Ухвала суду № 44266310, 19.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4768/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління Державної казначейської служби України у Великомихайлівському районі Одеської області, про скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» звернулось до суду з позовом до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління (далі ОДПІ ГУ) Міндоходів в Одеській області, в якому просить скасувати податковому вимогу відповідача від 07 серпня 2014 року № 1165-25 про визначення позивачу суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1 787 387,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, оскаржувана податкова вимога вмотивована посиланнями на ст.ст. 20, 59, 60 Податкового кодексу України,але протягом всього часу своєї діяльності позивач жодного разу не обчислював суму грошового зобов'язання, вказану у податковій вимозі, не включав цю суму у податкову (митну) декларацію та не подавав її до жодного контролюючого органу,а тому вказана в податковій вимозі сума податкового зобов'язання на його думку не може вважатися узгодженою та не є податковим боргом. Крім того, позивач зазначав,що не отримував від відповідача ніяких документів, в яких відповідач самостійно визначив би відповідні суми податкових зобов'язань, вказаних у податковій вимозі (п. 54.5 ст. 54 ПК України), а тому був позбавлений можливості оскаржити будь-які акти перевірки та/чи податкові повідомлення-рішення, якими б були визначені податкові зобов'язання, вказані у податковій вимозі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року адміністративний позов - задоволено.

В апеляційній скарзі Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

07 серпня 2014 року Роздільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкову вимогу № 1165-25 про сплату ПАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1 787 387,95 грн., у тому числі: за основним платежем - 1 724 650,00 грн., пеня - 6 2737,95 грн. (а.с. 6).

Не погодившись із вищенаведеною вимогою, ПАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» звернулося до суду з адміністративним позовом про її скасування.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої ним вимоги.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податковому кодексу України, Бюджетному кодексу України.

В апеляційній скарзі Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області вказується, що позивач на даний час є боржником перед бюджетом за фінансовою допомогою відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 174 «Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної забогованості»,а тому направлена позивачу на підставі подання Управління Державної казначейської служби України у Великомихайлівському районі Одеської області № 1 та № 4 від 04.08.2014 року податкова вимога від 07.08.2014 року №1165-25 щодо погашення ним простроченої забогованості винесена згідно вимог діючого законодавства. На підставі викладеного,апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про відмову в задоволені позову.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.І підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Згідно постанови КМУ від 02.03.2011 року №174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками /фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Частиною 9 ст.17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Згідно п.95.2 ст.95 (глава 9 розділу II) Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З вищевказаного положень вбачається, що прострочена заборгованість за державними позичками, які надавались суб'єктам господарювання органами Міністерства фінансів у 1993 - 1998 роках, стягується із нарахуванням пені органами державної податкової служби в порядку для стягнення податкової заборгованості, що визначений главою 9 розділу II цього Податкового кодексу України, у тому числі і шляхом направлення податкових вимог. При цьому стягнення цієї заборгованості здійснюється без урахування строків позовної давності.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи до Великомихайлівського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області надійшло подання управління Державної казначейської служби України у Великомихайлівському районі Одеської області №1 від 04.08.2014 року щодо здійснення до позивача заходів щодо стягнення простроченої заборгованості наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням 1994-1997 років станом на 01.08.2014 року у сумі 1 650 100 грн., з них за держконтрактом 1995 року - 223000 грн., за держконтрактом 1996 року - 231200 грн., за держконтрактом 1997 року - 1195900 грн. та пені нарахованої на прострочену заборгованість у сумі 2943,05 грн. (а.с. 47).

Крім того до Великомихайлівського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області надійшло подання управління Державної казначейської служби України у Великомихайлівському районі Одеської області №4 від 04.08.2014 року щодо здійснення до позивача заходів щодо стягнення фінансової допомоги, наданої на зворотній основі 1994-1997 років станом на 01.08.2014 року у сумі 74 550 грн. та пені нарахованої на прострочену заборгованість у сумі 59794,90 грн. (а.с. 48)

Колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаних поданнях УДКСУ у Великомихайлівському районі Одеської області № 1 та № 4 від 04.08.2014 року зазначено, що заборгованість яка рахується за сільгоспвиробниками, була передана в УДКСУ для обліку та контролю за її погашенням без відповідних підтверджувальних документів на її отримання, тому будь-яких документів на стягнення вищевказаної заборгованості в управлінні немає.

Згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи - ПАТ «Весело- Кутський комбінат хлібопродуктів» у період 1994 - 1997 років не укладав жодних договорів про отримання фінансової допомоги чи бюджетної позички, та не отримував відповідних коштів.

Колегія суддів звертає увагу на те,що представником відповідача не надано суду будь-яких доказів не спростування вказаних обставин.

Крім того з письмової відповіді УДКСУ у Великомихайлівському районі Одеської області від 16.09.2014 року № 32-02-10/715, отриманої на запит суду (а.с. 57) вбачається,що заборгованість, яка рахується за позивачем на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням 1994-1997 років в сумі 1 650 100 грн., була передана до УДКСУ для обліку та контролю за її погашенням без відповідних підтверджувальних документів на її отримання, тому будь-які підтвердні документи в Управлінні відсутні.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено,що за відсутністю доказів отримання позивачем у період 1994-1997 років будь-яких бюджетних позичок та фінансової допомоги, у позивача не має обов'язку по їх поверненню та на нього неможливо покласти фінансову відповідальність у вигляді пені за їх несвоєчасне повернення.

Колегія суддів вважає,що за встановлених обставин, податкова вимога відповідача від 07 серпня 2014 року № 1165-25 про визначення позивачу суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1 787 387,95 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв