Ухвала суду № 44264169, 12.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"12" травня 2015 р. Справа № 911/3739/14

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши скаргу

Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області по справі

за позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі:

1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,

2. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Фастівтепломережа», м. Фастів

про стягнення 8 128 550, 14 грн.

за участю представників:

прокурор - Бондарук В.Б. посвідчення №002655 від 05.09.2012

позивач 1- Старушкевич І.М. предст. дов. № 01/17-0728 від 03.04.2015;

позивач 2 - Прокоф'єва Л.В. предст. дов. №14-4 від 13.01.2015;

відповідач - Рязанова О.С. предст. дов. №19 від 09.10.2014;

органу ДВС - Лещенко М.М. предст. дов. №306 від 23.01.2015.

встановив:

26.03.2015 року від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшла скарга №14/2-540 від 23.03.2015 року про визнання незаконними дій Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, щодо винесення постанови від 03.03.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП №46440108 та визнання недійсною вказаної постанови.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2015 розгляд скарги призначено на 27.04.2015 року.

27.04.2015 року через канцелярію суду від позивача 1 - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України надійшли письмові пояснення на скаргу, в яких позивач 1 просив скаргу задовольнити.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2015 розгляд скарги було відкладено на 12.05.2015 року.

12.05.2015 року через канцелярію суду від Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області надійшли письмові заперечення на скаргу та завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 46440108.

Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області судом встановлено наступне.

03.03.2015 державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, на підставі пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП № 46440108 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області № 911/3739/14, виданого 07.11.2014 року, оскільки за інформацією, що надійшла до відділу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області боржника - Комунальне підприємство «Фастівтепломережа» включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу».

Згідно з абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», в розумінні цього Закону заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».

Поняття розрахункової дати наведено у п. 1.8. статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», відповідно до якого розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів; розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

Наведені вище приписи законодавства свідчать, що зупинення виконавчого провадження в порядку Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» можливе лише щодо заборгованості боржника, яка визначена цим Законом (підпадає під визначення заборгованості, наведене у п. 1.4 ст. 1 цього Закону), а також підтверджена учасниками розрахунків станом на розрахункову дату - 01 січня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за спожитий газ виникла у боржника вже після 01.01.2013 року, а саме 14.02.2013 року, а отже не були підтверджені учасниками розрахунків станом на 01.01.2013 року.

Відтак, до вказаної заборгованості, яка виникла після 1 січня 2013 року заходи примусового виконання рішення повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», та не передбачають зупинення виконавчого провадження.

Крім того, варто зазначити, що відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.

Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005р. №568 «Про затвердження переліку підприємств».

Підставою зупинення виконавчого провадження став лист боржника № 61 від 19.02.2015, в якому останній повідомляв про включення Комунального підприємства «Фастівтепломережа» до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, проте судом встановлено, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови, Наказом № 118 від 04.03.2008 боржника було виключено з Реєстру.

Відповідно до п. 3.2.6. Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», підприємство вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

З огляду на вказані обставини, суд прийшов до висновку, що державний виконавець безпідставно виніс постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі листа боржника, оскільки єдиним документом, який підтверджує внесення підприємства до Реєстру та є підставою для зупинення виконавчого провадження в даному випадку є відповідна виписка з Реєстру

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Враховуючи вищевикладене та те, що рішення суду, яке набрало законної сили має бути виконане, суд дійшов висновку Державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, що без відповідних правових підстав винесено постанову ВП № 46440108 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області № 911/3739/14 .

З огляду на вказане, скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд -

ухвалив:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови ВП № 46440108 від 03.03.2015 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області № 911/3739/14.

3. Визнати недійсною постанову ВП № 46440108 від 03.03.2015 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області № 911/3739/14.

4. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Суддя О.В. Щоткін