Ухвала суду № 44265777, 14.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19558/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що така скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2012 у справі № 2а-4750/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013, за позовом Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2012 № 0000251705/1134, № 0000372250/1136, № 0000402250/1140, № 0000412250/1138, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Згідно інформації, отриманої судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва набрала законної сили 18.04.2013.

В подальшому, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток.

28 листопада 2014 року за результатами перевірки складено акт № 9219 від 17.11.2014 та винесено податкові повідомлення - рішення форми «ш»:

- № 0050771502, яким за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств організацій на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 400 000 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 40 000 грн;

- № 0050761502, яким за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств організацій на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 31 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 323 269 грн 70 коп. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 64 653 грн 94 коп.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

У відповідності до пп.14.1.157 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п.56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Частиною першою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частин третьої наведеної норми, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Отже, податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, у разі його оскарження до суду, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податкові повідомлення-рішення від 27.03.2012 р. № 0000251705/1134, № 0000372250/1136, № 0000402250/1140, № 0000412250/1138 були оскаржені позивачем у судовому порядку. За наслідками розгляд справ судами ухвалено рішення, якими відмовлено у задоволенні позову з огляду на правомірність та обґрунтованість вказаних рішень податкового органу.

Водночас, відповідно до пункту 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що сплата позивачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, відбулася поза межами встановлених законом строків, що в свою чергу відображене наступними платіжними дорученнями, а саме: від 08.05.2013 № 699 на суму 300 0000 грн, від 27.05.2013 № 808 на суму 100 000 грн, від 29.05.2013 № 840 на суму 597 648 грн 10 коп.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом правомірно, в межах та у спосіб наданих йому повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2015 року (справа № К/800/63026/14).

Водночас, судова колегія не приймає до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на довідку податкового органу від 11.06.2013 № 0062/10/19-238, щодо відсутності заборгованості Підприємства станом на 11.06.2013, оскільки перевірка своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток відбулась 17.11.2014, тобто після надання платнику податків інформації щодо відсутності заборгованості.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.