Постанова № 44262327, 19.05.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року Справа № 811/1967/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагібіної Г.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення рішення Долинської МДПІ Кіровоградської області ДПС (Устинівське відділення) №0000021600 від 10 січня 2013 року; №0000031600 від 10 січня 2013 року; №0000041600 від 10 січня 2013 року; №0000051600 від 22 березня 2013 року; №0000051710 від 22 березня 2013 року; №0000191530 від 07 квітня 2013 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року по справі №881/1610/13-а позовні вимоги даного адміністративного позову роз'єднано.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення №0000041600 від 10.01.2013 року, яким підприємству донараховано податок з підприємств - власників транспортних засобів, винесене відповідачем на підставі акту №119/16-0/08680264 від 25.12.2012 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., за порушення ст.1, ст.2, ст.4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів". Позивач, заперечуючи ці порушення та доводячи правомірність перебування його у 2010 році на спеціальному податковому режимі платника фіксованого сільськогосподарського податку, просить суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, засобами поштового зв'язку надав суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, зазначивши, що позовні вимог підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що у ході перевірки ДП "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру (№37)" установлено відсутність у нього права на перебування у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку через порушення частини 1 статті 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок". Тому, відповідно до статті 1 цього Закону позивач є платником податку з власників транспортних засобів. Оскільки, він не сплатив такий податок у 2010 році в сумі 9 266,00 грн., податковий орган донарахував йому грошове зобов'язання з податку з власників транспортних засобів, про що виніс спірне рішення №0000041600 від 10.01.2013 р..

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений вчасно та належним чином (а.с.80), про причину неявки суд не повідомив.

За приписами частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також неявку представника відповідача в судове засідання, який про розгляд справи повідомлений вчасно та належним чином, здійснення подальшого розгляду справи можливо у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи та матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ДП "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" з 13.07.2000 р. зареєстроване як юридична особа Устинівською районною державною адміністрацією (а.с.11), перебуває на обліку платників податків у Долинській МДПІ.

Встановлено, що посадовими особами ДПС у Кіровоградській області та Долинської МДПІ Кіровоградської області ДПС у період з 10.12.2012 року по 18.12.2012 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку ДП "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління (№37)" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року за наслідками якої складено акт перевірки №119/16-0/08680264 від 25.12.2012 року.

Висновками акту перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем ст.1, ст.2, ч.1 г) ст.4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. №1963-ХІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2010 р. на суму 9 266,00 грн..

На підставі вказаного акту Долинською МДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000041600 від 10.01.13, яким позивачу згідно з пп.54.3.2, 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123, розд.2 Податкового кодексу України, за порушення ст.1, ст.2, ст.4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з підприємств - власників транспортних засобів у розмірі 9 266,00 грн. за основним платежем та 2 317,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, усього - 11 583 грн. (а.с.6).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.

Долинська МДПІ Кіровоградської області ДПС, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якої оскаржено.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.1, 3 частини 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до статті 13 Закону Україну "Про систему оподаткування", чинного до 01.01.2011 р., в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 14 цього Закону, до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема: податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Так, ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 року №1963-XII встановлено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Пунктом "г" ст.4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" передбачено, що від сплати податку звільняються особи, які згідно із законодавством є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, - за трактори колісні (код 8701, крім сідельних тягачів - код 8701 02) та вантажні автомобілі (код 8704).

Встановлено, що позивач упродовж 2009-2012 років був зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.8).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" №320-XIV від 17.12.98, який був чинним до 01.01.2011 р., фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне водокористування.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Згідно з ч.1 статті 2 цього Закону особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Відповідно до ч.ч.1, 6, 7 ст.3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні або інноваційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" або зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.

У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Згідно з частиною 8 статті 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.

Частиною 4 статті 9 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку дію ряду законодавчих актів України та їх окремих норм з питань оподаткування, зокрема Закону України "Про систему оподаткування" у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку, передбаченого цим Законом.

Встановлено, що основним видом діяльності ДП "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру (№ 37)" за КВЕД-2010 є: вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур (01.11), вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13), розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41), розведення коней та інших тварин родини конячих (01.43), розведення овець і кіз (01.45), розведення свиней (01.46), розведення питці (01.47), допоміжна діяльність у рослинництві (01.61), прісноводне рибництво (аквакультура) (03.22), виробництво м'яса (10.11),виробництво олії та тваринних жирів (10.41), оптова торгівля молочними продуктами, яйцями і харчовими оліями та жирами (46.33), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21) (а.с.11, 16-32).

У користуванні позивача, що не спростовано відповідачем, перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.12-13).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2013 р. у справі №811/1610/13-а за позовом ДП "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру (№37)" до Долинської МДПІ Кіровоградської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень (а.с.62-65), залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2015 р. (а.с.66-69, 70-71), суд дійшов висновку про правомірність перебування ДП "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру (№ 37)" у 2010 році у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 2 статті 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Так, суд дійшов висновку, що податковим органом необґрунтовано зазначено про відсутність у Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області" права на застосування спеціального режиму оподаткування, оскільки підприємство здійснювало фактичне користування земельною ділянкою та частка сільськогосподарського товаровиробництва у позивача у перевірений період не була нижчою за 75 відсотків.

Частиною 301.1 статті 301 Податкового кодексу України, чинного з 01.01.2011 року, встановлено, що платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач як сільськогосподарський товаровиробник - платник фіксованого сільськогосподарського податку у 2010 році не повинен був сплачувати податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Доказів порушення позивачем у 2009 році обмежень та критеріїв, установлених частинами 6, 7 статті 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", як підстав для обов'язку позивача у 2010 році перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування., відповідачем суду не надано.

Отже, суд визнає неправомірними висновки податкового органу про порушення позивачем вимог ст.1, ст.2, ст.4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", що свідчить про незаконність визначення у зв'язку з цим позивачу грошових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів у розмірі 9266 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000041600 від 10.01.2013 року.

Перевіряючи правомірність донарахування позивачу штрафних санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні, суд прийшов до таких висновків.

Як вбачається з наданого відповідачем до суду розрахунку, застосована щодо позивача штрафна санкція у розмірі 2317 грн. складається зі штрафу, нарахованого на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у зв'язку з самостійним визначенням податковими органом податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів за 2010 рік та обчисленого у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання за цей період.

За змістом п.57.4 ст.57 Податкового Кодексу України, штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Відтак, скасування грошового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у розмірі 9266 грн. зумовлює скасування і штрафних санкцій у розмірі 2317 грн..

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №0000041600 від 10.01.2013 р., а тому позов про його скасування належить задовольнити.

Судовий збір, сплачений позивачем за подання цього позову, присуджений йому судом відповідно до ч.1 ст.94 КАС України в адміністративній справі №811/1610/13-а. Інші судові витрати у даній справі позивачем не понесені.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.11, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000041600 від 10.01.2013 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна