Постанова № 44262233, 24.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року (13:02 год.) м. Київ 810/535/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

позивача - Журавльов С.О., довіреність від 18.02.2015 б/н

відповідача - Кальковец В.Л. довіреність від 09.02.2015 №348/8/10-31-10-21

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000292204 від 09.02.2015.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 23 січня 2015 року №72/22-4/35170618 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОД-РЕСУРС» за вересень 2014 року.

Позивач стверджує, що придбав товар і послуги у вказаного контрагента правомірно, тому підстав для визнання укладених договорів безтоварними немає, господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, договорами, товарно-транспортними накладними, податковими і видатковими накладними, отримані товари і послуги були використані в господарській діяльності позивача.

За наведених обставин, висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та зроблені на основі припущень, а прийняте за результатами розгляду акту перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що посадові особи Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкове повідомлення-рішення є законним.

Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» не спричинили реального настання господарських операцій, Зокрема, посилається на лист-застереження ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська від 06.01.2015 №194/7/04-63-22-03-17 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «ПРОД-РЕСУРС» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2014 по 30.09.2014», яким встановлено, що ТОВ «ПРОД-РЕСУРС» має стан - 9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації встановлено, що за вересень 2014 року у ТОВ «ПРОД-РЕСУРС» відсутні виробничі потужності, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі з мотивів, наведених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 21 вересня 2007 року як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №340492 від 07.10.2014, витягом з цього реєстру №179253 станом на 28.01.2014 та довідкою АА №714472 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданою Головним управлінням статистки у Київській області від 13.12.2012 (т.1, а.с.220-224).

Основними видами діяльності Товариства за КВЕД-2010 є: 58.19 Інші види видавничої діяльності; 18.12. Друкування іншої продукції; 18.14 Брошурувально-палітурна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 58.11 Видання книг, що підтверджується довідкою АА №714472 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданою Головним управлінням статистки у Київській області від 13.12.2012. Аналогічні види діяльності Товариства зазначені у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №179253 станом 28.01.2014.

На підставі наказу від 13.01.2015 №90 в період з 13 січня 2015 року по 17 січня 2015 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОД-РЕСУРС» за вересень 2014 року, результати якої оформлені актом від 23 січня 2015 року №72/22-4/35170618 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с. 14-24).

За висновками акту перевірки відповідачем встановлені порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за вересень 2014 року на загальну суму 297161 грн.

Спираючись на отриманий лист-застереження ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 06.01.2015 №194/7/04-63-22-03-17 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року», інформацію автоматизованих систем, відповідач прийшов до висновку щодо притаманності ознак нікчемності угоді, укладеній позивачем з контрагентом в охоплений перевіркою період.

Акт перевірки від 23 січня 2015 року №72/22-4/35170618 покладений відповідачем в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2015 року №0000292204, яким ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 445741,50 грн., у тому числі 297161,00 грн. за основним платежем та 148580,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с. 25).

Не погоджуючись із висновками податкового органу та рішенням, яким ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість, позивач звернувся до суду.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів чи послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.10 вказаної статті, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до податкового кредиту є факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в господарській діяльності.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок витрат та податкового кредиту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів (робіт, послуг) мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

З огляду на викладене, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит докази підлягають оцінці у зазначеному аспекті.

Такі висновки відповідають позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій у листі № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення судом встановлено, що в вересні 2014 року ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» мало господарські відносини з ТОВ «Прод-Ресурс».

Так, між ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» (покупець) та ТОВ «Прод-Ресурс» (постачальник) укладено договір поставки № ПР-11/1 від 11 серпня 2014 року, згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміні, узгоджені сторонами і вказані в рахунках - фактурах та видаткових накладних та/або специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору (т.1,а.с.27-29).

Умови поставки товару визначені у п.2.1 договору, згідно якого поставка товару здійснюється Покупцем зі складу Постачальника.

Покупець оплачує товари по цінах, зазначених в рахунках-фактурах та видаткових накладних або специфікаціях, що надаються Постачальником на кожну партію товару (п. 3.1 Договору № ПР-11/1).

Матеріали справи свідчать, що в вересні 2014 року на виконання умов Договору поставки № ПР-11/1 від 11 серпня 2014 року позивачу було поставлено товар, а саме: папір пакувальний «крафт» 78 г/м2, папір офсетний ДБФ 80 г/м2, 100 г/м2 та 120 г/м2, картон для палітурних робіт ПКС-2, поліпропілен, картон коробковий, стрічка ПП 12 мм х 0,8 мм, гофроящики П-31, стрічка клейка, стрейч плівка, на загальну суму 1 782 963,00 грн., у тому числі ПДВ 297 160,50грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 702 від 30.09.2014 - папір офсетний «ДБФ» в кількості 56500 листів на загальну суму 56952,00 грн., у тому числі ПДВ 9492,00 грн. (т.1, а.с.34);

№ 701 від 30.09.2014 - картон ПКС-2 в кількості 3700 листів на загальну суму 23310,00 грн., у тому числі ПДВ 3885,00 грн. (т.1, а.с.39);

№ 677 від 29.09.2014 - скотч пакувальний в кількості 11250 шт. на загальну суму 58725,00 грн., у тому числі ПДВ 9787,50 грн. (т.1, а.с.43) ;

№ 676 від 29.09.2014 - крафт-папір в кількості 4250,00 кг на загальну суму 32538,00 грн., у тому числі ПДВ 5423,00 грн. (т.1, а.с.47);

№ 642 від 26.09.2014 - папір офсетний в кількості 45000 листів на загальну суму 29700,00 грн., у тому числі ПДВ 4950,00 грн. (т.1, а.с.51);

№ 622 від 25.09.2014 - папір офсетний в кількості 50000 листів на загальну суму 49800,00 грн., у тому числі ПДВ 8300,00 грн. (т.1, а.с.55);

№ 606 від 24.09.2014 - поліпропілен в кількості 2550 листів на загальну суму 42687,00 грн., у тому числі ПДВ 7114,50 грн. (т.1, а.с.59);

№ 585 від 23.09.2014 - скотч пакувальний в кількості 10500 шт. на загальну суму 54810,00 грн., у тому числі ПДВ 9135,00 грн. (т.1, а.с.63);

№ 584 від 23.09.2014 гофроящик в кількості 5500 шт. на загальну суму 41580,00 грн., у тому числі ПДВ 6930,00 грн. (т.1, а.с.67);

№ 568 від 22.09.2014 - папір офс. «ДБФ» в кількості 70000 листів на загальну суму 57120,00 грн., у тому числі ПДВ 9520,00 грн. (т.1, а.с.70);

№ 567 від 22.09.2014 - Стретч плівка в кількості 715 шт. на загальну суму 38610,00 грн., у тому числі ПДВ 6435,00 грн. (т.1, а.с.76);

№ 529 від 19.09.2014 - папір офс. «ДБФ» в кількості 53000 листів на загальну суму 42612,00 грн., у тому числі ПДВ 7102,00 грн. (т.1, а.с.80);

№ 519 від 18.09.2014 - клеюча стрічка в кількості 2750 шт. на загальну суму 58179,00 грн., у тому числі ПДВ 9696,50 грн. (т.1, а.с.84);

№ 518 від 18.09.2014 - картон ПКС-2 в кількості 5500 листів на загальну суму 34650,00 грн., у тому числі ПДВ 5775,00 грн. (т.1, а.с.88);

№ 494 від 17.09.2014 - стрічка п/п 12мм/0,8мм в кількості 85 шт. на загальну суму 45900,00 грн., у тому числі ПДВ 7650,00 грн. (т.1, а.с.92);

№ 493 від 17.09.2014 - крафт-папір 78/м2 в кількості 7750 кг на загальну суму 59334,00 грн., у тому числі ПДВ 9889,00 грн. (т.1, а.с.96);

№ 475 від 16.09.2014 - папір офс. «ДБФ» 100г/м2 в кількості 56000 листів на загальну суму 56448,00 грн., у тому числі ПДВ 9408,00 грн. (т.1, а.с.101);

№ 474 від 16.09.2014 - гофроящик ТС-22С в кількості 4000 шт. на загальну суму 37680,00 грн., у тому числі ПДВ 6280,00 грн. (т.1, а.с.106);

№ 456 від 15.09.2014 - папір офс. «ДБФ» 120 г в кількості 30000 листів на загальну суму 29880,00 грн., у тому числі ПДВ 4980,00 грн. (т.1, а.с.111);

№ 455 від 15.09.2014 - скотч пакувальний в кількості 7000 шт. на загальну суму 36540,00 грн., у тому числі ПДВ 6090,00 грн. (т.1, а.с.115);

№ 439 від 12.09.2014 - папір офс. «ДБФ» в кількості 38000 листів на загальну суму 38304,00 грн., у тому числі ПДВ 6384,00 грн. (т.1, а.с.119);

№ 438 від 12.09.2014 - картон ПКС-2 в кількості 7000 листів на загальну суму 44100,00 грн., у тому числі ПДВ 7350,00 грн. (т.1, а.с.123);

№ 414 від 11.09.2014 - полістирол 0,5х70х100мм (білий) в кількості 3000 листів на загальну суму 41832,00 грн., у тому числі ПДВ 6972,00 грн. (т.1, а.с.128);

№ 413 від 11.09.2014 - картон коробочний в кількості 15000 листів на загальну суму 50220,00 грн., у тому числі ПДВ 8370,00 грн. (т.1, а.с.132);

№ 399 від 10.09.2014 - папір офс. «ДБФ» 120 г в кількості 49000 листів на загальну суму 59388,00 грн., у тому числі ПДВ 9898,00 грн. (т.1, а.с.136);

№ 398 від 10.09.2014 - стретч плівка 50см в кількості 725 шт. на загальну суму 39150,00 грн., у тому числі ПДВ 6525,00 грн. (т.1, а.с.140);

№ 377 від 09.09.2014 - папір офс. «ДБФ» в кількості 51000 листів на загальну суму 41004,00 грн., у тому числі ПДВ 6834,00 грн. (т.1, а.с.144);

№ 376 від 09.09.2014 - крафт-папір в кількості 5000 кг на загальну суму 38280,00 грн., у тому числі ПДВ 6380,00 грн. (т.1, а.с.148);

№ 351 від 08.09.2014 - клеюча стрічка 9*50м в кількості 10000 шт. на загальну суму 55320,00 грн., у тому числі ПДВ 9220,00 грн. (т.1, а.с.152);

№ 350 від 08.09.2014 - гофроящик П-31 в кількості 4600 шт. на загальну суму 45540,00 грн., у тому числі ПДВ 7590,00 грн. (т.1, а.с.156);

№ 326 від 05.09.2014 - папір офс. «ДБФ» в кількості 40000 листів на загальну суму 39840,00 грн., у тому числі ПДВ 6640,00 грн. (т.1, а.с.160);

№ 325 від 05.09.2014 - картон коробочний в кількості 8000 листів на загальну суму 26784,00 грн., у тому числі ПДВ 4464,00 грн. (т.1, а.с.164);

№ 314 від 04.09.2014 - стрічка п/п 12мм/0,8мм в кількості 90 шт. на загальну суму 48600,00 грн., у тому числі ПДВ 8100,00 грн. (т.1, а.с.168);

№ 313 від 04.09.2014 - картон коробочний в кількості 17500 листів на загальну суму 58590,00 грн., у тому числі ПДВ 9765,00 грн. (т.1, а.с.172);

№ 299 від 03.09.2014 - папір офс. «ДБФ» в кількості 80000 листів на загальну суму 52800,00 грн., у тому числі ПДВ 8800,00 грн. (т.1, а.с.176);

№ 298 від 03.09.2014 - поліпропілен в кількості 3000 листів на загальну суму 35460,00 грн., у тому числі ПДВ 5910,00 грн. (т.1, а.с.180);

№ 279 від 02.09.2014 - папір офс. «ДБФ» в кількості 35000 листів на загальну суму 35280,00 грн., у тому числі ПДВ 5880,00 грн. (т.1, а.с.184);

№ 278 від 02.09.2014 - картон ПКС-2 в кількості 6500 листів на загальну суму 40950,00 грн., у тому числі ПДВ 6825,00 грн. (т.1, а.с.188);

№ 38 від 01.09.2014 - папір офс. «ДБФ» в кількості 60000 листів на загальну суму 48960,00 грн., у тому числі ПДВ 8160,00 грн. (т.1, а.с.192);

№ 37 від 01.09.2014 - крафт-папір в кількості 7250 кг. на загальну суму 55506,00 грн., у тому числі ПДВ 9251,00 грн. (т.1, а.с.196).

В оплату за поставлений товар позивач в період з 08.10.2014 по 05.11.2014 перерахував на користь ТОВ «Прод-Ресурс» кошти на загальну суму 1 782 963,00 грн., у тому числі ПДВ 297 160,50 грн., що підтверджується витягом з реєстру витрат по розрахунковому рахунку позивача у ПАТ «Альфа-Банк» (т.1, а.с. 199).

За фактом настання першої з подій (отримання товару) ТОВ «Прод-Ресурс» були виписані позивачу податкові накладні на загальну суму 1 782 963,00 грн., у тому числі ПДВ 297 160,50 грн.:

-№ 702 від 30.09.2014 на суму 56952,00 грн., у т.ч. ПДВ 9492,00 грн. (т.1, а.с.35);

-№ 701 від 30.09.2014 на суму 23310,00 грн., у т.ч. ПДВ 3885,00 грн. (т.1, а.с.40);

-№ 677 від 29.09.2014 на суму 58725,00 грн., у т.ч. ПДВ 9787,50 грн. (т.1, а.с.44);

-№ 676 від 29.09.2014 на суму 32538,00 грн., у т.ч. ПДВ 5423,00 грн. (т.1, а.с.48);

-№ 642 від 26.09.2014 на суму 29700,00 грн., у т.ч. ПДВ 4950,00 грн. (т.1, а.с.52);

-№ 622 від 25.09.2014 на суму 49800,00 грн., у т.ч. ПДВ 8300,00 грн. (т.1, а.с.56);

-№ 606 від 24.09.2014 на суму 42687,00 грн., у т.ч. ПДВ 7114,50 грн. (т.1, а.с.60);

-№ 585 від 23.09.2014 на суму 54810,00 грн., у т.ч. ПДВ 9135,00 грн. (т.1, а.с.64);

-№ 584 від 23.09.2014 на суму 41580,00 грн., у т.ч. ПДВ 6930,00 грн. (т.1, а.с.68);

-№ 568 від 22.09.2014 на суму 57120,00 грн., у т.ч. ПДВ 9520,00 грн. (т.1, а.с.72);

-№ 567 від 22.09.2014 на суму 38610,00 грн., у т.ч. ПДВ 6435,00 грн. (т.1, а.с.77);

-№ 529 від 19.09.2014 на суму 42612,00 грн., у т.ч. ПДВ 7102,00 грн. (т.1, а.с.81);

-№ 519 від 18.09.2014 на суму 58179,00 грн., у т.ч. ПДВ 9696,50 грн. (т.1, а.с.85);

-№ 518 від 18.09.2014 на суму 34650,00 грн., у т.ч. ПДВ 5775,00 грн. (т.1, а.с.89);

-№ 494 від 17.09.2014 на суму 45900,00 грн., у т.ч. ПДВ 7650,00 грн. (т.1, а.с.93);

-№ 493 від 17.09.2014 на суму 59334,00 грн., у т.ч. ПДВ 9889,00 грн. (т.1, а.с.97);

-№ 475 від 16.09.2014 на суму 56448,00 грн., у т.ч. ПДВ 9408,00 грн. (т.1, а.с.102);

-№ 474 від 16.09.2014 на суму 37680,00 грн., у т.ч. ПДВ 6280,00 грн. (т.1, а.с.107);

-№ 456 від 15.09.2014 на суму 29880,00 грн., у т.ч. ПДВ 4980,00 грн. (т.1, а.с.112);

-№ 455 від 15.09.2014 на суму 36540,00 грн., у т.ч. ПДВ 6090,00 грн. (т.1, а.с.116);

-№ 439 від 12.09.2014 на суму 38304,00 грн., у т.ч. ПДВ 6384,00 грн. (т.1, а.с.120);

-№ 438 від 12.09.2014 на суму 44100,00 грн., у т.ч. ПДВ 7350,00 грн. (т.1, а.с.124);

-№ 414 від 11.09.2014 на суму 41832,00 грн., у т.ч. ПДВ 6972,00 грн. (т.1, а.с.129);

-№ 413 від 11.09.2014 на суму 50220,00 грн., у т.ч. ПДВ 8370,00 грн. (т.1, а.с.133);

-№ 399 від 10.09.2014 на суму 59388,00 грн., у т.ч. ПДВ 9898,00 грн. (т.1, а.с.137);

-№ 398 від 10.09.2014 на суму 39150,00 грн., у т.ч. ПДВ 6525,00 грн. (т.1, а.с.141);

-№ 377 від 09.09.2014 на суму 41004,00 грн., у т.ч. ПДВ 6834,00 грн. (т.1, а.с.145);

-№ 376 від 09.09.2014 на суму 38280,00 грн., у т.ч. ПДВ 6380,00 грн. (т.1, а.с.149);

-№ 351 від 08.09.2014 на суму 55320,00 грн., у т.ч. ПДВ 9220,00 грн. (т.1, а.с.153);

-№ 350 від 08.09.2014 на суму 45540,00 грн., у т.ч. ПДВ 7590,00 грн. (т.1, а.с.157);

-№ 326 від 05.09.2014 на суму 39840,00 грн., у т.ч. ПДВ 6640,00 грн. (т.1, а.с.161);

-№ 325 від 05.09.2014 на суму 26784,00 грн., у т.ч. ПДВ 4464,00 грн. (т.1, а.с.165);

-№ 314 від 04.09.2014 на суму 48600,00 грн., у т.ч. ПДВ 8100,00 грн. (т.1, а.с.169);

-№ 313 від 04.09.2014 на суму 58590,00 грн., у т.ч. ПДВ 9765,00 грн. (т.1, а.с.173);

-№ 299 від 03.09.2014 на суму 52800,00 грн., у т.ч. ПДВ 8800,00 грн. (т.1, а.с.177);

-№ 298 від 03.09.2014 на суму 35460,00 грн., у т.ч. ПДВ 5910,00 грн. (т.1, а.с.181);

-№ 279 від 02.09.2014 на суму 35280,00 грн., у т.ч. ПДВ 5880,00 грн. (т.1, а.с.185);

-№ 278 від 02.09.2014 на суму 40950,00 грн., у т.ч. ПДВ 6825,00 грн. (т.1, а.с.189);

-№ 38 від 01.09.2014 на суму 48960,00 грн., у т.ч. ПДВ 8160,00 грн. (т.1, а.с.193);

-№ 37 від 01.09.2014 на суму 55506,00 грн., у т.ч. ПДВ 9251,00 грн. (т.1,а.с.197).

Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року (т.4, а.с.36-85).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів чи послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Прод-Ресурс» був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, податкові накладні, виписані контрагентом, відповідають вимогам, встановленим Податковим кодексом України та містять всі необхідні реквізити.

Судом встановлено, що фактично податковий орган дійшов до висновку про заниження позивачем сум податку на додану вартість за вересень 2014 року на суму 297161,00 грн. на підставі тверджень про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «Прод-Ресурс» у зв'язку з дослідженим та прийнятим до уваги в ході перевірки позивача листом-застереженням ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 06.01.2015 №194/7/04-63-22-03-17 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року».

Суд зазначає, що відповідачем в ході позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 23 січня 2015 року №72/22-4/35170618 про виявлені порушення при віднесенні до податкового кредиту за вересень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Прод-Ресурс» сум податку на додану вартість у загальному розмірі 297161,00, не досліджувались всі первинні документи бухгалтерського обліку платника податків, перевірка проведена на підставі попередньо отриманих від позивача копій договорів, видаткових накладних та доказів оплати за отриманий від контрагента товар, які надані податковому органу за письмовий запит перед виданням наказу про проведення перевірки, проте фактично під час перевірки зазначені документи не аналізувалися і будь-яка правова оцінка таким документам не надавалась.

Під час перевірки відповідачем використано відомості, які містяться в АІС «Податковий блок», зокрема, підсистема «автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» без фактичного зіставлення всіх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача щодо поставки, оплати, транспортування та використання отриманого товару в господарській діяльності платника податків з даними бухгалтерського та податкового обліку платника податків, без аналізу бухгалтерських документів про оприбуткування та списання отриманих товарів у зв'язку з їх використанням у господарській діяльності платника податків.

Суд з вказаними висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Передусім, слід зазначити, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту на дані АІС «Податковий блок» та лист-застереження ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 06.01.2015 №194/7/04-63-22-03-17 є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, лист-застереження щодо неможливості проведення перевірки контрагента позивача та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо;

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Перевіряючи доводи позивача щодо товарності та реальності проведених господарських операцій судом було встановлено наступне.

Пунктом 2.1 Договору № ПР-11/1 передбачено, що поставка товару здійснюється Покупцем зі складу Постачальника.

Перевезення товару здійснювалось за допомогою транспортних засобів перевізника ФОП ОСОБА_4 на підставі договору з ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» від 03.10.2012 року №257 (т.2, а.с. 23-26), ФОП ОСОБА_5 на підставі договору з ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» від 27.03.2013 року №2703 (т.2, а.с. 54-57) та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних (т.1, а.с. 36-198).

Як вбачається з пояснень позивача, отримувані матеріали доставлялись на виробничу площадку ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» загальною площею 2456 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, просп. Московський 6, яка орендується Товариством у ПАТ «Промзв'язок» на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01 травня 2014 року №11а-14 (т.4, а.с. 24-30).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «АльфаПрес Интер» та ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» був укладений Договір оренди №12/09 від 30 листопада 2009 року, згідно з яким орендар приймає обладнання для виготовлення поліграфічної продукції.

Для підтвердження наявності трудових ресурсів, позивач надав суду Довідку про штатний розклад №31/9 від 31.09.2014 (т.4, а.с.22), згідно якої загальна чисельність працюючих на підприємстві станом на 01.10.2014 складає 104 одиниці; Довідку про штатний розклад №30/01 від 30.01.2015 (т.4, а.с.23), загальна чисельність працюючих на підприємстві станом на 02.02.2015 - 111 одиниць.

З адміністративного позову, письмових пояснень позивача та наданих в ході розгляду справи документів слідує, що основним напрямком роботи позивача є розробка та виробництво поліграфічної продукції, а отриманий товар, щодо якого відповідач висловив сумніви щодо реальності проведених господарських операцій з поставки поліграфічних матеріалів, - використаний для виробництва поліграфічної продукції.

Наведена господарська діяльність відповідає основним видам діяльності позивача, зокрема, 58.19 Інші види видавничої діяльності; 18.12. Друкування іншої продукції; 18.14 Брошурувально-палітурна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг, що підтверджується довідкою АА №714472 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданою Головним управлінням статистки у Київській області від 13.12.2012.

Придбані у ТОВ «ПРОД-РЕСУРС» позивачем матеріали, були використані для подальшого виробництва поліграфічної продукції.

Зокрема, позивачем було укладено низку договорів для виготовлення поліграфічної продукції:

- Договір №3-006 від січня 2014 року з ПАТ «ВТБ Банк», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.86-89);

- Договір № 140814 від 14 серпня 2014 року з ТОВ «Байер», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.95-103);

- Договір № LO14004R від 03 липня 2014 року з ПЗІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.124-125);

- Договір № L25-03-14/2 від 25 березня 2014 року з ПрАТ «А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т.-Прилуки»», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.137-142);

- Договір № 150111 від 15 січня 2011 року з ЗАО «ЧУМАК», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.148-155);

- Договір № 150114-1 від 15 січня 2014 року з ТОВ «ТіБіДабл'юЕй Україна», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.164-168);

- Договір № 3-002 від 13 червня 2014 року з ДПзІІ «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.181-185).

- Договір № 3-008 від 10 жовтня 2014 року з ТОВ «Даніско Україна»», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.191-195);

- Договір № 070613 від 07 червня 2014 року з ТОВ «Новус Україна», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.201-205);

- Договір № 21/01-2014 від 21 січня 2014 року з ТОВ «МТІ», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.214-218);

- Договір № 4111-1 від 04 січня 2011 року з ТОВ «Експресс Пекаджинг Солюшинз», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.231-236);

- Договір № 25032014 від 25 березня 2014 року з ТОВ «Експресс Пекаджинг Солюшинз», про виготовлення поліграфічної продукції (т.4, а.с.241-245);

- Договір № 07925 від 15 листопада 2013 року з ПАТ «Альфа-Банк», про виготовлення поліграфічної продукції (т.5, а.с.84-91);

- Договір № 040112 від 04 січня 2012 року з ПАТ «Комерційний Банк Глобус», про виготовлення поліграфічної продукції (т.5, а.с.153-157);

- Договір № 20/01/14-1 від 20 січня 2014 року з ТОВ «Нестле Україна», про виготовлення поліграфічної продукції (т.5, а.с.178-188);

- Договір № SP-034-14 від 01 березня 2014 року з ТОВ ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна», про виготовлення друкованої продукції (т.5, а.с.223-229);

- Договір № 10 від 24 січня 2012 року з ТОВ «Альфапрес Інтер», про виготовлення поліграфічної продукції (т.6, а.с.23-27);

- Договір № 3-007 від 01 липня 2013 року з ПАТ «САН ІнБев Україна», про виготовлення рекламної продукції (т.6, а.с.113-123);

- Договір № 1/13-СП від 06 лютого 2013 року з ТОВ «Спекл», про виготовлення рекламної продукції (т.7, а.с.39-43);

- Договір № 2/13-СП від 06 лютого 2013 року з ТОВ «Спекл», про виготовлення рекламної продукції (т.7, а.с.44-49);

- Договір № G10-001K від січня 2010 року з ЗАТ «Філіп Морріс Україна», про виготовлення рекламної продукції (т.7, а.с.204-43);

- Договір № 132169 від 22 липня 2014 року з ПАТ «Київстар», про виготовлення рекламної продукції (т.8,а.с.95-103).

Тобто, в даному випадку укладенню позивачем договору з ТОВ "Прод-ресурс" про поставку товарів, згідно якого позивач виступав покупцем, передували зобов'язання, покладені на позивача як виконавця за вищенаведеними договорами, відповідно господарська операція між позивачем та ТОВ "Прод-ресурс" випливає та є похідною від правочинів, укладених з іншими контрагентами позивача, в яких позивач виступав виконавцем поліграфічної продукції, що й зумовлює наявність господарської мети.

Реальність здійснення господарський операцій згідно вищезазначених договорів підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, довіреностями про отримання ТМЦ та технологічними картками, наявними у матеріалах справи.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку про безпідставність висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту у вересні 2014 року в сумі 297161,00 грн., проведена перевірка не охоплює всіх встановлених судом обставин, висновки податкового органу побудовані на припущенні неможливості здійсненні діяльності без урахування та оцінки всіх первинних документів, дослідження всіх істотних для справи обставин.

Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На період взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «ПРОД-РЕСУРС», останнє було зареєстроване як платник податку на додану вартість ДПІ у Печерському районі м.Києва, згідно свідоцтва №200117466 (т.1, а.с.30), відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.31-32), ТОВ «ПРОД-РЕСУРС» був зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.03.2013, номер запису 1 070 102 0000 04933.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Крім того, висновок про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, викладений в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 14222198), та підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах відповідно до ст. 244-2 КАС України.

Суд також критично оцінює посилання відповідача на обставини, що встановлені листом-застереженням ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська від 06.01.2015 №194/7/04-63-22-03-17 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «ПРОД-РЕСУРС» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2014 по 30.09.2014», оскільки цей факт не звільняє відповідача від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк лист-застереження про неможливість проведення перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини господарської діяльності платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправним. Відповідно, неправомірним є також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням цього, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 487,20 грн. згідно платіжного доручення № 169 від 10.02.2015.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету.

Судом 24.03.2015 проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 30.03.2015 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №0000292204 від 09.02.2015.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЦТВО «ДІАЛОГ ПРЕСС» (08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Фрунзе, буд.20.) 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.