Ухвала суду № 44266448, 19.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р.Справа № 818/299/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2015р. по справі № 818/299/15

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі - ДП "Завод ОБВТ"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 року № 0000121502/1577 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року в розмірі 28891,00 грн. та 14446,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами перевірки, працівники ДПІ у м. Сумах дійшли помилкових висновків щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Восток-Запоріжжя", в зв'язку з чим позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2014 року та накладено штрафні санкції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 818/299/15 адміністративний позов Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 14.01.2015 року № 0000121502/1577.

У апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що посадовими особами ДПІ у м. Сумах було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ДП "Завод ОБВТ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Восток-Запоріжжя" за березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 23.12.2014 року № 5175/18-19-15-02/30991664 (а.с.10-16). Перевіркою були встановлені порушення позивачем п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за березень 2014 року на 28891,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2014 року в розмірі 28891,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 року № 0000121502/1577, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 28891,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14446,00 грн. (а.с.9).

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення став висновок посадових осіб податкового органу про відсутність реальності господарських операцій, що мали на меті досягнення економічних та соціальних результатів та отримання прибутку, по взаємовідносинам ДП "Завод ОБВТ" з ТОВ "Восток-Запоріжжя".

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ "Восток-Запоріжжя" та неправомірність висновків посадових осіб податкового органу про зменшення ДП "Завод ОБВТ" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Між ДП "Завод ОБВТ" (покупець) з однієї сторони і ТОВ "Восток-Запоріжжя" (постачальник) з іншої сторони було укладено договір № 79/9-18-14 від 05.02.2014 року (а.с.17-18), предметом якого є поставка товару, що визначається в специфікаціях (феромолібден та молібденовий штабік).

На виконання вказаного договору в березні 2014 року товар, зазначений у видаткових накладних від 07.03.2014 року № 92 та від 14.03.2014 року № 110(а.с.21) був поставлений позивачу.

ТОВ "Восток-Запоріжжя" надало ДП "Завод ОБВТ" податкові накладні від 07.03.2014 року № 9 на загальну суму 86520,00 грн., в тому числі 14420,00 грн. ПДВ та від 14.03.2014 року № 29 на загальну суму 86828,40 грн., в тому числі 14471,40 грн. ПДВ (а.с.26).

Перевезення вказаних партій товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 07.03.2014 року № Р92 (а.с.23) та від 14.03.2014 року № 59998008389036 (а.с.22 зворот. стор.).

Придбаний товар оплачено позивачем згідно платіжних доручень від 04.04.2014 року № 1869, № 1925 та від 19.01.2015 року № 192 (а.с.25).

Згідно договору суборенди приміщень від 01.10.2013 року № 4, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ "Восток-Запоріжжя" (суборендар), ТОВ "Восток-Запоріжжя" отримало в суборенду приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, тобто адресою відвантаження товару (а.с.28-29).

Факт отримання позивачем товару встановлений рішенням господарського суду від 20.10.2014 року по справі № 920/1509/14 за позовом ТОВ "Восток-Запоріжжя" до ДП "Завод ОБВТ" про стягнення 133009,20 грн. (а.с.30-31).

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Таким чином, наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ підтверджує право позивача для формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи правомірно враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності. Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2014 року суму в загальному розмірі 28891грн. по реальній господарській операції із ТОВ "Восток-Запоріжжя», повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із придбанням товарів, та про неправомірність висновків посадових осіб відповідача про зменшення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Враховуючи вище викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2015р. по справі № 818/299/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О.