Вирок № 44253353, 20.05.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4173/15-к

1-кп/639/281/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р. Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Васильєвої Н.М.,

при секретарі Чигрінової І.А.,

за участю прокурора Крамаренко О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження 1-кп/639/281/2015, справа №639/4173/15-к

за обвинуваченням ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою,офіційно не працюючого, холостого, раніше судимого: 17.10.2011р. Жовтневим райсудом м.Харкова за ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.307 ,70 КК України до 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна,звільненого 18.06.2013р. за постановою Первомайського міськрайсуду Харківської області від 07.06.2013р. умовно-достроково на 1 рік 01 місяць 16 днів, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 25 березня 2015 року приблизно о 23 годині, знаходячись у свого знайомого ОСОБА_2 вдома за адресою: АДРЕСА_2, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел спрямований на протиправне заволодіння мобільним телефоном, шляхом зловживання довірою, під приводом необхідності зателефонувати, попросив у потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон «Nokia С2-03», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1565 від 20/04/2015 року - 250, 00 гривень, після чого ,зображуючи розмову по телефону, з місця скоєння злочину зник , в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що він 25 березня 2015р. приблизно о 23 годині перебував у свого сусіда ОСОБА_2 вдома. Під час спілкування попросив у нього мобільний телефон «Нокиа» для здійснення телефонного дзвінка ,після чого, розмовляючи, пішов до себе додому . Наступного дня продав вказаний телефон малознайомому чоловіку , гроші витратив на себе. Зазначений злочин він скоїв через скрутне матеріальне положення. Вартість телефону не оспорює. У вчиненому розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, цивільний позов до обвинуваченого не заявляє, оскільки матеріальну шкоду йому відшкодовано повністю.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяви потерпілого ОСОБА_2, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному та повне добровільне відшкодування заподіяної шкоди .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 67 КК України,не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість не погашена у встановленому законом порядку, не працює, має місце постійного мешкання та реєстрації у м.Харкові, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно злочин середньої тяжкості, дані про його особу, обставини, які пом'якшують його покарання та відсутність обставин, які обтяжують його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, що він позитивно характеризується за місцем проживання, повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які пом'якшують його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню потерпілим не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - один рік, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженні судову експертизу у сумі 368 грн.28 коп., перерахувавши їх на користь держави на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речовий доказ по кримінальному провадженню-мобільний телефон«Nokia С2-03», білого кольору,переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2,залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.М.Васильєва