Ухвала суду № 44246424, 28.04.2015, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 року Справа № 370/80/15-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарі Захарченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі ТОВ «ОТП Факторинг Україна», позивач),звернулосядо суду з позовом до ОСОБА_1, (далі відповідач 1, позичальник), ОСОБА_2, (далі відповідач 2, поручитель), в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на їх користь, як стороні, якій за договором купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 10.12.2010 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило право грошової вимоги за кредитним договором № ML-B01/061/2007 від 07/12/2007 року, а саме заборгованість за даним кредитним договором в сумі 1421855,27 грн., що виникла в результаті порушення умов договору, та яка складається з: 17155,52 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 216274,49 грн. заборгованість по тілу кредиту за кредитом; 7099,38 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 89499,75 грн. - відсотки за користування кредитом; 1116081,03 грн. пеня за порушення строків погашення кредиту. В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором, 07.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № SR-B01/061/2007, відповідно до умов якого остання взяла на себе зобовязання відповідати за повне та своєчасне виконання зобовязань відповідача 1 перед позивачем. Проте, зобовязання виконані не були. Також позивач просив стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3654,00 грн. в рівних частинах з відповідачів.

В судове засідання представник позивача не зявився, надіслав письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином через оголошення в пресі, у звязку із чим суд ухвалив заочно розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07.12.2007 року між ОСОБА_1та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі банк), був укладений кредитний договір № ML-B01/061/2007 (надалі - кредитний договір), відповідно до п.1.2 банк надає відповідачу кредит на споживчі цілі в розмірі 47435,00 дол. США., під 11,49 % річних, строком по 07.12.2029 року, а відповідач згідно п.2 ч.№1 Кредитного договору зобовязався прийняти, належним чином використати, повернути Банку кредит, у строки, передбачені Кредитним договором, та сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами, а також виконувати інші умови договору.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши позивачу кредит в сумі 47435, дол. США, що підтверджується Кредитною заявкою про видачу готівки в сумі 47435, дол. США від 07.12.2007 року.

В свою чергу відповідач відповідно до п.2 ч.№1 Кредитного договору зобовязався прийняти, належним чином використати, повернути Банку кредит, у строки, передбачені Кредитним договором, та сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами, а також виконувати інші умови договору не пізніше 07.12.2029 року. Сума отриманого кредиту та нарахованих процентів щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії Кредитного договору.

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 10.12.2010 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» продав Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» права на Кредитний портфель, який включає в себе Кредитні договори, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло такий Кредитний портфель. За цим Договором ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуває усі права вимоги від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.

В забезпечення своєчасності виконання зобовязань відповідача1 по кредитному договору № ML-B01/061/2007 від 07/12/2007 року був укладений Договір поруки № SR-B01/061/2007, між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2. Відповідно до умов якого остання взяла на себе зобовязання відповідати за повне та своєчасне виконання зобовязань відповідача 1 перед позивачем (п.п.2.1 договору поруки). Також вказаним договором, а саме п.п. 1.2 передбачено, що відповідачі відповідають як солідарні боржники, і позивач може звернутися з вимогою про виконання боргових зобовязань як до боржника так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Згідно з п.п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання позичальником боргових зобовязань перед Банком за кредитним договором, поручитель зобовязаний здійснити виконання боргових зобовязань в обсязі, заявленому Банком.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору щодо повернення суми отриманого кредиту, сплати процентів за користування кредитом, станом на 11.08.2014 року у позичальника за договором про надання споживчого кредиту № ML-B01/061/2007 від 07/12/2007 року рахується заборгованість перед позивачем в сумі 1421855,27 грн., та яка складається з: 17155,52 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 216274,49 грн. заборгованість по тілу кредиту; 7099,38 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 89499,75 грн. - відсотки за користування кредитом, пеня за порушення строків погашення кредиту становить 1116081,03 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати робочу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або закономл а зобов'язання має виконуватися належним, чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банку» підлягають задоволенню повністю в частині стягнення заборгованості за кредитом та по відсотках.

Що стосується стягнення пені, то в даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступних вимог законодавства.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стягнення з боржника, який порушив грошове зобовязання, сум індексації грошового боргу та процентів не перешкоджає стягненню у передбачених законом або договором випадках неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобовязання, оскільки відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідно до п.п. 4.1.1. Кредитного договору передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування позиковими коштами, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 1% від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку станом на 11.08.2014 р. позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 1116081,03 грн.

За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання, не може перевищувати один рік (пункт перший частини другої статті 258 ЦК України). При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Крім того, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право судузменшитирозмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, суд вважає, що розмір пені, який нарахований позивачем значно перевищує розмір збитків, а тому його слід зменшити до розміру заборгованості по тілу кредиту, тобто стягненню має підлягати пеня в сумі 216274,49 грн.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить також з наступного.

В силу статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1049 ч. 1 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 553, 554 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів за вказаним кредитним договором та договором поруки.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в сумі 3654,00 грн. в рівних частинах, тобто по 1827,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 212-215, 223, 226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_4, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторнг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28 Д, МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) 522 048 (пятсот двадцять дві тисячі сорок вісім) гривень 73 копійки заборгованості за кредитним договором № ML-B01/061/2007 від 07/12/2007 року, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 216274 (двісті шістнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) гривні 49 копійок; нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 89499 (вісімдесят девять тисяч чотириста девяносто девять) гривень 75 копійок; та пені за порушення строків погашення кредиту в розмірі 216274 (двісті шістнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) гривні 49 копійок.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_4, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторнг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28 Д, МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3654,00 грн., тобто по 1827,00 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідачів судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загальних вимог, встановлених ст. 223 ЦПК України.

Головуючий М.Ю. Устимчук