Ухвала суду № 44245900, 19.05.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/322/15-ц Головуючий у 1-й інст. Вачко В.І.

Категорія 24 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Миніч Т.І., Трояновської Г.С.,

при секретарі судового

засідання Ковальській Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 02 квітня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення. Зазначало, що за період з 01.10.2009 року по 01.06.2014 року у відповідача утворилась заборгованість за отримані ним послуги з централізованого опалення в розмірі 10 612 грн. 62 коп. За наведених обставини просило стягнути з ОСОБА_2 10 612 грн. 62 коп. заборгованості.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 02 квітня 2015 року позов КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 6 127 грн. 89 коп. заборгованості та 243 грн. 60 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на необґрунтованість рішення суду та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановив суд, ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1, яка включена до системи централізованого теплопостачання, яке здійснюється КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради.

Тобто, між сторонами по справі виникли правовідносини пов'язані з наданням комунальних послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та ОСОБА_2 являється абонентом позивача. Спірна квартира відключена від централізованого опалення 03 жовтня 2013 року, що підтверджується відповідним актом. Постачання гарячої води не було відключене, оскільки доступ до лінії ГВП відсутній.

На підтвердження своїх вимог КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надано особовий рахунок ОСОБА_2 щодо суми заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно даного особового рахунку станом на 01.06.2014 року заборгованість ОСОБА_2 по оплаті послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води становить 10 612 грн. 62 коп., що утворилась починаючи з 01.10.2009 року. Заборгованість по оплаті послуг з централізованого опалення нарахована по 03 жовтня 2013 року, а по постачанню гарячої води до 01.05.2014 року.

Правильність проведення «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради розрахунку заборгованості відповідачем не спростовано.

Таким чином, як встановлено судом, ОСОБА_2 дійсно має заборгованість по оплаті наданих послуг, оскільки відмовився оплачувати надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно ст. 156, 162 ЖК України, власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45, власник квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач 21.09.2014 року звертався із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. За заявою ОСОБА_2, ухвалою суду від 08.12.2014 року судовий наказ скасовано.

Частиною другою ст.264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Враховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Указані висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року і відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції з урахуванням заяви ОСОБА_2 про застосування позовної давності, прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2011 року по 01.06.2014 року в сумі 6 127 грн. 89 коп.

Не заслуговує на увагу та не впливає на правильність судового рішення посилання відповідача про те, що між ним та позивачем відсутні будь-які договірні зобов'язання про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води у зв'язку із тим, що він не мав наміру отримання та не отримував вищевказані житлово-комунальні послуги, враховуючи наступне.

Так, відповідач фактично отримує послуги з централізованого опалення, які надає позивач, але оплату їх не проводить.

Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Таким чином необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін. Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за надані послуги.

Тобто, неукладення позивачем договору з відповідачем не звільняє останнього від оплати нарахованих платежів і не створює для виконавця послуг обов'язку припинення нарахування плати за ці послуги.

Посилання відповідача на те, що в належній йому квартирі ніхто не проживав та не користувався вказаними послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надано належних доказів того, що КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради не надавало послуг з теплопостачання або надавало їх не вчасно та не відповідної якості.

Судом повно встановлені обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, не допущено порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

За таких обставин, відповідно дост.308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 02 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді