Ухвала суду № 44250641, 20.05.2015, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

№ 202/2673/15-к

№1-кп/0202/172/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі трьох професійних суддів:

головуючого судді Мачуського О.М.

суддів Слюсар Л.П., Марченко Н.Ю.

при секретарі Бойко К.О.

за участю прокурора Козлова С.Г.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

при розгляді у судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12012040350000015 від 21.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні прокурор при розгляді питання в порядку ст. 331 КПК України вважав доцільним продовжити обраний ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час продовжують існувати.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявили клопотання про обрання іншого, не пов'язаного з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, підтримала думку свого підзахисного.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

На теперішній час у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку. З урахуванням тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4, з урахуванням захисту суспільних інтересів, залишається достатньо підстав вважати, що останній у разі зміни йому запобіжного заходу, може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Аналізуючи наведене, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає доцільним продовжити дію зазначеного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 відповідно до ст. 197 КПК України.

Під час розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_3 суд звертаю увагу на наступне.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» наголошує, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію ЄСПЛ, викладену у рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції», "Тодоров проти України" та інших для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку. Враховуючи обставини, якими обґрунтовано клопотання про зміну запобіжного заходу, які підтверджені матеріалами кримінального провадження, тривалість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, з урахуванням обставин, які викладені у клопотанні захисника і у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, прокурором не доведено та судом не встановлено достатніх підстав, що виправдовували б подальше тримання ОСОБА_3 під вартою, у звязку з чим, суд приходить до висновку про необхідність зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з покладенням обовязку цілодобово не залишати житло, утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню, носити електронний засіб контролю.

Зазначений запобіжний захід, на думку суду, зможе забезпечити досягнення мети його обрання та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст.202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

Отже, ОСОБА_3 необхідно негайно звільнити з-під варти в залі суду та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 197, 331, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,у виді тримання під вартою продовжити до 17 липня 2015 року включно.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт за адресою його постійного мешкання - АДРЕСА_1, звільнивши його з-під варти негайно.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту встановити щодо ОСОБА_3 строком дії до 17.07.2015 року включно.

В порядку ч.1 ст.181, п.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1. Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2. Носити електронний засіб контролю;

3. Цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

В разі невиконання зазначених обов'язків застосувати більш суровий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_3 покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.

Роз'яснити ОСОБА_3, що під час здійснення за ним контролю з приводу виконання ухвали суду щодо обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, працівники внутрішніх справ мають право з'являтися за місцем його проживання, а також вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору після її проголошення та направити начальнику СІЗО м. Дніпропетровська.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення можуть бути включені на апеляційну скаргу на судове рішення, прийняте за результатами розгляду кримінального провадження.

Судді: О.М. Мачуський

Л.П. Слюсар

Н.Ю. Марченко