Постанова № 44263217, 15.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 травня 2015 року №826/3296/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2014 №149726552207, від 30.10.2014 №149626552207,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2014 №149726552207, від 30.10.2014 №149626552207.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 01.10.2014 №956/26-55-22-07/38544792 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.10.2014 №149726552207, від 30.10.2014 №149626552207. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 01.10.2014 №956/26-55-22-07/38544792 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 30.10.2014 №149726552207, від 30.10.2014 №149626552207 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Справу №826/3296/15 розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (зараз - державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» за період з 01.07.2013 по 31.01.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз»:

статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 341 034,00 грн.;

пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 378 866,00 грн.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт від 01.10.2014 №956/26-55-22-07/38544792 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 30.10.2014 №149726552207, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на додану вартість у розмірі 568 299,00 грн., у тому числі: 378 866,00 грн. – основний платіж, 189 433,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 30.10.2014 №149626552207, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на прибуток у розмірі 426 292,00 грн., у тому числі: 341 034,00 грн. – основний платіж, 85 258,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в редакції на час спірних правовідносин, визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборі у місті Києві від 01.10.2014 №956/26-55-22-07/38544792 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» та його контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» за договорами від 01.07.2013 №10/7-13-1, від 01.07.2013 №10/07-13, від 01.07.2013 №10/07-13-2.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» (постачальник) укладено договір від 01.07.2013 №10/7-13-1, відповідно до якого, постачальник зобов’язується у встановлений строк передати у власність покупцеві товари, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього встановлену грошову суму на умовах визначених договором.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 01.07.2013 №10/7-13-1; податкових накладних за відповідні періоди; видаткових накладних за відповідні періоди.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» (виконавець) укладено договір від 01.07.2013 №10/07-13, відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язки провести роботи по проектуванню, розробці та впровадженню підсистеми перевірки, вводу та аналізу інформації в технологічного процесу по виготовлення продовольчої продукції та її перевезення.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 01.07.2013 №10/07-13; додатку до договору; акту про надання послуг; податкової накладної; звіту до договору; фото-звітів.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» (виконавець) укладено договір від 01.07.2013 №10/07-13-2, відповідно до якого, виконавець надає замовнику рекламні, інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів замовника в порядку та відповідно до умов цього договору щодо асортименту товарів, наведеного у додатку №1 до цього договору, що є його невід’ємною частиною.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 01.07.2013 №10/07-13-2; додатків до договору; актів наданих послуг за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» вказано на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 23.09.2014 по справі №761/22932/13 - провадження №1-кп/761/776/201, відсутність трудових ресурсів у товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс».

Аналізуючи надані сторонами докази суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» за один день 01.07.2013 три договори з різним предметом, а саме на: поставку товару, на надання послуг технічного аудиту та на надання пошукових, інформаційних послуг.

Під час судового розгляду справи ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2015 було зобов’язано позивача надати:

- письмові пояснення щодо доцільності укладення договорів від 01.07.2013 №10/7-13-1, від 01.07.2013 №10/07-13, від 01.07.2013 №10/07-13-2 з товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» в один і той же самий день, але з різним предметом договору, а також доказів можливості виконання вказаним контрагентом умов договорів;

- оригінали та копії: специфікацій, заявок або замовлень, фото-звітів виконаних робіт за договорами від 01.07.2013 №10/7-13-1, від 01.07.2013 №10/07-13, від 01.07.2013 №10/07-13-2, документів, які б підтверджували наявність транспортних засобів, інших документів, які супроводжували вказані договори.

Позивачем не надано суду письмових обґрунтувань доцільності укладення вказаних договорів, а також доказів можливості виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» різнопрофільних робіт.

Під час судового розгляду справи позивачем не наведено суду доказів неможливості проведення технічного аудиту власними силами, доказів поставки продукції за визначеними в договорі заявками.

Також позивачем не обґрунтовано економічну доцільність названих договорів, тобто не обґрунтовано ціну послуг (майже 2 млн.грн.) і можливість виконання контрагентом позивача одночасно декількох робіт та послуг різного характеру, відповідну кваліфікацію контрагента на здійснення певного характеру робіт, дотримання податкової дисципліни учасниками господарських взаємовідносин.

Отже, враховуючи, що позивачем не доведено належними доказами протиправності винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4 384,80 грн. (4 872,00 грн. – 487,20 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» (01133, місто Київ. Вулиця Кутузова, будинок 13, код ЄДРПОУ 38544792) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.