Рішення № 44257214, 14.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №335/12698/14

№ 22-ц/778/2359/15 Головуючий у 1-й інстанції Апаллонова Ю.В.

Суддя-доповідач Воробйова І.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Бєлки В.Ю.,

суддів Воробйової І.А.,

Онищенка Е.А.,

при секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ТОВ "Кредитні Ініціативи" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову, позивач зазначав, що 06 червня 2014 року між ПАТ "БАНК КІПРУ", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного банку "АвтоЗАЗбанк", та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено Договір факторингу.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. Договору Клієнт (ПАТ "БАНК КІПРУ") відступає Фактору (ТОВ "Кредитні ініціативи") свої Права Вимоги Заборгованості по кредитних договорах.

Внаслідок укладення зазначеного договору відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 16/08 від 04.02.2008 року позичальником згідно якого є ОСОБА_3

04 лютого 2008 року Акціонерний банк "АвтоЗАЗбанк" (правонаступник - ПАТ "БАНК ЗІПРУ") та ОСОБА_3 уклали Кредитний договір № 16/08, на суму 64 000,00 долали США.

Також 04 лютого 2008 року Акціонерний банк "АвтоЗАЗбанк" (правонаступник -ПАТ "БАНК ЗІПРУ") та ОСОБА_4 уклали Договір Поруки З" 16-1/08. Відповідно до Договору поруки ОСОБА_4, як поручитель, поручається за виконання ОСОБА_3 обов'язків, які виникли на підставі Договору.

Відповідно до Договору поруки Відповідачі відповідають перед Позивачем за порушення обов'язків за Договором, як солідарні боржники.

У порушення умов Договору, ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 11 вересня 2014 року має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом - 52525, 52 долари США, що за курсом НБУ на 11 вересня 2014 складає - 681 602, 56 грн., за відсотками - 27280, 35 доларів США, що за курсом НБУ на 11 вересня 2014 складає - 354 006,14 грн.,

Станом на 11 вересня 2014 року розмір неустойки становить: пеня - 1 253, 04 долари США, що за курсом НБУ на 11 вересня 2014 складає -16 260, 20 грн.

На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість 1051868, 89 грн., а саме: за кредитом - 681602 грн.,; за відсотками - 354006, 10 - грн.; пеня - 16 260, 20 грн. та стягнути солідарно витрати по сплаті судового збору у сумі 3 654 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2015 року позов ТОВ "кредитні Ініціативи" залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "кредитні Ініціативи" подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із недоведеності факту передачі позивачеві прав вимоги за договором кредиту та договору поруки, а також недоведеності розміру кредитної заборгованості.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору №16/08 від 04 лютого 2008 року, укладеного між АБ "АвтоЗАЗбанк" (правонаступник ПАТ "БАНК КІПРУ") та ОСОБА_3, останній отримав кредитні кошти у розмірі 64 тис. доларів США. На забезпечення виконання умов кредитного договору того ж дня АБ "АвтоЗАЗбанк" (правонаступник ПАТ "БАНК КІПРУ") та ОСОБА_4 уклали договір поруки №16-1/08.

ОСОБА_3 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 11 вересня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 81058,91 доларів США, що за курсом НБУ на 11.09.2014 складає 1051868,89 грн., з яких :

- за кредитом - 681602,56 грн.;

- за відсотками - 354006,14 грн.;

- пеня 16260,20 грн.;

08 червня 2011 року ПАТ "БАНК КІПРУ" направив на адресу ОСОБА_4 лист №Д-143 від 08.06.2011 року та на адресу ОСОБА_3 лист №Д-142 від 08.06.2011 року про дострокове повернення кредиту.

01 жовтня 2014 року ТОВ "Кредитні Ініціативи" направило ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту в тридцяти денний строк після отримання повідомлення (а.с.27-30).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пред'являючи позов, ТОВ "Кредитні ініціативи" посилалось на те, що у результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість у розмірі 1051868,89 грн., яку ОСОБА_3 та поручитель ОСОБА_4, незважаючи на вимоги, не погасили, а тому він як новий кредитор відповідно до договору факторингу від 6 червня 2014 року має право на стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач, усупереч вимогам вказаної норми матеріального права, не надав доказів письмового повідомлення відповідача про відступлення АБ "АвтоЗАЗбанк" (правонаступник ПАТ "БАНК КІПРУ") права грошової вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи".

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. Така ж норма міститься і в ст. 24 Закону України "Про іпотеку".

При цьому, неповідомлення про заміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов'язання не новому, а колишньому кредитору.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Проте, позивальник не проводив погашення боргу, ні ПАТ "БАНК КІПРУ" , ні ТОВ "Кредитні ініціативи".

Так, відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу (ч. 2 ст. 64 ЦПК України).

Посилання суду як на підставу відмови в позові на те, що позивачем не надано належних доказів відступлення права вимоги за кредитним договором та договором поруки недоведеності розміру кредитної заборгованості, є безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано позовну заяву та додані до неї матеріали, зокрема договори відступлення права вимоги, які прошиті та скріплені печаткою підприємства, надано розрахунок (додаток№7) від 27.06.2014 року згідно якого було зараховано в рахунок погашення заборгованості 7354,43 долара США від реалізації предмета застави. Окремо було надано розрахунок заборгованості з моменту видачі кредиту станом на 06.06.2014 року - відступлення права вимоги за договором факторингу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. ст. 1049, 1050, 1081 ЦК України та умов кредитного договору заборгованість ОСОБА_3 підлягає стягненню з нього на користь ТОВ "Кредитні ініціативи". Розмір заборгованості у встановленому законом порядку не спростований.

Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та пені 08.06.2011року, кредитор, відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання і зобов'язаний був пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців з цієї дати.

Однак, після зміни строку виконання основного зобов'язання, Банк до суду із позовом до поручителя не звернувся, а звернувся фактор ТОВ "Кредитні ініціативи" лише у жовтні 2014 року, тобто зі спливом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання, після спливу встановленого ч. 4 ст. 554 ЦК України шестимісячного строку.

За таких обставин , колегія суддів вважає, що підстави для задоволені позову до поручителя відсутні.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2015 року у цій справі скасувати й ухвалити нове рішення яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" 1051868,89 грн., а саме:

за кредитом 681602,56 грн.;

за відсотками 354006,14 грн.;

пеня 16260,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи"судовий збір у сумі 5481 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: