Ухвала суду № 44259104, 19.05.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7703/15-ц

Номер провадження 2/521/3828/15

У Х В А Л А

"19" травня 2015 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2015 р. представник позивачів звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою, посилаючись на наступне.

12.08.2014 р. помер ОСОБА_1, після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з ? частини двохкімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира була придбана дружиною спадкодавця ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартири від 07.07.2014 р. та зареєструвала право власності за ОСОБА_4 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.07.2014 р. за № 6244138.

Спадкоємцями є дружина ОСОБА_4, син ОСОБА_2, донька ОСОБА_2, батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовились від прийняття спадщини на користь брата померлого ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_1 спадкоємці першої черги за законом у встановлений строк подали заяву про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки право власності на вищезгадану квартиру було зареєстровано за дружиною померлого ОСОБА_4

На підставі зазначеного, представник позивачів просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/5 частину двохкімнатної квартири, за ОСОБА_2 на 1/10 частину, за ОСОБА_2, загальною площею 45,0 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., після смерті ОСОБА_1, померлого 12.08.2014 р.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

На виконання вимоги п. 2 ч. 1 ст. 119 ЦПК України не вказано засоби звязку, якщо такі відомі, позивача та відповідача,

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору, однак сума сплаченого судового збору не відповідає розміру, встановленого законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,2 мінімальної заробітної плати, та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно ч. 2 ст. 80 ЦПК та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги той факт, що заява позивачів містить вимоги майнового характеру, суд приходить до висновку, що сума сплаченого судового збору вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна та попередньо визначає суму судового збору 3000, 00 грн., тобто позивачам необхідно сплатити недоплачену суму 1710 (одна тисяча сімсот десять) грн. 00 коп.

Відповідно до п. п. 10 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 р. № 10 у разі об'єднання позовних вимог відповідно достатті 126ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шостастатті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

Крім того, відповідно до ст. 67Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до п. 23 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. N 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Така відмова до позовної заяви не додана.

Отже, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, -

С У Д Д Я

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - залишити без руху.

Надати позивачам для усунення недоліків заяви строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я: