Рішення № 44256053, 15.05.2015, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 709/127/2011

Провадження по справі 2/305/293/15

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2015 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Тулик І.І.

при секретарі - Шемота М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 22 червня 2003 року, вона являється власником в цілій частині земельної ділянки розміром 0,22 га, розташованої на території Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, цільовим призначенням якої являється - обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель - 0,15 га, ведення особистого селянського господарства - 0,07 га". Даний правовстановлюючий документ зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1080. Суміжним землекористувачем, відповідно до опису меж від "Б" до "В" являється відповідач, ОСОБА_2. Останньому відповідно до рішення 33 сесії 5 скликання Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №1166 від 30 жовтня 2009 року надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання документів, що посвідчують право спільної сумісної вланості на земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1. Акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, як невід"ємну частину технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку, нею, ОСОБА_1, як суміжним землекористувачем, не погоджено у зв"язку із наявністю межового спору між нею та ОСОБА_2 Рішенням 36 сесії 5 скликання №1263 від 25 грудня 2009 року встановлено й погоджено межі земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за фактичним користуванням, та погоджено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без погодження межі із суміжним землекористувачем ОСОБА_4, погоджено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 без погодження межі із суміжним землекористуваечм ОСОБА_3 На підставі цих рішень органу місцевого самоврядування відповідачу ОСОБА_2 5 липня 2010 року було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, згідно якого відповідач являється власником земельної ділянки розміром 0,1500 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої являється будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. При виготовленні технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку, яка відводилася відповідачу, ОСОБА_2 у власність, акту погодження зовнішніх меж земельної ділянки відповідача нею не погоджувалося та не підписувалося. Як наслідок при виготовленні відповідачу ОСОБА_2, правовстановлюючого документу, останнім було проведено часткове захоплення присадибної земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого їй 22 червня 2003 року. Вирішуючи земельний (межовий) спір між нею та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатьської області винесла рішення щодо погодження меж із особою, земельна ділянка якої не межує із земельною ділянкою, яка відведена у власінсть відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Як вбачається із плану земельної ділянки в державному акті на право приватної власності на землю та збірного кадастрового плату технічної документації із землеустрою відповідачів ОСОБА_3, суміжним землекористувачем по межі від "Б" до "В" являється вона ОСОБА_1, а відповідно до рішення органу місцевого самоврядування межі погоджено із ОСОБА_4, який не являється суміжним землекористувачем. На підставі наведеного просила державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданий 5 липня 2010 року ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 0,1500 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої являється будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, скасувати, як такий, що виданий із порушенням чинного законодавства та стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представники присутні не були. Представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 направив суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області в судове засідання не з"явився. Селищний голова Зеленко О.Д. надіслала суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника та за наявними мктеріалами.

Представник відповідача - управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з"явився. Начальник управління Дзядів Ю.Й. направив суду заяву, якою просить розглядати спрву за відсутності представника управління та відмовити у задоволенні позову, огрунтовуючи тим, що для підтвердження чи спростування факту самовільного зайняття земельної ділянки позивача, останнім не подано додаткові докази - акт перевірки державною інспекцією сільського господарства у Закарпатській області. Крім того, у зв"язку із недосканалістю технічних можливостей при виготовленні документації на земельну ділянку ОСОБА_1 станом на 21.07.2011 року було виявленого факт накладення земельних ділянок, про що 21.07.2011 року управлінням було надано лист про накладення земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1, однак у зв"язку з тим, що на той час не було змоги накладати геодезичні дані земельних ділянок, які вносилися у Національну кадастрову ситстему на ортофотоплан, то не видно було чия земельна ділянка на чию накладається. на даний час в Державному земельному кадастрі, згідно поданих геодезичних даних, земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дещо змінені, у порівнянні з фактичним місцерозташуванням їхніх земельних ділянок на місцевості. Земельна ділянка ОСОБА_1 згідно поданих геодезичних даних, які подавалися на перевірку до управління у 2011 році, частково накладається на частину земельної ділянки та на частину житлвого будинку ОСОБА_2.Однак, в натурі на місцевості земельні ділянки чітко розмежовані. Тому для вирішення питання з накладенням геодезичних даних одних земельних ділянок на інші, запропоновано сторонам замовити виготовлення в одного суб"єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою, відповідну документацію на їхні земельні ділянки, що дасть змогу вірно внести координати їхніх земельних ділянок в Державний земельний кадастр та усуне накладення одних на інші.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з"явилися.

У зв'язку з неявкою всіх відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, суд на підставі положень ст.ст. 224-226 ЦПК України, зі згоди представників позивача, висловленої в судовому засіданні 23 квітня 2015 року, вирішив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою суду від 5 жовтня 2010 року по справі були вжиті заходи забезпечення позову, шляхом заборони вчинення певних дій.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 30.10.2009 року № 1166 «Про надання дозволу на розробку технічної документації по посвідченню права власності на земельні ділянки» ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства площею 0,15 га по АДРЕСА_1.

Рішенням Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 16.04.2010 року № 1369 «Про затвердження технічної документації по посвідченню права власності на земельні ділянки згідно Постанови КМУ № 844 від 05.08.2009 р.» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передано у приватну власність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 земельну ділянку з уточненою площею 0,15 га по АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 22.06.2003 року серії НОМЕР_3.

Також, встановлено, що рішенням від 25.12.2009 року № 1263 «Про розгляд звернення громадян щодо встановлення та погодження межі» з метою вирішення даного земельного спору Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області встановила межі земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за фактичним користуванням, згідно схеми, що додається, а також погодила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель й споруд та для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 без погодження межі із суміжним землекористувачем ОСОБА_4 та погодити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 без погодження межі із суміжним землекористувачем ОСОБА_3

ОСОБА_1, вважаючи рішення відповідача від 16.04.2010 року № 1369 «Про затвердження технічної документації по посвідченню права власності на земельні ділянки згідно Постанови КМУ № 844 від 05.08.2009 р.» незаконним, оскільки вона як суміжний землекористувач не погодила меж земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що є обов'язковим при виготовленні технічної документації на землю, у зв'язку із наявністю межового спору між ними, оскаржила його в судовому порядку.

Де, постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення 39 сесії 5 скликання Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №1369 від 16 квітня 2010 року «Про затвердження технічної документації по посвідченню права власності на земельні ділянки згідно Постанови КМУ № 844 від 05.08.2009 р.» в частині затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 василівні, мешканцям АДРЕСА_1, як таке що винесене із порушенням чинного законодавства.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення органу місцевого самоврядування залишено без змін.

У відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з огляду на вище зазначені рішення судів, суд в даному спорі не досліджує правомірність винесення правового акту індивідуальної дії органом місцевого самоврядування, який став підставою видачі оскаржуваного державного акту на право приватної власності на землю.

Згідно з ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України, в редакції, що була чинною на момент прийняття селищною радою рішення про затвердження технічної документації, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до частини першої статті 125, частини першої статті 126 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент прийняття селищною радою рішення) право власності відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку виникло з моменту отримання ним державного акту та його державної реєстрації.

Таким чином, оскільки зазначені норми встановлювали нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта, який посвідчував його право власності, то суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсним державного акта, виданого ОСОБА_2 на підставі недійсного рішення селищної ради.

Суд також враховує, що вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано.

Зазначений висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа № 6-12цс13) та від 23 жовтня 2013 року (справа № 6-93цс13) та від 25 червня 2014 року (справа № 6-67 цс 14).

За таких обставин позовні вимоги про визнання недійсним державного акту є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів в користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в сумі 45,50 гривень.

Крім того, зважаючи на те, що ухвалою суду від 5 жовтня 2010 року були вжиті заходи забезпечення позову, то такі в силу ст. 154 ЦПК України підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 154, 209, 212- 215, 223, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданий 5 липня 2010 року ОСОБА_2, мешканцю АДРЕСА_1 Рахівського району Закарпатської області, на земельну ділянку розміром 0,1500 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої являється - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 22,75 гривень у відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3, мешканки АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 22,75 гривень у відшкодування судових витрат.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 5 жовтня 2010 року.

На заочне рішення може бути подано заяву про перегляд протягом десяти днів з дня отримання його копії

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.