Постанова № 44262630, 13.05.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/565/15

13 травня 2015 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області доФермерського господарства "П`ятигірське" простягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області з позовом до Фермерського господарства "П'ятигірське" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період січень - березень 2015 року у сумі 4784,25 грн. (з врахуванням суми збільшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення". Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)" від 28.12.2014 року фіксований сільськогосподарський податок перейменовано у єдиний податок четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Оскільки, як стверджує відповідач, ані порядок набуття статусу платника, ані критерії, ані вимоги щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва з моменту набуття чинності вказаними змінами не змінились, відповідач вказує на прогалину у законодавстві як відсутність врегулювання ситуації з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, задіяним у сільськогосподарському виробництві. З таких підстав вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 02.03.2015 року відкрито провадження в адміністративні справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 18.03.2015 року.

Ухвалою від 18.03.2015 року провадження у справі зупинено до 08.04.2015 року, відкладено на 13.05.2015 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились.

До початку судового розгляду представник позивача подав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Представники відповідача проти розгляду справи у письмовому провадженні не заперечували.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 13.05.2015 року постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Фермерське господарство "П'ятигірське" як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області.

Позивачем відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вих №192/02 від 20.01.2015 року, визначено місячний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача з січня 2015 року у зв'язку з виплатою пенсії пенсіонеркам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у загальній сумі 1594,75 грн./міс.

Оскільки відповідач не відшкодував позивачу понесену суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат органу Пенсійного фонду за період січень - березень 2015 року у сумі 4784,25 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані пенсіонери працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах, перебувають на пенсійному обліку у позивача.

На день судового розгляду відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості з відшкодування місячної суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період січень - березень 2015 року у сумі 4784,25 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом четвертим пункту 1 частини 2 цього Закону передбачено, що для платників збору, визначених пунктом першим та пунктом другим статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Водночас, Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 року, Главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України виключено, натомість пункт 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, тобто з 01.01.2015 року сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, набувають статусу платника єдиного податку 4 групи. Це означає, що вищезазначені виключення щодо зобов'язання проводити відшкодування органу пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачені абзацом четвертим пункту 1 частини 2 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.01.2015 року таких платників не стосується.

Згідно з частиною другою Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", що затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 16.01.2004 року (надалі - Інструкція №21-1).

Відповідно до підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) підлягають відшкодуванню 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію, зокрема, 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з підпунктом 6.4. пункту 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підпунктом 6.7. пункту 6 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивачем було направлено для відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року по пенсіонеркам ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно довідки позивача за №189/04-вн від 30.03.2015 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Здолбунівському Управлінні Пенсійного фонду України і отримує пенсію за віком жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей.

Як вбачається з з довідки відповідача за вих. №2 від 20.01.2010 року, на момент призначення пенсії ОСОБА_1 працювала у відповідача на постійній роботі на посаді підсобного робітника з 12.05.2009 року (наказ №5 від 12.05.2009 року).

Також, згідно довідки позивача за №188/04-вн від 30.03.2015 року ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Здолбунівському Управлінні Пенсійного фонду України і отримує пенсію за віком жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей.

Як вбачається з з довідки відповідача за вих. №479 від 17.07.2014 року, ОСОБА_2 працювала у відповідача на постійній роботі на посаді робітника фермерського господарства з 03.06.2014 року (наказ №44 від 03.06.2014 року).

Так, відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Довідкою за вих. №363 від 04.03.2010 року, виданою виконавчим комітетом Богдашівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, підтверджується, що на утриманні ОСОБА_3 знаходиться п'ятеро неповнолітніх дітей: син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5

Також, довідкою за вих. №02/22-225 від 04.08.2014 року, виданою виконавчим комітетом П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, підтверджується, що ОСОБА_9 народила і виховала до чотирнадцятирічного віку п'ятеро дітей: дочку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6, сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7, сина ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали у відповідача у сільському виробництві та виховали п'ятеро дітей, відтак мають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Право на пенсію на вказаних пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що пенсіонерки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали постійно в сільськогосподарському виробництві, народили та виховали до 14-річного віку п'ятеро дітей, та мають право на призначення дострокової пенсії за віком в силу пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже витрати на виплату і доставку виплаченої їм пенсії повинні відшкодовуватися роботодавцем.

Проте, відповідачем не внесено до органу Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату пільгових пенсій вказаних пенсіонерок за період січень - березень 2015 року у сумі 4784,25 грн. згідно розрахунку фактичних витрат позивача, доказів відшкодування відповідачем вказаних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період січень - березень 2015 року підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерок відповідача, у якому зазначено суму пенсій, виплачених пенсіонерам, що підлягає до відшкодування відповідачем.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, відповідних доказів суду не представив.

Відповідно до підпункту третього пункту 4 "Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", що затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №40/26485, Головне управління Пенсійного фонду України в області, яке разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах утворюють систему територіальних органів Фонду, зокрема, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, а також стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "П'ятигірське" (код ЄДРПОУ 24170468; місцезнаходженя: 35764, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с.П'ятигори) на користь Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період січень - березень 2015 року у сумі 4784,25 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.