Постанова № 44261752, 20.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р. Справа № 804/2999/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 95 163,60 грн, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2015 року Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулась з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 95 163, 60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходився на податковому обліку Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетропетровській області. Відповідач має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 95 163, 60 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути на користь держави зазначений податковий борг.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року було відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідач має на праві власності об'єкти нерухомого майна, відмінні від земельної ділянки, що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Сума податкового боргу ФОП ОСОБА_2 по платежу «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» станом на 18.11.2014 року складає суму 95 163,60 грн., яка утворилася на підставі податкових повідомлень-рішень від 18.06.2014 року по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за номерами № 233-17 (на суму 1529, 92 грн.), №234-17 (на суму 3917, 33 грн.), № 230-17 (на суму 5952, 00 грн.), №231-17 (на суму 8049, 10 грн.), № 219-17 (на суму 4834, 42 грн.), №225-17 (на суму 2904, 99 грн.), №232-17 (на суму 4334, 80 грн.), №235-17 (на суму 3765, 12 грн.), №223-17 (на суму 8058, 39 грн.), №226-17 (на суму 6395, 30 грн.), №227-17 (на суму 2105, 00 грн.), №217-17 (на суму 8210, 15 грн.), №221-17 (на суму 3332, 37 грн.), №222-17 ( на суму 8089, 36 грн.), №229-17 (на суму 2171, 00 грн.), №228-17 (на суму 3942, 48 грн.), №224-17 (на суму 4348, 19 грн.), №216-17 (на суму 3410, 00 грн.), №218-17 (на суму 3920, 00 грн.), №220-17 (на суму 5890, 49 грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача, яка вказана у ЄДРПОУ рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 30.06.2014 року, однак конверт із відправленням повернувся на адресу Дніпродзержинської ОДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Судом на підставі письмових пояснень позивача встановлено, що вказані вище податкові повідомлення - рішення направлялись на податкову адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, яка містилася у ЄДРПОУ, а саме: АДРЕСА_1.

Судом на підставі інформації отриманої від ВАДР управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території ГУДМС України в Дніпропетровській області вустановлено, що місцем реєстрації відповідача з 28.10.2013 року є: АДРЕСА_2.

Згідно з положеннями п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення податкового боргу) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Отже, платником податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є саме фізична особа, а не фізична особа - підприємець.

Згідно п.п.265.7.1 п. 265.7 ст. 265 ПК України в редакції, що діяла на час виникнення податкового боргу) обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 265.7.1 пункту 265.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 ПК України).

Згідно п.п.265.7.4 п.265.7 ст. 265 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані до 15 квітня року, в якому набрала чинності ця стаття, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 476, у відповідності до якого територіальні органи і підрозділи ДМС подають відповідним органам державної податкової служби інформацію про фізичних осіб, місце проживання яких зареєстровано (знято з реєстрації) у відповідному населеному пункті, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження, місця проживання (країна, регіон, район, населений пункт, вулиця, номер будинку (корпусу) і квартири (до і після реєстрації), серії та номера паспорта, свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує особу, найменування органу, який видав документ, і дати видачі після запровадження електронного обліку реєстрації місця проживання фізичних осіб. Передача інформації про фізичних осіб здійснюється на рівні територіальних органів і підрозділів ДМС та органів державної податкової служби в електронній формі. До запровадження електронного обліку реєстрації місця проживання фізичних осіб територіальні органи і підрозділи ДМС подають інформацію органам державної податкової служби за їх письмовим запитом.

Пунктом 45.1 ст. 45 ПК України визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Таким чином, податковою адресою фізичної особи є місце її проживання.

Відповідачем не надано суду належних доказів направлення повідомлень - рішень та податкової вимоги на адресою місце проживання фізичної особи - відповідача, а саме: АДРЕСА_2.

Судом відхиляються доводи позивача про те, що направлення податкових повідомлень - рішень по податку на нерухоме майно, яке відмінне від земельної ділянки, за місцезнаходженням фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є належним доказом направлення та вручення саме фізичній особі ОСОБА_2 вказаних податкових повідомлень - рішень, оскільки платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно ПК України, є саме фізична особа, а не фізична особа - підприємець, а тому податкові повідомлення - рішення та податкова вимога стосовно сплати вказаного вище податку повинні бути направлені саме за місцем реєстрації фізичної особи власника об'єкта нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, у зв'язку з чим і прийнято Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 476.

Суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості звернутися із запитом до ВАДР управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території ГУДМС України в Дніпропетровській області для отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, однак не виконав вказаного обов'язку, який визначено у п.п.265.7.4 п.265.7 ст. 265 ПК України.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням такого платника, його відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів направлення податкових повідомлень - рішень саме за місцем реєстрації відповідача як фізичної особи, то суд вважає заявлені позовні вимоги передчасними, оскільки відсутнє станом на день розгляду справи узгодження податкове зобов'язання відповідача, тобто податковий борг.

За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 20.05.2015 року Суддя З оригіналом згідно С.В. Златін С.В. Златін