Ухвала суду № 44256244, 19.05.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/7631/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - Готра Т.Ю.,

суддів - Леско В.В., Кожух О.А.

при секретарі: Марчишак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу міського відділу ДВС Мукачівського МРУЮ на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 грудня 2014 року в справі за скаргою ПАТ "Держощадбанк" на дії старшого державного виконавця ДВС Мукачівського МРУЮ, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ПАТ "Держощадбанк" звернувся в суд із скаргою, в якій просив: визнати неправомірними дії державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Ярошевського Дмитра Андрійовича по поверненню виконавчого документу стягувачеві з примусового виконання виконавчого листа №0707/8143/2012, виданого 11 березня 2013 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатське обласне управління ПАТ "Ощадбанк" заборгованості по кредитному договору. Скасувати Постанову старшого державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Ярошевського Дмитра Андрійовича від 25 червня 2014 року про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженні №37553945.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 30 грудня 2014 року скаргу ПАТ "Держощадбанк" задоволено.

У апеляційній скарзі міський відділ ДВС Мукачівського МРУЮ просить скасувати зазначену ухвалу, як незаконну та необґрунтовану, і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ПАТ "Держощадбанк".

У судовому засіданні представник ПАТ "Держощадбанк" Мартиняк В.В. апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Відповідач міський відділ ДВС Мукачівського МРУЮ у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому його неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення предстаника ПАТ "Держощадбанк", перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління знаходилось виконавче провадження №37553945 за виконавчим листом №2/0707/3281/2012 від 11.03.2013, виданим Мукачівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь "Держощадбанку" заборгованість на загальну суму 630615,87 грн.

16.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом (а.с. 7). 14.11.2013 складено акт опису й арешту майна, з якого вбачається, що боржнику належить на праві власності квартира за адресою вул. Миру, 92/5, м. Мукачево, однак на це майно накладено обтяження за договором іпотеки (а.с. 8-9). 25.06.2014 року старшим державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47, ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження".

Згідно з п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що рішенням суду, на підставі якого було видано виконавчий лист, не передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки. Державний виконавець не вправі самовільно змінювати спосіб виконання виконавчого документа та здійснити звернення стягнення на передане в іпотеку. Вищевказане не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Держощадбанк" одночасно є іпотекодержателем і стягувачем, та державному виконавцю було відомо про наявне у боржника майно, на яке може бути звернуто стягнення, на яке накладено обтяження саме в забезпечення виконання кредитного договору.

Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України "Про іпотеку" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5.

Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку". Отже, Законом України "Про іпотеку" визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Аналіз норм з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про те, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів - норми Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення.

Таким чином, враховуючи те, що іпотека є окремим видом застави, а закон допускає звернення стягнення на іпотечне майно за виконавчим документом для задоволення вимог іпотекодержателя, у державного виконавця не було перешкод для реалізації майна, що перебуває в іпотеці в рамках виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості на користь ПАТ "Держощадбанк", що виступає іпотекодержателем.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у відповідності до ст. 308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга міського відділу ДВС Мукачівського МРУЮ відхиленню, оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу міського відділу ДВС Мукачівського МРУЮ - відхилити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :