Ухвала суду № 44266276, 19.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3595/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Римар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмаш-БМ" до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмаш-БМ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень рішень від 07 жовтня 2014 року: №0000582201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 158 748,75 грн. та №0000592201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 159 340 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів Миколаївської області від 07 жовтня 2014 року №0000592201. Скасовано податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів Миколаївської області від 07 жовтня 2014року №0000582201.

В апеляційній скарзі Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в вересні 2014 року ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Спецбудмаш-БМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт №28/14-09-22-01/36714031 від 22 вересня 2014 року.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення суб'єктом господарювання п.п.135.5.10 п.135.5 ст. 135, п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на суму 127 472 грн. та податку на додану вартість на суму 126 999 грн.

Відповідно до висновків, викладених у акті перевірки, податковий орган вважає безпідставним включення позивачем до витрат та податкового кредиту сум ПДВ, сформованих по взаєморозрахункам з контрагентом-постачальником ТОВ "Трейд Ойл Регіон Юг", обґрунтувавши це безтоварністю господарських операцій між ними, оскільки: надані до перевірки товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином (відсутні номери посвідчення водіїв, у графі "пункт навантаження" зазначена лише назва населеного пункту); в наданих до перевірки документах не міститься доказової бази щодо підтвердження транспортування дизпалива контрагенту-постачальнику у ланцюгу постачальників товарів та послуг; в ході перевірки не встановлено реальність господарських операцій між ПП "Сапфір І К" (постачальник товарів (послуг) ТОВ "Трейд Ойл Регіон Юг") та ТОВ "Трейд Ойл Регіон Юг" за липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року.

При цьому, в обґрунтування умовиводів контролюючий орган посилається на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області №4/14-03-22-08/37844472 від 10 січня 2014 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трейд Ойл Регіон Юг" з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та податку на додану вартість за період серпень 2012 - вересень 2013 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП "Сапфір І К" та контрагентами-покупцями".

За результатами перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000582201, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15848,75грн., з яких 126 999 грн. - донараховано податку і 31 749,75 грн. - штрафні санкції, та №0000592201 про визначення підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 159 340 грн., з яких 127 472 грн. - основного зобов'язання та 31 868 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій базуються на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами, а відповідач при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно із п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, реальність господарських операцій по виконанню договору поставки паливо-мастильних матеріалів №62 від 30 травня 2013 року, укладеного між ТОВ "Спецбудмаш-БМ" та ТОВ "Трейд Ойл Регіон Юг", підтверджується наявними у справі доказами, а саме копією договору, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, банківськими виписками, картки рахунку, акти про приймання матеріалів, подорожніми листами та паспортом якості (1 том а.с.51-132, 156-190, 2 том а.с.1-70).

Оформлені сторонами договору первинні документи відповідають вимогами ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні - вимогам пп.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Посилання апелянта на висновки акта перевірки контрагента позивача, а саме на акт №4/14-03-22-08/37844472 від 10 січня 2014 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трейд Ойл Регіон Юг" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість за період серпень 2012 року - вересень 2013 року по взаємовідносинам з платником податків контрагентом постачальником ПП "Сапфір і К" та контрагентами-покупцями" є безпідставними, оскільки це не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання паливо-мастильних матеріалів.

В разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (в томі числі в разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та витрат покупцем.

Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні не містять всіх необхідних реквізитів, а саме, зокрема, відсутні номери посвідчень водіїв, у графі "пункт навантаження" зазначено лише назва населеного пункту та не надана аварійна картка, оскільки вказані порушення є формальними та жодним чином не впливають на факт реального здійснення господарської операції, а відтак і на право позивача включити суми за даними накладними до складу податкового кредиту та витрат.

Таким чином, оскільки встановлено фактичне здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом - ТОВ "Трейд Ойл Регіон Юг", що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, тому є правомірним формування позивачем податкового кредиту та витрат у спірному періоді за результатами господарських операцій з вказаним контрагентом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 травня 2015 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний