Вирок № 44254956, 20.05.2015, Волноваський районний суд Донецької області

221/511/15-к

1-кп/221/119/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Волноваха 20 травня 2015року

Волноваський районний суд, Донецьої області

у складі: головуючого - судді Гальченко І.В.

суддів Голуб Т.І., Ромахова В.І.

при секретарі - Сєрих І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050630000920 від 22.07.2014року відносно ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта 9 класів, не одруженого, дітей немає, не працюючого, інвалідом не є, раніше судимого 29.05.2012р. Волноваським райсудом за ст..185 ч.3, 186 ч.2 КК України до 4 років позб.волі, звільнився 23.06.2014р. на підставі Закону України «Про амністію у 2014р.», 11.02.2015р. Волноваським райсудом за ст..185 ч.3 КК України до 4-х років позб.волі, в армії не служив, -

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст..ст.297 ч.3, 187 ч.3, 304 ч.1 КК України;

ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженця сел..Володимирівка, Волноваського району, Донецької області, українця, громадянина України, освіта 11 класів, не одруженого, дітей не має, не працює, інвалідом не є, раніше судимого 20.03.2013р. Волноваським райсудом за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позб.волі з випробуванням на 2 роки, проживає в АДРЕСА_2 (прописаний по АДРЕСА_3), військовозобов'язаного, -

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України і

ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Донецьк, Донецької області, жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, освіта 10 класів, не працює, інвалідом не є, учень 11-го класу Волноваської вечірньої школи, не одруженого, дітей не має, раніше не судимого, в армії не служив (призовник), мешкає разом із матір'ю ОСОБА_5-1972р.н., не працює, відчимом, молодшим і старшим братами, на обліку у відділу КМСД Волноваського РВ ГУМВС не стояв, -

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Юрченко І.В., Браговського С.О., Король І.І., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, їхнього захисника - адвоката ОСОБА_3, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5, його законного представника - ОСОБА_5, його захисника - адвоката Осадчого В.І., потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, представника ССД Волноваської РДА -ОСОБА_9, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 07.02.2015року близько 2.00години, будучі усі троє у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №47 по вул.Комсомольська в сел.Ольгинка, Волноваського району, Донецької області, спільно і за попередньою домовленістю між собою, за ініціативи і пропозиції ОСОБА_1, який виступив перед іншими з пропозицією заволодіти майном потерпілого ОСОБА_8 у будь-який спосіб, і достовірно знав, що ОСОБА_5 є неповнолітнім і втягнув його у вчинення вказаного злочину, діючи умисно, з корисливих мотивів, втрьох прийшли до будинку потерпілого, розташованого по АДРЕСА_5, де, діючи умисно, таємно через незачинені вхідні двері проникли до вказаного будинку, але коли побачили там потерпілого ОСОБА_8, втрьох вийшли з будинку і сховались, але коли потерпілий ОСОБА_8 вийшов з будинку, то обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 спільно і за

2

попередньою домовленістю, діючи відкрито, з метою заволодіння майном потерпілого, втрьох напали на ОСОБА_8, застосувавши при цьому насильство, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, а саме ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звалили потерпілого з ніг на землю, а потім втрьох разом із ОСОБА_5 почали бити потерпілого, наносячи йому удари ногами по тілу, а потім втрьох спільно шляхом вільного доступу через незаперті двері проникли до будинку - затягли потерпілого в його будинок за вказаною вище адресою, де продовжували наносити удари останньому втрьох ногами по тілу, в голову, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітини з закритими переломами П і 1Х ребер зліва з синцем та саднами грудної клітини, що висновком судово-медичної експертизи віднесено до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також забійної рани волосистої частини голови, синця обличчя, струсу головного мозку, які висновком судово-медичної експертизи віднесені до легких тілесних ушкоджень, подавивши спільними діями опір та волю потерпілого, після чого відкрито заволоділи майном потерпілого: грошовими коштами в розмірі 1860грв., мобільним телефоном «Нокіа-3110С» вартістю 379грв., шуруповертом «Протон» вартістю 150грв., металевим електричним чайником вартістю 200грв., подовжувачем електропостачання вартістю 140грв. довжиною 10 метрів, настінним годинником вартістю 30грв., дорожньою сумкою за 130грв., штангенцуркелем за 125грв., зарядним пристроєм для мобільного телефону Нокиа за 70грв., 0.5 кг меду вартістю 26грв./літр на суму 13грв., 0.5 кг курячих стегон за ціною 36грв./кг на суму 18грв. Діючи спільно, продовжуючи свої дії направлені на відкрите заволодіння майном, обвинувачений ОСОБА_1 проник до приміщення сараю у дворі потерпілого, звідки вкрав три курки вартістю 35грв.за одну на суму 105грв. Після цього вони спільно з місця злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3220грв.

Тобто обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до житла та інше приміщення, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ще і повторно;

а обвинувачений ОСОБА_1 скоїв також і кримінальне правопорушення, передбачене ст.304 ч.1 КК України - втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 на початку липня 2014р. (точна дата органами досудового слідства не встановлена) близько 00години, будучі у стані алкогольного сп'яніння, з метою скоїти наругу над могилами та незаконно заволодіти предметами, які знаходяться в місці поховання померлих, тобто таємно викрасти металеві елементи швелера, що знаходяться на території, прийшов на територію Ольгинського кладовища, розташованого по вул.Шевченко в сел.Ольгинка, Волноваського району, Донецької області, до з корисливою метою особистого збагачення, нехтуючи загальнолюдськими нормами моралі, самовільно пошкодив, витягши металевим ломом із землі металеві кутки і швелера, які були встановлені біля могил, тобто вчинив наругу над місцем поховання людей, після чого викрав металеві частини і з місця злочину зник з викраденим, пошкодивши споруди, що використовуються при похованні і поминанні померлих, а саме пам'ятники, які були встановлені в місці поховання гр.-н ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також демонтовані і таємно викрадені металеві елементи вказаних споруд, а саме - три металевих кутка діаметром 75мм довжиною по 1.5, загальною довжиною 4.5м вартістю 82грв.за м на загальну суму 369грв.; два швелера 10мм довжиною 1м кожний, загальною довжиною 2м, вартістю 105.80грв. за метр на загальну суму 211грв.60коп., які належать потерпілому ОСОБА_7, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 580грв.60коп. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Тобто обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.297 КК України - наруга над могилою, незаконне заволодіння предметами, які знаходяться в місці поховання.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 себе у скоєні вказаного кримінального правопорушення, в якому йому було повідомлено про підозру, визнав частково, показав суду, що дійсно 23.06.2014р. він звільнився з місць позбавлення волі, 06.02.2015року увечері він разом із ОСОБА_2 випили пляшку горілки, а близько 2 години ночі запропонував ОСОБА_2 піти до потерпілого ОСОБА_8 поговорити із ним стосовно його матері (яка скаржилась йому, що син бьє її), ОСОБА_5 також пішов із ними, хоча він його не звав, знає, що той неповнолітній, у дворі нікого не було, в будинок вони не заходили, вже хотіли уходити, як раптом з хати вискочив ОСОБА_8 з кочергою в руці і одразу кинувся на них з нею, він був змушений вибити з його руки кочергу, після чого ОСОБА_8 позвав їх до будинку випити, сказавши, щоб вони його не били. Він разом з ОСОБА_8 зайшли в будинок, а ОСОБА_2 і ОСОБА_5 лишились у дворі, в будинку ОСОБА_8 вдарив його скалкою, вони з ним зчепились і в хату забіг ОСОБА_2, розвів їх, але коли вони хотіли уходити, ОСОБА_8 кинувся на них із ножем, він його відштовхнув і той впав на цеберку, ОСОБА_2 одразу пішов з хати, а він почав говорити з ОСОБА_8 стосовно його матері, в процесі розмови ОСОБА_8 сам віддав йому куртку і він пішов, нічого в будинку не брав і потерпілого не бив, а вранці приїхали працівники міліції з «Київ-2», які забрали його, повели в міліцію, потів в лікарню, де потерпілий його впізнав, хоча і не одразу, а працівники міліції сказали йому, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5 вже все розповіли і щоб він так само казав. Слідчий написала протокол і його змусили його підписати, а під час слідчого експерименту йому працівники міліції сказали казати так само, або будуть його бити, тому він і показав на місці все. Ніяких могил на кладовищі він взагалі не чіпав, дільничний інспектор ОСОБА_15 змусив його взяти на себе ці крадіжки і наругу. Він і підписав все.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_2 себе у скоєні вказаного кримінального правопорушення, в якому йому було повідомлено про підозру, визнав частково, показав суду, що вони дійсно пили з ОСОБА_1 самогон, близько 21 години ОСОБА_1 запропонував йому піти до ОСОБА_8 поговорити стосовного його матері, яку він начебто ображав, ОСОБА_5 не звали, але він сам пішов за ними, в будинку нікого не було, але раптом ОСОБА_8 сам вийшов з будинку з кочергою і ліхтарем, вони втрьох сховались, але він знайшов їх, підійшов до них, а ОСОБА_1 одразу кинувся на потерпілого і, заламавши йому руку, забрав у нього кочергу, і ОСОБА_8 одразу почав просити, щоб його не били і запросив їх в будинок випити. ОСОБА_1 пішов із ним і хвилин через 10 звідтіля почувся грохот, він зайшов в будинок і побачив, що ОСОБА_1 з потерпілим вдвох зчепились, в руці ОСОБА_8 була скалка, він їх розняв, але ОСОБА_8 схопив ніж (чи відвіртку) і кинувся на ОСОБА_1, той ухилився і кулаком вдарив ОСОБА_8, той впав. Він одразу пішов з хати, а ОСОБА_1 і ОСОБА_5 лишились в хаті, а коли вони наздогнали його, у них були сумка і мішок з якимось речами, які він вдома відніс в душ у дворі. ОСОБА_1 сказав, що там речі, що їх йому дав ОСОБА_8, що саме він не дивився. Коли вранці прийшли працівники міліції, які шукали ОСОБА_1, він одразу ці речі їм віддав і все розповів. Провину визнає частково, оскільки був в хаті, але домовленості у них не було, він особисто потерпілого взагалі не бив і нічого не брав у нього.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_5 себе у скоєні вказаного кримінального правопорушення, в якому йому було повідомлено про підозру, визнав частково, показав суду ОСОБА_2 - чоловік його сестри; 06.02.2015року вони втрьох (він, ОСОБА_1 і ОСОБА_2) дома у сестри грали в карти, вони пили самогон, а він пиво. ОСОБА_1 близько 00 годин запропонував піти до сусідки зайняти гроші і вони втрьох пішли до ОСОБА_8, ОСОБА_1 зайшов в будинок, через якийсь час вийшов і сказав, що господар спить, вони хотіли піти, як раптом з хати вискочив потерпілий з кочергою і ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 вибили з його руки кочергу, збили з ніх і вдвох били його ногами, кочергу дали йому, він її викинув і два рази вдарив лежачого на землі потерпілого ногою по нозі, куди його били ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не бачив, було темно. ОСОБА_8 покликав їх в будинок поговорити, ОСОБА_1 пішов із ним, а вони з ОСОБА_2 лишились у дворі, у хвилин через 15-ть ОСОБА_1 вийшов, у нього було два пакеті і мішок, і вони втрьох пішли додому. ОСОБА_1 ніс одну сумку, він другу, а ОСОБА_2 мішок, що там було він не дивився, а одразу пішов додому. Провину визнає частково, оскільки бив потерпілого і ніс речі, але він в хату до потерпілого не заходив. Слідчому давав інші свідчення, чому змінив свої свідчення пояснити суду не зміг.

Вислухавши показання обвинувачених, законного представника неповнолітнього обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали наданого прокурором кримінального провадження, суд вважає, що вина кожного обвинуваченого у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, в якому кожному з них було повідомлено про підозру, в судовому засіданні підтвердилася повністю. 4

Потерпілий ОСОБА_8 показав суду, що 06.02.2015року він ліг спати вдома близько 22.00-22.30години, двері на зачинив, оскільки матері вдома не було (вона ходить по селу, не розуміє що робить і що каже, це старчеське слабоумство у неї), а близько 2-ої ночі він прокинувся від шороху, піднявся, вийшов і побачив, що дверцята холодильника відкриті, хоча він закривав його, продуктів харчування немає, а на порозі хати стояли його речі - продукти харчування і посуд. Він повернувся в будинок, взяв кочергу і вийшов, пішов по вулиці і метрах в 70-80-ти від будинку побачив у темряві свою банку молока і три силуета хлопців. Він зрозумів, що це крадії і хотів вдарити когось кочергою, але хтось вирвав з його руки кочергу, втрьох кинулись на нього, збили з ніг і почали бити ногами і кулаками по голові і тілу, потім потягли його по землі за одежу, все це робили мовчки, нічого не казали, біля двору його також втрьох били, потім затягли його в будинок, де продовжували бити втрьох, били у табуретом, били по спині і в голову, він закривав обличчя і голову руками, хотів вирватись, але вони не пускали, зачинили двері і в хаті били близько 20-ти хвилин. Більше інших бив його ОСОБА_1 (він обвинувачених до цього не знав, але запам'ятав їх добре всіх на все життя), який бив його жорстоко, він же бив його і в груди, після його ударів він не міг вже дихати, але бачив як в цей час ОСОБА_2 і ОСОБА_5 вдвох ходили по хаті, мовчки шукали і складали його речі, сміялись, але нічого не казали. Коли він вже не міг дихати, попросив ОСОБА_1 більше його не бити і той перестав його бити, тоді він сказав, щоб вони брали все що хочуть, та більше його не били, бо злякався, що вони його вб'ють. Вони збирали все - речі, одяг, продукти харчування, навіть мило і шампунь. ОСОБА_1 (чи ОСОБА_2) вийшов в сарай і взяв дві курки там в мішок. Речі вони склали в пакети і пішли. В будинку пробули вони близько 30-40хвилин, документи також забрали, але на його прохання ОСОБА_2 повернув йому паспорт і ключі від будинку. Після їх уходу він одразу пішов до тітки своєї ОСОБА_13, та викликала швидку і повезла його в лікарню, де він лікувався кілька днів. Частину речей повернули тітці. Все, що він пам'ятав з краденого, він написав в заяві - і гроші 1860грв. були в бурках, які вони вкрали. В лікарню йому слідчий приносили фото і він впізнав всіх трьох нападників. Просив наказати обвинувачених суворо, оскільки вони жорстоко побили його, забрали речі.

Свої свідчення потерпілий повністю підтвердив в судовому засіданні у присутності обвинувачених (перехресний допит).

Потерпілим ОСОБА_8 по справі заявлений цивільний позов на суму 5445грв. матеріальної і 50тис.грв. моральної шкоди, яку він просив стягнути солідарно з обвинувачених.

Свідок ОСОБА_13 показала суду, що 07.02.2015р. близько другої ночі до неї прийшов племінник ОСОБА_8, який був мокрий і окровавлений, на голові було дві різані рани - з однієї сильно йшла кров, а друга була з гематомою, він сказав, що на нього напали троє хлопців, які прийшли додому красти, а потім напали на нього і сильно побили, вкравши багато речей з будинку. Вона викликала швидку і сама повезла його в лікарню. ОСОБА_8 розповів що чекав мати (її сестру, яка хворіє і не розуміє що робить і каже), тому двері не зачинив, хтось був в хаті, він вирішив, що мати, але то були крадії, вийшов у двір, там на нього напали троє, побили його, били і вдома, вимагали гроші, і так в бурках і вкрали його заробітну плату (він там ховав їх), забрали багато речей, продуктів. Після вона була вдома, там було багато крові в усіх кімнатах. Частину речей їй працівники міліції повернули (пальто, дві кожані куртки, кросівки, ветровку, джинси, бурки, щось ще. А коли додому привозили трьох підсудних (кожного окремо) вони показували де що брали в хаті, як і куди били племінника, а на ногах у ОСОБА_1 були надягнути черевики племінника і вона сама забрала їх з нього.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив пояснення свідка в частині його взуття під час слідчого експерименту (що це було взуття потерпілого). Хоча при цьому в своїх поясненнях суду взагалі про взуття потерпілого не казав, показавши суду лише про те, що начебто потерпілий сам передав йому лише одну куртку, яку поклав в сумку.

5

Потерпілий ОСОБА_7 показав суду, що він був на кладовищі і прибирав могили родичів в середині травня 2014р., а на початку липня 2014р. (дату не пам'ятає) прийшов і побачив, що на трьох могилах розкиданий цветник, стела на землі, вкрали металеві швелера і кути, пам'ятник ушкоджений. Він сказав дільничному, але заяву не писав, а взимку 2015року дільничний інспектор ОСОБА_15 сказав йому, що знайшли крадіїв, і він написав заяву. Під час слідчого експерименту ОСОБА_1 сам показав могили, були двоє понятий. На той час усі пам'ятники він вже відремонтував, але ОСОБА_1 правильно вказав всі три могили, які він ушкодив (там поруч 15-ть могил його родичів, але ОСОБА_1 вказав саме ті три могили, які були ушкоджені і поламані).

Під час перехресного допиту з обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілий підтвердив свої свідчення, показав, що дійсно він сам підвів їх до могил і дві могили можливо він першим показав, спитавши чи ці саме могили він пошкодив, і ОСОБА_1 сказав, що дійсно ці могили він ушкодив і вкрав метал, але на третю могилу сестри ОСОБА_1 сам вказав і вказав правильно і при цьому пояснив, що з другої могили не зміг витягти метал (і там дійсно трохи було ушкоджено нижню плиту, метал не витягли).

Вподальшому потерпілий подав суду заяви про розгляд справи без нього.

Цивільний позов по справі потерпілим ОСОБА_7 не заявлений.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 показала суду, що дійсно слідчий допитувала сина в її присутності і в присутності адвоката і те, що син казав, те слідчий і писала, не кричала і не вимагала нічого. А дільничний інспектор ОСОБА_15 на сина кричав, але не змушував взяти на себе провину. І під час слідчого експерименту син все показував як і говорив, його ніхто не змушував щось казати.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що він разом із співмешканкою були понятими під час слідчого експерименту коли ОСОБА_1 на кладовищі показував могили, де він вкрав метал. І також в лікарні потерпілому слідчий показувала фотографії і потерпілий впізнав тих, хто на нього напав.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_7 від 22.07.2014р. в період з червня 2014року по 22.07.2014року над могилами його родичів на кладовищі наругалися і вкрали метал (т.1 а.с.76-77).

Згідно протоколу огляду місця пригоди від 22.07.2014року встановлено, що три могили на кладовищі сел..ОСОБА_3, Волноваського району були ушкоджені, вкрадений метал (т.1 а.с.21-23).

Згідно довідки встановлена вартість вкраденого (т.1 а.с.24-26).

Згідно протоколу слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_1 на місці вказав які саме могили він ушкодив і де вкрав металеві вироби (т.1 а.с.35-41).

Металевий лом долучений до справі в якості речового доказу, знаходиться в камері збереження речових доказів Волноваського РВ ГУМВС (т.1 а.с.27).

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_8 від 09.02.2015року в його будинок 07.02.2015року близько 2.00години увірвались невідомі, яки побили його і заволоділи його речами (одяг, гроші, речі) (т.2 а.с.2).

Згідно протоколу огляду місця пригоди на місці нічого не вилучено, слідів взлому дверей немає (т.2 а.с.4-8).

Згідно протоколу огляду речей від 09.02.2015року у обвинуваченого ОСОБА_1 були вилучені чоботи потерпілого ОСОБА_8 (т.2 а.с.22-23), які визнаний речовим доказом по справі і передані потерпілому на збереження (т.2 а.с.24).

Згідно протоколу огляду речей від 09.02.2015року у обвинуваченого ОСОБА_2 було вилучено мобільний телефон Нокиа потерпілого ОСОБА_8 (т.2 а.с.28-29), який визнаний речовим доказом по справі і передан потерпілому на збереження (т.2 а.с.30-31).

Згідно протоколу огляду речей від 09.02.2015року у сестри обвинуваченого ОСОБА_5 були вилучені пальто, дві шкіряні чоловічі куртки, три пари чоботів, камуфляжні бурки потерпілого ОСОБА_8 (т.2 а.с.32-33), які визнані речовим доказом по справі і передані потерпілому на збереження (т.2 а.с.34).

6

Згідно протоколу огляду речей від 10.02.2015року у сестри обвинуваченого ОСОБА_5 були вилучені зарядний пристрій для мобільного телефону, електричний шуруповерт, продовжувач електроживлення, електричний годинник, дорожня сумка потерпілого ОСОБА_8 (т.2 а.с.35-36), які визнані речовим доказом по справі і передані потерпілому на збереження (т.2 а.с.37-39).

Згідно протоколу огляду речей від 11.02.2015року у сестри обвинуваченого ОСОБА_5 було вилучено електричний металевий чайник потерпілого ОСОБА_8 (т.2 а.с.40-41), який визнаний речовим доказом по справі і передан потерпілому на збереження (т.2 а.с.42-43).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №37 від 18.02.2015р. виявлені при звернені за медичною допомогою у потерпілого ОСОБА_8 тупа травма грудної клітини з закритими переломами П і 1Х ребер зліва з синцем та саднами грудної клітини, утворилися від дії тупих предметів, можливо в час вказаний потерпілим, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосистої частини голови, синця обличчя, струсу головного мозку, які віднесені до легких тілесних ушкоджень. Можливість утворення вказаних тілесних ушкоджень можливі при обставинах, на які вказує потерпілий (т.2 а.с.49-50).

Згідно висновку товаровідчої експертизи встановлена вартість мобільного телефону (т.2 а.с.61-73).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілий ОСОБА_8 впізнав всіх трьох обвинувачених (т.2 а.с.108-109, 150-151, 180-181).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту кожен обвинувачений (ОСОБА_1 - т.2 а.с.125-133, ОСОБА_2 - т.2 а.с.171-178, ОСОБА_5 - т.2 а.с.200-207) на місці показав будинок потерпілого, де саме і як саме вони наносили йому удари, де саме і що вкрали.

Таким чином, зогляду на аналіз досліджених в судовому доказів, які були надані суду сторонами кримінального провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення надано суду докази скоєння всіма трьома обвинуваченими злочину, у вчинені якого їм було повідомлено про підозру - ст.187 ч.3 КК України, тобто у скоєні ними розбійного нападу на потерпілого за попередньою змовою групою осіб із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого (спричинення потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості і легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я).

Тому до пояснень всіх обвинувачених в судовому засіданні суд відноситься критично, оскільки кожен з обвинувачених виклав свої пояснення стосовно обставин вчинення злочину і свідчення обвинувачених різняться. Вони не змогли пояснити суду чому під час досудового слідства і на слідчому експерименті давали інші свідчення, визнаючи свою провину, показуючи добровільності у присутності понятий і своїх захисників як саме вони наносили удари потерпілому, де саме і що саме брали в його будинку. А потерпілий при цьому дає послідовні свідчення, які об'єктивно підтверджені іншими доказами (свідченнями самих обвинувачених, законного представника неповнолітнього ОСОБА_5, свідків, висновку судово-медичної експертизи, протоколів вилучення речей потерпілого).

Також суд вважає доведеним і факт скоєння обвинувачений ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.297 ч.3 КК України, оскільки під час слідчого експерименту ОСОБА_1 правильно вказав на могили (які на той час всі були вже поновлені і не відрізнялись від інших поховань на кладовищі), де скоїв крадіжку.

Також в судовому засіданні встановлено, що саме ОСОБА_1 був ініціатором скоєння злочину відносно потерпілого ОСОБА_8, що він сам не заперечував. Тому суд вважає доведеним і факт скоєння ним злочину, передбаченого ст.304 ч.1 КК України, оскільки він знав, що ОСОБА_5 є неповнолітнім (вони давно спілкуються).

Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_5, склад вчиненого ними кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України, вказує на кваліфікуючі ознаки - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до житла та інше приміщення, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ще і повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв також і кримінальне правопорушення, передбачене ст.304 ч.1 КК України - втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність; і також він скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.297 КК України - наруга над могилою, незаконне заволодіння предметами, які знаходяться в місці поховання.

Призначаючи вид та розмір покарання кожному обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який законодавцем віднесений до тяжких злочинів, особу кожного винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшуючою обставиною згідно ст.66 КК України, суд визнає каяття обвинуваченого ОСОБА_5, те, що він є неповнолітнім.

До обставин, які обтяжують покарання, зазначені у ст.67 КК України, суд відносить рецидив злочину (обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 раніше судимі, ОСОБА_2 скоїв злочин під час іспитового строку), скоєння злочину всіма обвинуваченими у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи зазначені обставинив їх сукупності, беручи до уваги особу кожного обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення кожного з них можливе з ізоляцією їх від суспільства, та призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.187 ч.3 КК України, а обвинуваченому ОСОБА_1 ще і ст.ст.304 ч.1, 297 ч.3 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для їхнього виправлення.

Заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_8 на суму 5445грв. матеріальної шкоди підлягає задоволенню повністю у частковому порядку з усіх трьох обвинувачених (тобто в сумі по 1.815грв. з кожного), оскільки вказаний позов повністю визнаний усіма обвинуваченими і підтверджений матеріалами провадження (т.1 а.с.73-75) - на суму 3176грв. вкрадено майна потерпілого і плюс 2269грв. - витрати потерпілого на свої лікування.

Цивільний позов потерпілого в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково - в сумі по 5.000грв. з кожного обвинуваченого, оскільки потерпілому під час розбійного нападу були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто йому спричинена моральна шкода, але її сума потерпілим була безпідставно завищена і не обґрунтована. Тому у задоволенні стягнення моральної шкоди на користь потерпілого в сумі 35.000грв. (усього позов заявлений на 50.000грв.) слід відмовити у зв*язку з необґрунтованістю цих вимог.

Всі речові докази по провадженню, які були передані потерпілому на збереження, слід йому повернути, а металевий лом - слід знищити.

Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 слід продовжити до набрання вироком законної сили, після чого скасувати, направивши їх для відбуття покарання в місця позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 слід змінити на тримання під вартою в СІЗО м.Маріуполь - до набрання вироком законної сили.

Згідно з вимогами ст. 70 ч.4 КК України обвинуваченому ОСОБА_1 слід частково приєднати до призначеного покарання не відбуте ним покарання за вироком Волноваського райсуду від 11.02.2015р., яким його засуджено за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі.

Згідно з вимогами ст.71 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 слід частково приєднати до призначеного йому покарання не відбуте ним покарання за вироком Волноваського райсуду від 20.03.2013року за ст.185 ч.3 КК України, яким його було засуджено до 3-х років позбавлення волі з випробуванням на два роки. 8

Також суд вважає неможливим застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді конфіскації належного йому майна, оскільки він є неповнолітнім.

Керуючись ст.ст.369, 371-374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України і призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.304 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.297 ч.3 КК України і призначити покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі.

Згідно з вимогами ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш м'якого покарання більш суворим остаточно призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, який належить йому на праві власності.

Згідно з вимогами ст. 70 ч.4 КК України частково приєднати до призначеного покарання не відбуте ним покарання за вироком Волноваського райсуду від 11.02.2015р. за ст.185 ч.3 КК України і остаточно призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Запобіжний захід йому залишити тримання під вартою і СІЗО м.Маріуполь до набрання вироком законної сили, після чого скасувати.

Строк відбуття покарання рахувати йому з 09.02.2015року з 19.30години.

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України і призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Згідно з вимогами ст.71 КК України частково приєднати до призначеного йому покарання не відбуте ним покарання за вироком Волноваського райсуду від 20.03.2013року за ст.185 ч.3 КК України і остаточно призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років 2-х місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Запобіжний захід йому залишити тримання під вартою і СІЗО м.Маріуполь до набрання вироком законної сили, після чого скасувати.

Строк відбуття покарання рахувати йому з 09.02.2015року з 19.30години.

Визнати ОСОБА_4 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України і призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

Запобіжний захід йому змінити на тримання під вартою і СІЗО м.Маріуполь до набрання вироком законної сили, після чого скасувати.

Строк відбуття покарання рахувати йому з 20.05.2015року з 9.00години.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування завданої йому матеріальної шкоди - по 1.815грв., і в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - по 5.000грв., а усього - по 6.815грв. з кожного.

У задоволенні іншої частини позовних вимог (в частині стягнення моральної шкоди в сумі 35.000грв.) - відмовити у зв*язку з необґрунтованістю заявлених вимог.

Речові докази по кримінальному провадженню: чоботи потерпілого ОСОБА_8, мобільний телефон Нокиа потерпілого ОСОБА_8, його пальто, дві шкіряні чоловічі куртки, три пари чоботів, камуфляжні бурки, зарядний пристрій для мобільного телефону, електричний шуруповерт, продовжувач електроживлення, електричний годинник, дорожня сумка і електричний металевий чайник, які передані потерпілому ОСОБА_8 під розписку на збереження, - повернути йому за належністю;

металевий лом, який знаходиться в камері збереження речових доказів Волноваського РВ ГУМВС, - знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити кожному засудженому, законному представнику неповнолітнього ОСОБА_4 та прокурору.

Головуючий:

Судді: