Рішення № 44257618, 15.05.2015, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3842/14-ц

Провадження №2/463/161/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

при секретарі судового засідання Попович Х.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Четверта Львівська державна нотаріальна контора, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на ? частину майна нажитого під час шлюбу, визнання права власності на частину спадкового майна, виділення майна внатурі із сплатою грошової компенсації, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи: Винниківська державна нотаріальна контора, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про визнання права власності на частину майна в порядку спадкування, витребування майна та скасування державної реєстрації, суд -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, третіх осіб про визнання будинку АДРЕСА_1 та автомобіля марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1 спільною власністю подружжя з її померлим чоловіком ОСОБА_8; визнання за нею права власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, як спільне майно подружжя; визнання за нею права на спадщину на ? частину вказаного будинку, як спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_8; визнання за нею права власності на автомобіль марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, із сплатою відповідачу 1/8 частини його вартості; поділ спадкового майна, шляхом виділення їй у власність в цілому будинку АДРЕСА_1 із стягненням з неї у користь відповідача вартості ? частини вказаного будинку; стягнення із відповідача в її користь ? суми коштів, витрачених на лікування, в розмірі 144647,00 грн., поховання та установки пам'ятника спадкодавцю ОСОБА_8, в розмірі 54021,20 грн.; стягнення з відповідача ? частини боргових зобов'язань, що існували в подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 на день смерті ОСОБА_9, що складає 124117,93 грн. (кредитні зобов'язання банку на суму 100117,93 грн., зобов'язання перед фізичною особою на суму 24тис.грн.); визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 30.12.2013 року укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1; визнання дійсним відчуження автомобіля марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 та визнання за ним права власності на цей автомобіль.

Відповідач заявив зустрічний позов про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_1, ? автомобіля марки "Ніссан Навара 2,5 D", р.н. НОМЕР_1, ? автомобіля марки "Форд Транзит D", д.н.з. НОМЕР_2, та на ? частину автомобіля марки "Мазда 323", 2000 року випуску, витребування у ОСОБА_6 та скасування державної реєстрації права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, витребування у ОСОБА_10 та скасування державної реєстрації права власності на автомобіль марки "Ніссан Навара 2,5 D", д.н.з. НОМЕР_1.

Позивач за первісним позовом свої вимоги мотивує тим, що після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на належне йому майно на момент смерті. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 являються вона, як дружина спадкодавця, та ОСОБА_3, повнолітній син спадкодавця від першого шлюбу. Вказала, що дійсно на час смерті ОСОБА_8 в об'єм спадкового майна входили: житловий будинок АДРЕСА_1, а також автомобілі марки "Ніссан Навара 2,5 D", р.н. НОМЕР_1, «Форд Транзит D», д.н.з. НОМЕР_2 та «Мазда 323», 2000 року випуску.

Зазначила, що не зважаючи, що на момент укладення шлюбу 21.02.1995 року, зазначений будинок був особистою власністю її чоловіка, за час спільного проживання у шлюбі такий будинок був значно поліпшений шляхом вкладання у його реконструкцію спільно зароблених коштів та трудових затрат, внаслідок чого його вартість суттєво збільшилася із 276781 грн. до вартості в розмірі 602870 грн. За таких обставин вважає, що будинок підлягає визнанню спільною сумісною власністю подружжя, з наступним виключенням із об'єму спадкового майна ? частини будинку, право власності на яку слід визнати за нею. Інша ? частина будинку на її думку підлягає спадкуванню між сторонами, як спадкоємцями за законом по ? частині.

Також вважає, що автомобіль марки "Ніссан Навара 2,5 D", д.н.з. НОМЕР_1 являється спільною власністю подружжя, так як був придбаний ОСОБА_8 у 2008 році, в період перебування у шлюбі. Однак з врахуванням того, що на час придбання автомобіля ОСОБА_8 був інвалідом І-ої групи, фактично участі у придбанні, користуванні, утриманні, ремонті вказаного майна не брав, а тому при визначенні часток у спільній власності подружжя на вказане майно просить відступити від рівності часток та визнати за нею право власності на ? частини цього автомобіля, як подружнє майно, а іншу частину розділити між спадкоємцями в рівних частках.

Одночасно зазначила, що ? частка у будинку та 1/8 частина у автомобілі, є незначними, такими, що не підлягають виділу в натурі. А тому, з врахуванням того, що вона проживала із покійним ОСОБА_8 та користувалася цим майном на протязі останніх років, володіє більшою часткою у власності на вказане майно, яке є неподільним, просить виділити вказане спадкове майно їй у власність в цілому, зі сплатою відповідачу компенсації вартості його частки у спадщині.

В той же час вважає, що відповідно до норм чинного законодавства до відповідача, як спадкоємця першої черги за законом, після смерті ОСОБА_8 перейшли не тільки права, але і обов'язки. Так, відповідно до положень ст. 1232 ЦК України відповідач зобов'язаний нести витрати по лікуванню та похованню спадкодавця, однак такі витрати понесені виключно нею, а відтак просить стягнути із відповідача ? частину затрачених нею коштів на лікування та поховання ОСОБА_8, установки пам'ятника, боргових зобов'язань ОСОБА_8, що існували на момент смерті спадкодавця. При цьому вважає, що витрати на лікування є належно підтвердженими листками призначень лікувальних препаратів у медичній карті та висновком судово-медичної експертизи.

Також просить врахувати, що в процесі розгляду даної справи, ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12.12.2013 року було визнано за нею право власності на автомобіль марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1 та будинок АДРЕСА_1, дане рішення набрало законної сили, а тому нею на законних підставах було укладено угоди про відчуження будинку на користь ОСОБА_6, а автомобіля на користь ОСОБА_5 А тому просить визнати дійсними вказані договори, з визнанням за ОСОБА_5 права власності на придбаний автомобіль.

Відповідач ОСОБА_3 зустрічний позов мотивує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. На час смерті спадкодавцю належали на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1, а також ? частина у власності на автомобілі марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, марки "Форд Транзит D", д.н.з. НОМЕР_2, та марки "Мазда 323", 2000 року випуску. Оскільки іншим спадкоємцем першої черги за законом являється ОСОБА_1, а відтак з врахуванням рівності часток у спадщині, така підлягає поділу між ними у рівних частинах.

Крім цього вказав, оскільки за час судового розгляду вказаного спору, позивачем без законних на це підстав, після набрання рішенням апеляційного суду Львівської області законної сили, в період касаційного оскарження незаконних рішень судів, було відчужено спірний будинок ОСОБА_6, а автомобіль марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5, то нові власники, а особливо ОСОБА_5, як учасник судового розгляду, могли і повинні були знати про існування судових спорів та відсутність правових підстав у ОСОБА_1 на відчуження вказаного майна. Оскільки внаслідок неправомірного відчуження спадкового майна, він позбавлений права на прийняття спадщини, просить витребувати із незаконного володіння ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відчужені будинок та автомобіль, та скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно. Зустрічний позов просить задоволити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2 підтримали первісний позов, зустрічний заперечили частково з аналогічних мотивів викладених у позовній заяві, додатково вказали, що відповідач ОСОБА_3 постійно проживав за кордоном із своєю матір'ю, своїм батьком ОСОБА_8 не цікавився, витрат у похованні та встановленні пам'ятника, лікуванні батька не брав. В той же час визнали, що дійсно на момент укладення шлюбу, будинок АДРЕСА_1 був приватною власністю покійного ОСОБА_8, однак за час спільного проживання вони спільними зусиллями настільки його покращили, що його вартість збільшилася у два рази. Крім цього вказали, що після прийняття ухвали апеляційного суду Львівської області від 12.12.2013 року позивач володіла правом власності на будинок та автомобіль, а відтак вправі була укладати угоди про відчуження належного їй майна. А тому просять зустрічний позов в цій частині відхилити за безпідставністю. В частині визнання права власності за відповідачем на ? частину автомобілів марки "Форд Транзит D", д.н.з. НОМЕР_2, та марки "Мазда 323", 2000 року випуску не заперечили, в той же час вказали, що на даний час автомобіль марки "Мазда 323" знищений внаслідок пожежі, а відтак жодної майнової цінності не становить.

Представники відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_11, ОСОБА_4 в судовому засіданні 04.12.2014 року первісний позов заперечили частково, зустрічний позов підтримали у повному об'ємі з аналогічних мотивів, викладених у зустрічній позовній заяві. Доповнили, що підстав для визнання житлового будинку АДРЕСА_1 спільною власністю подружжя немає, оскільки такий належав на момент укладення шлюбу на праві власності ОСОБА_8, і на їх думку позивач не навела перед судом достатніх доказів того, що за час шлюбу внаслідок спільних зусиль вартість будинку істотно збільшилася. Переконані, що все спадкове майно підлягає поділу між двома спадкоємцями першої черги за законом в рівних частках. Визнали обов'язок відповідача ОСОБА_3 нести половину понесених позивачем витрат по похованню та встановленню пам'ятника на могилі ОСОБА_8, а також по лікуванню ОСОБА_8 у випадку документального підтвердження понесених витрат. В решті позовні вимоги позивача вважають безпідставними, а тому просять первісний позов в цій частині відхилити, зустрічний задоволити.

Відповідач за зустрічним позовом та одночасно третя особа за первісним позовом ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася повторно, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому порядку, подала до суду заперечення на зустрічний позов ОСОБА_3 в частині витребування із її володіння будинку АДРЕСА_1, оскільки вважає, що договір купівлі-продажу будинку від 30.12.2013 року у відповідності до вимог чинного законодавства України. На момент його укладення ОСОБА_1 являлась законним власником будинку на підставі рішення суду, що набрало законної сили, а відтак вправі була розпорядитися належним їй на праві власності майном на свій розсуд. Оскільки на моменту укладення договору, жодних заборон чи обтяжень щодо вказаного майна не існувало, а відтак передбачених законом перешкод для укладення договору купівлі-продажу не було. У зв'язку із чим просить в цій частині позовні вимоги відхилити, а справу розглянути у її відсутності.

Інший відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5, треті особи: Четверта Львівська державна нотаріальна контора, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Винниківська державна нотаріальна контора про розгляд справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку, однак повторно в судове засідання не з'явилися, явки своїх представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили за виключенням Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, яка надіслала на адресу суду заяву про слухання справи у відсутності її представника, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

А тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, третіх осіб, які в судове засідання не з'явилися повторно.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд первісний та зустрічний позов задовольняє частково з таких підстав.

Як вбачається із свідоцтва про смерть (а.с.6 том 1) ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 являються - ОСОБА_1, дружина спадкодавця, з яким вона перебувала у шлюбі з 21.02.1995 року, а також син від першого шлюбу ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частинами 1 та 2 ст.1220 ЦК України визначено, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що на момент смерті, ОСОБА_8 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.11.1999 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 01.12.1999 року (а.с.7 том 1), а також автомобілі: марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.8 том 1), марки "Форд Транзит D", д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.98 том 2), та марки "Мазда 323", 2000 року випуску (а.с.81 том 2).

В той же час, у відповідності до ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Крім цього, ч.1 ст.62 СК України передбачено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В судовому засіданні позивач ствердила, що дійсно в період перебування у шлюбі, її чоловіком ОСОБА_8 було набуто у власність, як спадкове майно житловий будинок АДРЕСА_1, однак вони проживаючи сім'єю в даному будинку, вкладаючи у нього трудові зусилля та витрачаючи на його реконструкцію спільно зароблені грошові кошти значно покращили стан будинку суттєво збільшивши його вартість.

Наведені позивачем обставини підтверджуються наявними в матеріалах висновками експертиз.

Зокрема, висновком експертизи ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс» від 15.06.2012 року (а.с.137-143 том 1), яким установлено, що дійсна (ринкова) вартість будинковолодіння по АДРЕСА_1 до проведення капітального ремонту (в 1999 році) у цінах діючих на час проведення дослідження, становить 276781,00 грн.

Згідно з іншим висновком експертизи ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс» від 05.03.2015 року (а.с.168-182 том 3) вбачається, що ринкова вартість будинковолодіння по АДРЕСА_1, станом на січень 2009 року, складала 656845,14 грн.

Крім цього, як вбачається із порівняльної фото таблиці фасаду та приміщень будинку по АДРЕСА_1 (а.с.180-183 том 2), вбачаються суттєві відмінності між зовнішнім виглядом вказаного будинку до та після його реконструкції.

За таких обставин, оскільки за період з часу набуття покійним ОСОБА_8 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 і до відкриття спадщини, вартість вказаного житлового будинку збільшилася фактично у двоє, що свідчить про залучення до реконструкції будинку істотних трудових та грошових затрат, і в період здійснення реконструкції позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_8, проживаючи в цьому будинку однією сім'єю, а тому суд приходить до переконання про наявність підстав визнання вказаного будинку спільним майном подружжя. З цих же підстав не заслуговують на увагу доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що спірний будинок підлягає включенню в об'єм спадкового майна після смерті ОСОБА_8 в цілому.

А відтак, виходячи із презумпції рівності часток при поділі майна подружжя, передбаченої ст. 70 СК України, суд приходить до переконання про наявність підстав вважати, що станом на січень 2009 року, кожному із подружжя належала рівна частка у праві власності в будинку, і після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина саме на ? його частину, при цьому ринкова вартість будинковолодіння по АДРЕСА_1, станом на січень 2009 року, складала 656845,14 грн.

Крім цього, згідно правовстановлюючих документів на транспортні засоби - автомобіль марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.8 том 1), автомобіль марки "Форд Транзит D", д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.98 том 2), та автомобіль марки "Мазда 323", 2000 року випуску (а.с.81 том 2), встановлено, що такі були придбані ОСОБА_8 в період перебування у шлюбі із ОСОБА_1, а відтак з врахуванням положень ст. 60 СК України також є спільною власністю подружжя.

Одночасно суд вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача в частині відступлення від рівності часток у праві власності подружжя на автомобіль марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, та визнання за нею права власності на ? частини вказаного автомобіля, оскільки такі обставини ґрунтуються виключно на поясненнях позивача про те, що ОСОБА_8, участі в придбанні, утриманні, користуванні та ремонті вказаного транспортного засобу не брав, і в розумінні положень ст.ст. 58, 60 ЦПК України не доведені перед судом жодними належними доказами. Зокрема, з врахуванням роз'яснень у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11, позивачем не доведено перед судом належними та допустимими доказами джерела походження грошових коштів, які були використані на придбання спірного автомобіля, а саме що такі грошові кошти були її особистою власністю, та не складали об'єм спільного майна подружжя.

Крім цього, положеннями ч.2 ст.70 СК України передбачено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Однак про наявність таких обставин позивач взагалі не зазначає, і в ході судового розгляду такі не знайшли свого підтвердження.

Тому суд вбачає правильним вважати, що після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у власності на ? частину кожного із автомобілів, та житлового будинку, і таке майно підлягає спадкуванню спадкоємцями першої черги за законом в рівних частках по ? частині кожним.

В той же час, суд враховує, що у відповідності до ч.2 ст.1278 ЦК України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

У відповідності до частини 2 ст.1279 ЦК України визначено, що спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

Крім цього ч.1 ст. 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

При цьому, суд враховує, що оскільки судом вирішується спір з приводу поділу спадкового майна, тому такий має вирішуватись на підставі норм права, передбачених ст. ст. 1278, 1279 ЦК України, які не виключають можливість врахування обставин, зазначених у ст. 365 ЦК України, але лише в частині, яка стосується врахування інтересів іншого спадкоємця, що мають істотне значення.

В ході судового розгляду встановлено, що починаючи з 1999 року і по час смерті спадкодавця ОСОБА_8, позивач ОСОБА_1 проживала з ним у шлюбі однією сім'єю в будинку АДРЕСА_1, який є одноквартирним, обладнаний для проживання однієї сім'ї.

При цьому, як вбачається із висновку експертизи ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс» від 05.03.2015 року (а.с.168-182 том 3), реальний поділ спірного будинковолодіння по АДРЕСА_1 між двома співвласниками ? та ? з врахуванням розташування інженерних, каналізаційних комунікацій, каналізації, особливості ландшафту та архітектури неможливий.

Цим же висновком експертизи встановлено ринкова вартість будинковолодіння на час відкриття спадщини в розмірі 656845,14 грн.

Крім цього, як вбачається із висновку спеціаліста від 15.05.2012 року №0402 (а.с.144-149 том 1), ринкова вартість автомобіля марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1 становила 182617,04 грн.

За таких обставин, оскільки позивач ОСОБА_1 набула у власність ? частини будинку АДРЕСА_1 та ? автомобіля марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, як спільне майно подружжя та спадкове майно, після смерті ОСОБА_8, а до відповідача в порядку спадкування перейшло право власності лише на ? частину спадкового майна, враховуючи те, що позивач та спадкодавець були співвласниками спадкового майна та спільно ним користувалися, і після прийняття спадщини, позивач залишається власником переважаючої частки будинку та автомобіля, які є неподільними, тому суд приходить до висновку про доцільність виділу в натурі позивачу зазначеного спадкового майна в цілому із компенсацією вартості належної у спадковому майні частки ОСОБА_3

Крім цього судом враховується, що відповідач ОСОБА_3 разом із спадкодавцем не проживав у будинку та не користувався спірним майном, а відтак приходить до переконання, що внаслідок позбавлення права власності на частку у спадковому майні із сплатою компенсації її вартості, істотної шкоди інтересам відповідача заподіяно не буде. Більш того, на виконання ч.2 ст.365 ЦК України, з метою недопущення порушення прав відповідача на отримання компенсації вартості частки у майні, позивачем внесено на депозит суду кошти на загальну суму 82498 грн. 53 коп.( а.с.227,228 том 2, а.с.200 том 3).

А тому в цій частині позовні також слід задоволити шляхом виділення позивачу в натурі будинок АДРЕСА_1, автомобіль марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, із сплатою відповідачу компенсації вартості спадкового майна - ? частини будинку АДРЕСА_1 в розмірі 164211,00 грн. та ? частини автомобіля марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, в розмірі 22827,00 грн., а всього в розмірі 187038,00 грн. При цьому, суд враховує, що на даний час будинок АДРЕСА_1 позивачем відчужено ОСОБА_6 на підставі оплатних договорів купівлі-продажу від 30.12.2013 року та 31.12.2013 року (а.с.86,87 том 3), автомобіль марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1 відчужено 25.01.2014 року на користь ОСОБА_5 (а.с.103 том 3), а відтак у суду відсутні підстави визнавати за позивачем право власності на спадкове майно.

Крім цього, підлягають до задоволення зустрічні позовні вимоги відповідача про визнання права власності на спадкове майно - ? частину автомобіля марки "Форд Транзит D", д.н.з. НОМЕР_2 та ? частину автомобіля марки "Мазда 323", 2000 року випуску, оскільки на час смерті ОСОБА_8, саме ? частина вказаного майна підлягала спадкуванню в рівних частках спадкоємцями першої черги за законом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання за спадкоємцями права власності на спадкове майно, суд одночасно враховує, що відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять не тільки права, а й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент відкриття спадщини у ОСОБА_8 існували боргові зобов'язання за кредитним договором від 15.08.2007 року №54/42/07-Ф та від 11.03.2008 року №29/МБ-В8 по поверненні тіла кредиту на загальну суму 32413,65 грн., що підтверджується довідкою ПАТ «КБ «Надра» від 14.05.2015 року.

Оскільки кредитні кошти були отримані ОСОБА_8, в період перебування у шлюбі із ОСОБА_1, та були частково витрачені на придбання медикаментів ОСОБА_8, що підтверджується історією хвороби спадкодавця та поясненнями позивача, а відтак з врахуванням положень ст. 60 СК України ці кошти також є спільною власністю подружжя. У зв'язку із цим позовні вимоги слід задоволити частково та з врахуванням того, що до ОСОБА_3 в порядку спадкування перейшов обов'язок по поверненні кредитних коштів лише в розмірі ? їх частини, слід стягнути з нього на користь позивача грошові кошти в розмірі 8674 грн. 76 коп. залишивши обов'язок по погашенню кредитних зобов'язань за вказаними договорами в цілому за позивачем.

Щодо покладення на відповідача ОСОБА_3 обов'язку по частковому виконанню кредитних зобов'язань на загальну суму 24000 грн. за розпискою від 09.07.2009 року (а.с.68 том 2), суд вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки в силу положень ст. 60 ЦПК України, позивачем не наведено перед судом доказів того, що отримана нею позика грошових коштів та в подальшому витрачена в інтересах сім'ї, а також того, що на момент відкриття спадщини вказані кредитні зобов'язання не перестали існувати в зазначеному розмірі.

Крім цього, положеннями ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

Оскільки судом встановлено, і вказані обставини належно підтверджуються наявними в матеріалах справи квитанціями про оплату (а.с.19-22), позивачем ОСОБА_1 понесено витрати на поховання ОСОБА_8 та установку пам'ятника спадкодавцю на загальну суму 54021 грн. 20 коп.

А тому, оскільки ОСОБА_3, зобов'язаний нести витрати по похованню спадкодавця в рівних частках з іншим спадкоємцем ОСОБА_1, а відтак в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 слід також задоволити стягнувши в її користь із ОСОБА_3 ? частину коштів, витрачених нею на поховання спадкодавця та установку йому пам'ятника, в розмірі 27010,60 грн.

В той же час вимоги про стягнення ? суми коштів, витрачених на лікування ОСОБА_8, в розмірі 144647,00 грн., суд вважає безпідставними, оскільки в силу положень ст.ст.58,60 ЦПК України вказані обставини не підтверджені позивачем належними доказами (чеками з аптеки, товарними чеками тощо), а ґрунтуються виключно на розрахунку представленому позивачем. Крім цього, факт наявності у ОСОБА_8 тяжкого медичного захворювання та наявних рекомендацій щодо придбавання відповідного медикаментозного лікування не дають підстав вважати доведеним розмір понесених позивачем витрат на лікування спадкодавця. А тому в цій частині позовні вимоги слід відхилити.

Також суд вважає безпідставними вимоги за первісним позовом про визнання дійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 30.12.2013 року та 31.12.2013 року, та договору купівлі-продажу від 25.01.2014 року автомобіля марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, з визнанням права власності на будинок за нею, а на автомобіль за ОСОБА_5 оскільки позивачем обрано спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений нормами цивільного законодавства України, зокрема положеннями ст. 16 ЦК України, а відтак порушені на її думку права та законні інтереси не можуть бути відновлені судом у спосіб, передбачений п.3 ч.2 ст.16 ЦК України. Крім цього, оскільки на законних підставах житловий будинок АДРЕСА_1 було відчужено за цивільно-правовою угодою, тому вимоги позивача про визнання за нею права власності на цей будинок також не підлягають до задоволення.

Одночасно суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 в частині витребування у ОСОБА_6 та скасування державної реєстрації права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, витребування у ОСОБА_10 та скасування державної реєстрації права власності на автомобіль марки "Ніссан Навара 2,5 D", д.н.з. НОМЕР_1, оскільки як встановлено в судовому засіданні на момент укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 30.12.2013 року та 31.12.2013 року, та договору купівлі-продажу від 25.01.2014 року автомобіля марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, оскільки позивач була законним власником вказаного майна на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, а відтак нові власники майна являються добросовісними набувачами, і таке майно у них не може бути витребуване. Крім цього, суд визнавши за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на частку у вказаному майні, одночасно припинив його право власності на цю частку із сплатою компенсації. А тому в цій частині зустрічний позов також слід відхилити.

Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

первісний та зустрічний позови задоволити частково.

Визнати будинок АДРЕСА_1, автомобіль марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1 спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в рівних частках.

Визнати, що на момент смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, йому належало право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, автомобіля марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, автомобіля марки «Форд Транзит D», д.н.з. НОМЕР_2, та автомобіля марки «Мазда 323», 2000 року випуску.

Виділити в натурі спадкоємцю ОСОБА_1 в цілому житловий будинок АДРЕСА_1, вартістю на час смерті ОСОБА_8 в розмірі 656845,14 грн., автомобіль марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, вартістю на час смерті ОСОБА_8 в розмірі 182617,04 грн., зі сплатою нею в користь ОСОБА_3 компенсації вартості спадкового майна - ? частини будинку АДРЕСА_1 в розмірі 164211,00 грн. та ? частини автомобіля марки «Ніссан Навара 2,5 D», д.н.з. НОМЕР_1, в розмірі 22827,00 грн., а всього в розмірі 187038,00 грн.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 -? автомобіля марки "Форд Транзит D", д.н.з. НОМЕР_2, та ? частину автомобіля марки "Мазда 323", 2000 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_3, як спадкоємця після смерті ОСОБА_8, на користь ОСОБА_1, ? частину коштів, витрачених ОСОБА_1 на поховання ОСОБА_8 та установку пам'ятника спадкодавцю ОСОБА_8, в розмірі 27010,60 грн., а також ? частину боргових зобов'язань, що існували в подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 перед кредитною установою на день смерті ОСОБА_9, що складає 8674 грн. 76 коп., а всього грошових коштів в сумі 35685 грн. 36 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовити за їх безпідставністю.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області в порядку та строки визначені ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Гирич С. В.