Рішення № 44249252, 06.04.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2211/15-ц

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 квітня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Трегубенко Л. О. ,

при секретарі - Подплетнікова В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про захист прав споживача фінансових послуг банку на повернення депозитного вкладу та виплаті договірних процентів за ним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ПАТ «Міський комерційний банк» про захист прав споживача фінансових послуг банку на повернення депозитного вкладу, договірних процентів за ним.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що 06.05.2014 р. уклав з відповідачем у відділенні №38 по вул. Турівській, 4 договір строкового банківського вкладу № 2630/38/179133, за умовами якого передав на депозитний рахунок власні грошові кошти в сумі 100000 грн. на строк 184 дні з щомісячним нарахуванням процентів у розмірі 25,35 % річних на рахунок, відкритий за договором № 009-0030243-Ф/14-ф від 06.05.2014 р. про відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та розрахункове обслуговування, що підтверджується касовими квитанціями від 06.05.2014 р. № 3036 на суму 23900 грн. та 07.05.2014 р. № 5300 на суму 68100 грн..

У зв'язку з тяжким фінансовим станом банку з карткового рахунку не отримував щомісячно договірні проценти, обмежувалась сумою 500 грн. і пенсія, і то за наявності коштів, яку перевів до іншого банку.

У день закінчення строку дії договору банківського вкладу - 06.11.2014 р. заяву до банку про повернення банківського вкладу в розмірі 100000 грн. та нарахованих договірних процентів не подав, тому відповідно до п. 1.4. статті №1 частини №1договір автоматично пролонгувався.

20.11.2014 р. Нацбанк України визнав відповідача неплатоспроможним, з 21.11.2014 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію до 21.02.2015 р..

Після завершення строку вкладу та автоматичної пролонгації у відділенні № 38 проценти отримати не зміг у зв»язку з його переведенням у відділення №23 по вул. Мечнікова, 23, яке тимчасово не працювало, з 20.11. 2014 р. змінило свою адресу на вул. Московську, 8-Б., клієнтів не приймало.

З 08.12.2014 р. не працював головний офіс банку на вул. Солом»янській, 33, тому був позбавлений можливості письмово звернутися з вимогою про повернення вкладу з виплатою договірних процентів.

09.12.2014 р. надіслав електронною поштою Уповноваженому Фонду гарантування вкладів банку досудову претензію від 08.12.2014 р. про підтвердження зобов»язань по поверненню вкладу в сумі 100000 грн., нарахованих договірних процентів на картковий рахунок у сумі 13543 грн. 14 коп. та залишку коштів з пенсії.

25.12.2014 р. отримав лист - відповідь № 13.4/765 від 22.12.2014 р., з якого зрозумів, що Уповноважена особа банку не підтвердила гарантії з виплати зазначених сум до закінчення тимчасової адміністрації, не запросили для звірки, і не видали виписок з рахунків.

Відповідач зобов»язаний повернути депозитний вклад у сумі 100000 грн., та нараховані проценти за весь період користування грошовими коштами, починаючи з 06.05.2014 р. по 25.01.2015 р., що складає 263 дні, виходячи з процентної ставки 25,35 річних.

Позивач просив стягнути з відповідача депозитний вклад у сумі 100000 грн. та договірні проценти у загальній сумі 18265 грн. 88 коп..

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з наведених підстав, просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача з позовом ознайомлений, заперечень не надав, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з»явився, причини неявки не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних даних і доказів, та ухвалити заочне рішення, оскільки проти такого вирішення справи позивач не заперечує.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені та підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У відповідності до положень ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ст. 509 ЦК ).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК ).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ( ст. 610 ЦК).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 ЦК).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (гл.72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором ( ст. 1058 ЦК України).

Суд установив, що 06.05.2014 р. позивач уклав з відповідачем договір строкового банківського вкладу № 2630/38/179133, за умовами якого передав на депозитний рахунок власні грошові кошти в сумі 100000 грн. на строк 184 дні з щомісячним нарахуванням процентів у розмірі 25,35 % річних на рахунок, відкритий за договором № 009-0030243-Ф/14-ф від 06.05.2014 р. про відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та розрахункове обслуговування, що підтверджується касовими квитанціями від 06.05.2014 р. № 3036 на суму 23900 грн. та 07.05.2014 р. № 5300 на суму 68100 грн. ( а. с. 5-9).

За умовами укладеного між сторонами договору банківського вкладу строк дії вкладу складав 184 календарних днів, з 06.05.2014 р. (дати внесення) по 06.11.2014 р. (дати повернення) - 184 календарних днів.

Пунктом 2.2. договору банківського вкладу передбачено, що проценти, нараховані відповідно до п. 1.2. статті №1 частини №2 цього договору, сплачуються вкладнику окремо від суми вкладу готівкою через касу банку за його вимогою, щомісячно, 6-го числа кожного календарного місяця, а також у день повернення суми вкладу, вказаного в п.1.1. статті №1 частини №2 цього договору. Проценти на суму вкладу виплачуються вкладнику також при поверненні вкладу за першою вимогою вкладника до закінчення строку, вказаного в п. 1.1. статті №1 частини №2 цього договору, відповідно до п. 2.6.3., 2.6.4., 2.6.5. статті №2 частини №2 цього договору.

Відповідач не виплачував позивачу щомісячні договірні проценти з карткового рахунку в зв»язку з тяжким фінансовим станом.

Пунктом 1.4. статті №1 частини №1 договору передбачена автоматична лонгація вкладу на той же термін, у разі відсутності заяви вкладника про намір отримати вклад в день закінчення терміну дії договору

У день закінчення строку дії договору банківського вкладу - 06.11.2014 р. позивач до банку не подав заяву про повернення банківського вкладу в розмірі 100000 грн. та нарахованих договірних процентів, тому відповідно до п. 1.4. статті №1 частини №1договір автоматично прологувався.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) ( ч. 1 ст. 1060 ЦК ).

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав ( ч. 5 ст. 1061 ЦК ).

20.11.2014 р. Нацбанк України визнав відповідача неплатоспроможним, з 21.11.2014 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію до 21.02.2015 р., проте позивач з цього приводу ніяких повідомлень не отримував.

Після завершення строку вкладу та його автоматичної пролонгації позивач не міг отримати проценти у зв»язку з переведенням відділення № 38 у відділення №23 по вул. Мечнікова, 23, яке тимчасово не працювало, а з 20.11. 2014 р. змінило свою адресу на вул. Московську, 8-Б., клієнтів не приймало, з 08.12.2014 р. припинив роботу головний офіс банку на вул. Солом»янській, 33., що й позбавило можливості подати письмову вимогу про повернення вкладу з виплатою договірних процентів.

09.12.2014 р. позивач надіслав електронною поштою Уповноваженому Фонду гарантування вкладів банку досудову претензію від 08.12.2014 р. про підтвердження зобов»язань по поверненню вкладу в сумі 100000 грн., нарахованих договірних процентів на картковий рахунок у сумі 13543 грн. 14 коп. та залишку коштів з пенсії.

Відповідно до листа Уповноваженого Фонду гарантування вкладів від 22.12.2014 р. за вих. № 13.4/765 на підставі Правління НБУ від 20.11.2014 р. за №732 відповідач, ПАТ «Міський комерційний банк» віднесений до категорії неплатоспроможним, з 21.11.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду запроваджено тимчасову адміністрацію до 21.02.2015 р., про час та порядок виплат за депозитним договором буде повідомлено додатково на офіційному сайті Фонду та у відділеннях цього банку ( а. с. 11).

Проте, позивач ні виписок з рахунку, ні необхідної інформації щодо часу та порядку виплат за депозитним договором і договором банківського рахунку (виплати відшкодування за вкладом) жодних повідомлень не отримував, додзвонитись за телефонами - «гарячої лінії», зазначеними у листі, не зміг, відділення банку не працюють.

Відтак, позивач має право на отримання депозитного вкладу ( відшкодування за вкладом) у сумі 100000 грн., нарахованих договірних процентів за весь період користування грошовими коштами, починаючи з 06.05.2014 р. по 25.01.2015 р., що складає 263 дні, виходячи з процентної ставки 25,35 річних, що за його розрахунком, не спростованим відповідачем, складає загальну суму 18265 грн. 88 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 цього Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Пунктами 2, 4 частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку… .

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 статті 36 статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій… .

Проте, банком ще до запровадження тимчасової адміністрації було допущене порушення договірних зобов»язань в частині щомісячної сплати договірних процентів за договором банківського рахунку, і не усунуте під час тимчасової адміністрації, незважаючи на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань банку законом передбачено право Фонду надати банку цільову позику, а також відповідні повноваження, визначені цим законом.

Суд дійшов висновку, що застосування Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб у спеціальних умовах, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, ніяким чином не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, не повернутих за депозитним вкладом коштів, виходячи із наведених норм ЦК України та умов договору банківського вкладу.

Крім того, пунктом 4.31 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 р. № 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за № 1581/21893), передбачено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог не частіше ніж раз на квартал на підставі, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили, за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення грошових коштів за депозитним вкладом (відшкодування за вкладом) у сумі 100000 грн., договірних процентів за користування грошовими коштами, починаючи з 06.05.2014 р. по 25.01.2015 р., що складає 263 дні, виходячи з процентної ставки 25,35 річних, у загальній сумі 18265 грн. 88 коп., - доведені та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 631, 633, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст.1, 4, 12, 26, 36, 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (код за ЄДРПОУ - 34353904, МФО 321024) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) грошові кошти за договором банківського депозитного вкладу в сумі 100000 грн. ( сто тисяч грн. коп. -).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (код за ЄДРПОУ - 34353904, МФО 321024) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) договірні проценти на депозитний банківський вклад за період з 06.05.2014 р. по 25.01.2015 р. в загальній сумі 18265 грн. 88 коп. (вісімнадцять тисяч двісті шістдесят п»ять грн. коп. 88).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л. О. Трегубенко