15 липня 2014 року, видаткову накладну №БН000000027 від 15 липня 2014 року, податкову накладну №11 від 15 липня 2014 року, рахунок-фактуру №БН000000029 від 15 липня 2014 року, видаткову накладну №БН000000028 від 15 липня 2014 року, податкову накладну №12 від 15 липня 2014 року, рахунок-фактуру №БН000000030 від 16 липня 2014 року, видаткову накладну №БН000000029 від 16 липня 2014 року, податкову накладну №13 від 16 липня 2014 року (а.с.58-69). Здійснення оплати отриманого товару підтверджується платіжним дорученням №438 від 25 липня 2014 року (а. с. 113).

Між ТОВ "Атріум-ВК" та ТОВ "Гетьман" 25 липня 2014 року укладено договір поставки товару №1/250714-Т (а. с. 70).

Згідно із умовами вказаного договору ТОВ "Гетьман" зобов'язується передати у власність Товариства оргтехніку, обладнання, витратні матеріали, інструменти і упакування, а останній, в свою чергу, зобов'язується прийняти і оплатити ціну товару. Пунктом 6 Договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється ТОВ "Атріум-ВК" шляхом банківських переказів на рахунок ТОВ "Гетьман" протягом тридцяти календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу. Оплата кожної партії товару здійснюється ТОВ "Атріум-ВК" окремими платіжними дорученнями з обов'язковим посиланням на номер рахунку-фактури.

На підтвердження виконання вимог укладеного договору позивачем до матеріалів справи долучено рахунок-фактуру №ГМ000001255 від 29 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000001198 від 29 серпня 2014 року, податкову накладну №527 від 29 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000001254 від 29 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000001197 від 29 серпня 2014 року, податкову накладну №526 від 29 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000001044 від 28 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000996 від 28 серпня 2014 року, податкову накладну №342 від 28 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000001043 від 27 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000995 від 27 серпня 2014 року, податкову накладну №341 від 27 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000001042 від 27 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000994 від 27 серпня 2014 року, податкову накладну №340 від 27 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000000943 від 25 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000898 від 25 серпня 2014 року, податкову накладну №245 від 25 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000000942 від 25 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000897 від 25 серпня 2014 року, податкову накладну №244 від 25 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000000941 від 22 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000896 від 22 серпня 2014 року, податкову накладну №243 від 22 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000000674 від 18 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000660 від 18 серпня 2014 року, податкову накладну №77 від 18 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000000673 від 12 серпня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000659 від 12 серпня 2014 року, податкову накладну №76 від 12 серпня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000000315 від 30 липня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000307 від 30 липня 2014 року, податкову накладну №288 від 30 липня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000000053 від 28 липня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000049 від 28 липня 2014 року, податкову накладну №51 від 28 липня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000000052 від 28 липня 2014 року, видаткову накладну №Г-000000048 від 28 липня 2014 року, податкову накладну №50 від 28 липня 2014 року, рахунок-фактуру №ГМ000000051 від 25 липня 2014 року, видаткову накладну №ГМ000000047 від 25 липня 2014 року, податкову накладну №49 від 25 липня 2014 року (а. с. 71-112). Здійснення оплати отриманого товару підтверджується платіжними дорученнями №452 від 08 серпня 2014 року, №534 від 08 вересня 2014 року, №514 від 29 серпня 2014 року, №533 від 08 вересня 2014 року, №513 від 29 серпня 2014 року, №512 від 29 серпня 2014 року, №511 від 29 серпня 2014 року, №510 від 29 серпня 2014 року, №481 від 18 серпня 2014 року, №509 від 29 серпня 2014 року, №479 від 18 серпня 2014 року, №480 від 18 серпня 2014 року на загальну суму 130269,42гривень (а.с.114-125).

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з огляду на відсутність у платника податків товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості на отриманий товар.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів відхиляє також посилання податкового органу в апеляційній скарзі на отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Бонус Інформ" №42715/10/26-55-22-07-10 від 01.09.2014 року та ТОВ "Гетьман" №2634/26-55-22-07/32416270 від 01.09.2014 року.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є службовим документом органів податкової служби, який складається не за результатами здійснення органом державної податкової служби певних дій, зокрема, у зв'язку з проведенням зустрічної звірки, а у зв'язку із встановленням факту що не дає змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання. Такий акт не може містити факти порушень податкового законодавства з питань повноти нарахування і сплати податків, оскільки зустрічна звірка, якою могли бути встановлені такі факти, не відбулась.

Крім того, чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 травня 2015 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.