Ухвала суду № 44243452, 13.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року м. Київ К/800/41374/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - Інспекція)

на постанову господарського суду Чернівецької області від 21.03.2012

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013

у справі № 11/278

за позовом державного комунального підприємства управління "Тепловодоканал" (далі - Підприємство)

до Інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.11.2007 № 0006961510/0, № 0006971500/0 та № 0006961500/0.

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.2011 прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з метою з'ясування, які суми штрафних санкцій застосовано до Підприємства у межах 1095-денного строку з моменту погашення платником податкових зобов'язань з ПДВ з порушенням законодавчо встановленого строку.

За наслідками нового розгляду справи постановою господарського суду Чернівецької області від 21.03.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013, позов задоволено частково; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 22.11.2007 № 0006961510/0, а також податкове повідомлення-рішення від 22.11.2007 № 0006961500/0 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 46243,78 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.11.2007 № 0006971500/0 в частині застосування до Підприємства 257 711,55 грн. штрафних санкцій; в решті позову відмовлено.

Посилаючись на невідповідність окремих висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень зі спору, положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення судів та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що порушення платником гранично установленого строку сплати податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету обумовлює законність застосування до Підприємства оспорюваних сум штрафних санкцій у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати Підприємством узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за період з 20.10.2001 по 08.11.2007, оформлену актом від 23.11.2007 № 491/15/14271932. Під час цієї перевірки відповідачем було виявлено факт порушення платником законодавчо установлених строків погашення податкових зобов'язань з цього податку у періодах, охоплених перевіркою, що стало підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень:

від 22.11.2007 № 0006961510/0, за яким Підприємство притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 7967,88 грн.;

від 22.11.2007 № 0006971500/0 про застосування до позивача 497 602,79 грн. штрафних санкцій;

від 22.11.2007 № 0006961500/0, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити 57716,80 грн. штрафу.

Власне факт порушення платником граничних строків сплати ПДВ у відповідних сумах учасниками спору не заперечується.

В ухвалі від 08.12.2011 з даної справи Вищим адміністративним судом України викладено правову позицію, відповідно до якої штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення платником граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, є складовою податкового зобов'язання, а тому на такі санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 цього Закону

При цьому, як зазначено касаційним судом у вказаній ухвалі, 1095-денний строк застосування розглядуваних штрафних санкцій обчислюється з моменту фактичного перерахування платником коштів на погашення таких податкових зобов'язань.

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З огляду на наведену процесуальну норму, суди попередніх інстанцій, керуючись вказівками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 08.12.2011, на підставі поданого Інспекцією розрахунку штрафних санкцій, застосованих у межах 1095-денного строку з часу погашення Підприємством податкових зобов'язань (а.с. 140), визначили суму неправомірно накладеного на позивача штрафу та задовольнили позов у відповідній частині.

З огляду на відповідність висновків судів, покладених в основу прийняття рішень з даного спору, обставинам справи та вірному правозастосуванню, підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення касаційних вимог не вбачається.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області відхилити.

2. Постанову господарського суду Чернівецької області від 21.03.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 у справі № 11/278 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько