Ухвала суду № 44244881, 12.05.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА УХВАЛА

12.05.2015 р. Справа№ 914/935/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства дошкільний навчальний заклад «Золотий ключик»

(м. Львів)

до відповідача 1: Львівської міської ради (м. Львів)

відповідача 2: Відділу освіти Залізничного району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (м. Львів)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (м. Львів)

про: визнання права власності за набувальною давністю

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Пшеничній В.С.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства дошкільний навчальний заклад «Золотий ключик» (надалі – ПП ДНЗ «Золотий ключик») до Львівської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Відділ освіти Залізничного району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю.

З представлених суду матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ПП ДНЗ «Золотий ключик» був укладений договір Оренди, згідно якого об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 688,8 кв. м. за адресою: місто Львів, вул. Журавлина 3А (2х поверхове приміщення дитячого садочку - будівля під літерою «А-2»).

Позивач зазначає, що починаючи з першого дня, коли було передано в оренду приміщення дитячого садочку по вулиці Журавлиній 3А у місті Львові, орендар також користувався окремостоячою будівлею під літерою "В-1" загальною площею 108,2 кв. метри та гаражем під літ. «В'-1» по вулиці Журавлина 3А м. Львова, які, за твердженням позивача, на праві власності не зареєстровані і свідоцтво на них не видавалося що, на його думку, з урахуванням тривалого терміну користування без відповідних правових підстав, є підставою для визнання за ним права власності.

Таким чином, з позовних вимог можна зробити висновок про наміри позивача привласнити нерухоме майно, яке можливо, відноситься до комунального майна громади м. Львова.

В ході розгляду справи відповідач 1 - Львівська міська рада, не представив доказів створення (будівництва) даних об’єктів, прийняття в експлуатацію, вчинення інших необхідних для встановлення реєстрації права власності дій, що передбачені чинним законодавством України, зокрема, доказів виконання Рішення Львівської міської ради № 739 від 13.09.2013 року та фактичного самостійного використання спірних приміщень, тобто володіння, розпорядження та користування цими приміщеннями за вказаний позивачем період часу. Також, як підтверджується Довідкою № 3207/1849 від 03.12.2012 р., складеною відповідачем 2 - Відділом освіти Залізничного району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відповідачем 2 передано позивачу ключі від спірних приміщень, що дало підстави останньому оцінювати такі дії як факт передачі йому приміщень в володіння та користування, що призвело до звернення його до суду з вимогою щодо визнання за ним права власності на об’єкти нерухомості.

Крім того, представниками відповідачів та третіх осіб вимоги суду щодо надання належних та допустимих доказів, що спростовують наявність правових підстав до задоволення позовних вимог, залишились невиконаними, а також мають місце випадки відсутності їх представників у судових засіданнях, що унеможливлює встановлення обставин, на яких ґрунтуються позиції сторін, а, отже, перешкоджає прийняттю судового рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Як зазначено у п.п. 5.1., 5.6. Постанови Пленуму вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). При виявленні під час розгляду справи порушень законності чи недоліків у діяльності підприємства, організації або посадових осіб господарський суд виносить на їх адресу окрему ухвалу незалежно від того, чи є вони учасниками господарського процесу.

Частиною 1 ст. 90 ГПК України встановлено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

З метою недопущення порушень законодавства в подальшому, суд вважає за необхідне направити окрему ухвалу Міському голові м. Львова для вжиття, в зв’язку з цим, заходів по недопущенню порушень в діяльності підпорядкованих службових осіб, для запобігання можливості втрати об’єктів комунальної власності м. Львова.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Направити окрему ухвалу Міському голові м. Львова (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1 код ЄДРПОУ 04055896) до відома та вжиття відповідних заходів реагування.

2. Міському голові м. Львова розглянути дану окрему ухвалу та повідомити Господарський суд Львівської області про результати її розгляду.

З повагою,

суддя: В.М. Пазичев