Ухвала суду № 44266065, 29.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р. Справа № 876/7432/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення податкового боргу,

встановив:

Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - Ужгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення податкового боргу у розмірі 101063,92 гривень.

Зазначає, що платник податку самостійно не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та екологічного податку, який відповідно до ст. 20 ПК України підлягає стягненню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року позов задоволений.

Відповідач - ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції, розглянувши справу в порядку письмового провадження, не вжив заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи, що потягнуло за собою порушення прав відповідача. Вказує, що Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області не надано доказів того, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких нарахований борг, є узгодженими, а тому вони не можуть бути підставою для стягнення заборгованості. Крім того зазначає, що підприємством оскаржено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011 року № 114/23-2/34077956/2208 до суду і на даний час відкрите касаційне провадження Вищим адміністративним судом України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» зареєстроване як юридична особа 22.06.1993 року. Структурний підрозділ відповідача - Закарпатська лісопромислова дільниця взята на облік Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області як платник податків 06.03.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» становить 101063,92 гривень і складається з: 97918,00 гривень податку на прибуток підприємств, 778,20 гривень податку на додану вартість, 510,00 гривень податку на доходи найманих працівників, 1216,95 гривень надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та 640,77 гривень надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених місцях. Наявність такого боргу підтверджується податковими деклараціями, обліковими картками платника податку, розрахунком податкової заборгованості.

У зв'язку з наявністю у відповідача облікованого податкового боргу Ужгородською ОДПІ на виконання вимог податкового законодавства виставлені податкові вимоги. Вказані вимоги отримані відповідачем, однак ним не виконані, борг не сплачений.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою і не сплаченою самостійно відповідачем на дату винесення судового рішення, тому підлягає стягненню.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» має податковий борг, який складається із суми грошового зобов'язання, частково самостійно узгодженого платником податків (97 918 грн - податок на прибуток, визначений податковими деклараціями; 778,20 грн - податок на додану вартість, визначений податковим повідомленням-рішенням від 12.07.2012 року № 000019150076 про застосування штрафної санкція з податку на додану вартість, яке не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку; 510 грн - податок з доходів найманих працівників, визначений податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2012 року № 0000141702 про застосування штрафної санкція з податку на додану вартість, яке не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку; 1 216,95 грн - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначені податковими деклараціями; 640, 77 грн - надходження від розміщення відходів у спецільно відведених для цього місцях, визначені податковими деклараціями) та грошового зобов'язання, узгодженого в порядку оскарження (87 951 гривень - податок на додану вартість, визначений податковим повідомленням-рішенням №114/23-2/34077926/2208 від 22.04.2011 року).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, податкові вимоги, на підставі яких визначений податковий борг відповідача, направлялись йому, були отримані ним, але є невиконаними.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення прав відповідача на подання доказів суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки такі докази підприємство мало право додати до апеляційної скарги, чого зроблено не було.

Також апеляційним судом не приймаються до уваги посилання апелянта на неправомірність проведення перевірки податковим органом, а також на неможливість розгляду даного позовуу зв'язку з касаційним оскарженням судового рішення, на підставі якого є узгодженим податкове зобов'язання про сплату 87 951 гривень за ППР №114/23-2/34077926/2208 від 22.04.2011 року, оскільки ці обставини вже були предметом розгляду судом і судові рішення набрали законної сили. Задоволення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи те, що відповідачем не були доведені свої доводи про неправомірність формування податкового боргу, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення у ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» податкового боргу у розмірі 101063,92 гривень по податкових зобов'язаннях з податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та екологічного податку.

Суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі № 809/1120/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді: Р.В. Кухтей

Т.В. Онишкевич