Рішення № 44259989, 19.05.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/6282/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шелєхова Г. В.Номер провадження 22-ц/788/1044/15 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Шевченка В. А. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 квітня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої уточнені вимоги тим, що 11 жовтня 2012 року з вини ОСОБА_5 сталася ДТП, внаслідок якої його автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Страхова компанія ПАТ «УСК «Гарант-Авто» сплатила йому страхове відшкодування в розмірі 2784 грн. 28 коп. Враховуючи те, що фактичний розмір завданої йому майнової шкоди в результаті неправомірних дій відповідача становить 7492 грн. 06 коп., просив суд стягнути з нього на свою користь 4707 грн. 78 коп. різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07 квітня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому зазначає, що суд помилково не застосував до спірних правовідносин ст. 1194 ЦК України, відповідно до якої відповідач повинен сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Вказує, що обов'язок по відшкодуванню втрати товарної вартості транспортного засобу покладається на винну особу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, відповідача ОСОБА_5, який проти скарги заперечував, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2012 року в м. Суми сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та автомобія KIA Сarens д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті якої автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 08 листопада 2012 року ОСОБА_5 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке полягало в порушенні вимог п. 10.1 ПДР (а.с. 10).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована у ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на підставі договору страхування № АВ 2497322 від 11 квітня 2012 року (а.с. 25).

Відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «УСК «Гарант-Авто» з метою отримання страхового відшкодування.

За наслідками розгляду поданих документів ПАТ «УСК «Гарант-Авто» 26 грудня 2013 року було складено та затверджено Страховий акт, яким була визначена сума страхового відшкодування в розмірі 2784,28 грн., яку позивач отримав, що підтверджується копією виписки по рахунку від 24 липня 2014 року (а.с. 9, 11-12).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 1756 від 04 лютого 2015 року, розрахункова вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА Carens 2.0 LX, н.з. НОМЕР_2 внаслідок механічних пошкоджень у результаті ДТП (11.10.2012) на дату складання висновку складає: 3746,03 грн. Якщо автомобіль КІА Carens 2.0 LX, н.з. НОМЕР_2 на час скоєння ДТП (11.10.2012) не мав аварійних пошкоджень, то величина втрати товарної вартості досліджуваного автомобіля дорівнює вартості відновлювального ремонту та складає: 3746,03 грн. Якщо автомобіль КІА Carens 2.0 LX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на час скоєння ДТП (11.10.2012) не мав аварійних пошкоджень, то розмір матеріального збитку, завданого його власнику складає 7492,06 грн. (а.с. 109-112).

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована у ПАТ «УСК «Гарант-Авто» і розмір завданої шкоди не перевищує розміру відшкодування, передбаченого страховим полісом, шкода повинна відшкодовуватись страховиком - ПАТ «УСК «Гарант-Авто».

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно з вимогами частини 1, пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З висновку судової автотоварознавчої експертизи № 1756 від 04 лютого 2015 року, який відповідачем у встановленому законом порядку не спростований, вбачається, що фактичний розмір завданих позивачу збитків становить 7492,06 грн. і складається з: вартості відновлюваного ремонту - 3746,03 грн., величини втрати товарної вартості - 3746,03 грн. (а.с. 109-112).

ПАТ «УСК «Гарант-Авто» виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 2784,28 грн., правильність нарахування якого сторонами в даній справі не оспорюється.

Зазначена обставина також встановлена рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 серпня 2014 року, яке набрало законної сили (а.с. 56-58).

Отже, дослідження правильності методики нарахування страховиком страхового відшкодування знаходиться поза межами розгляду даної справи апеляційним судом.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).

У пункті 32.7. ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховиком не відшкодовується. Обов'язок по відшкодуванню даної шкоди покладається на винну особу.

Суд першої інстанції не врахував зазначене положення Закону та помилково виходив з того, що відповідальність за завдану позивачеві шкоду несе страховик в межах страхової суми.

Виходячи з вимог п. 32.7. ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу 3746,03 грн. - шкоди, пов'язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Відповідно до роз'яснення п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Враховуючи це роз'яснення, в іншій частині позову щодо стягнення з відповідача 961,75 грн. (3746,03 грн. - 2784,28 грн.) різниці між вартістю відновлюваного ремонту і страховою виплатою слід відмовити.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами. З ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 192 грн. 44 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції (3746,03 грн. x 100% : 4707,78 грн. = 79%; 243,60 грн. x 0,79 = 192,44 грн.) та 96 грн. 22 коп. в дохід держави за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (121,80 грн. x 0,79 = 96,22 грн.). З ОСОБА_3 необхідно стягнути в дохід держави 25 грн. 58 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (121,80 грн. x 0,21 = 25,58 грн.).

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч.1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 квітня 2015 року.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_5 на його користь 3746 грн. 03 коп. на відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 192 грн. 44 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 96 грн. 22 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 25 грн. 58 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -