УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2015 р.Справа № 820/2314/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калиновського В.А. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015р. по справі №820/2314/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА"
до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, Управління державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області, в якому, з урхуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області, що полягала у невиконанні обов`язку щодо формування та направлення протягом п`яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування;
- стягнути з Державного бюджету України, через Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, на користь позивача заборгованість з ПДВ згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2014року у сумі 982344, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що підприємством подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року та заявлено до бюджетного відшкодування 982344,00 грн. За наслідком проведеної перевірки податковим органом не було виявлено порушень при відображенні ТОВ "Кларіант Україна" у декларації за вересень 2014 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 982344,00 грн. Таким чином, оскільки до теперішнього часу сума бюджетного відшкодування позивачу сплачена не була, то вказані кошти підлягають стягненню у судовому порядку.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 р. в розмірі 982344 грн. 00 коп.
Не погодившись із судовим рішенням, ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог. Зазначив, що оскільки узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ по ТОВ "Кларіант Україна" до ДПІ у м.Сєвєродонецьк ГУ Міндоходів у Луганській області не надходило, то у податкового органу відсутні законні підстави для відшкодування заявлених сум ПДВ.
Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області.
22.09.2014 року ТОВ "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на суму 982344, 00 грн., які були отримані останнім 17.10.2014 року, про що свідчать квитанції №2.
У період з 16.12.2014 року по 19.12.2014 року співробітниками ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області на підстав п.п. 78.1.8, п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п.2, п.3 Постанови КМУ від 27.12.10 № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" (далі - Порядок № 1238) проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої складено Довідку №1592/12-14-1503/14-31337612 від 12.11.2014 року.
Контролюючим органом не було встановлено порушень при відображенні ТОВ "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" у декларації за вересень 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 982344,00 грн. Тобто, відповідно до висновків податкового органу, позивач правомірно відобразив в декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, суму бюджетного відшкодування, що підлягає перерахуванню на його банківський рахунок.
Враховуючи, що суму бюджетного відшкодування з ПДВ в добровільному порядку відшкодовано не було, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковим органом за наслідком проведеної перевірки було підтверджено обґрунтованість заявленої підприємством суму бюджетного з відшкодування ПДВ за вересень 2014 р. в розмірі 982344 грн. 00 коп., проте не надано доказів на підтвердження відшкодування вказаної суми або надіслання висновку до органів Державної казначейської служби України з приводу її відшкодування, то вказана сума підлягає стягненню у судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно п. 200.11 ст. 200 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
У відповідності до положень п. 200.12 ст. 200 ПК України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно вимог п. 200.13 ст. 200 ПК України встановлено, шо на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п. 200.17 ст. 200 ПК України).
З метою забезпечення координації дій органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 р. №39 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та розроблено спільний наказ ДПАУ та ДКУ від 03.02.2011 р. №68/23.
Згідно зазначених документів затверджено Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.
Відповідно до п.2 вказаного Порядку, органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом місяця, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження нарахування бюджетного відшкодування, забезпечують подання до центрального органу державної податкової служби зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників (щодо яких наявні зазначені матеріали) за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за якими з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис. грн. і більше (далі - інформація).
Відповідно до п.3 Порядку, структурний підрозділ центрального органу державної податкової служби, який здійснює адміністрування облікових та звітних показників, після отримання інформації здійснює протягом трьох робочих днів: формування вихідних форм інформації; контроль за відповідністю сум в інформації даним офіційних звітів центрального органу державної податкової служби; передачу інформації структурним підрозділам центрального органу державної податкової служби для проведення ретельного аналізу, за результатами якого відповідні підрозділи надають наявні матеріали структурному підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, для узагальнення; направляє отримані від структурного підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, узагальнені матеріали органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.
Під час розгляду справи встановлено, що податковим органом було підтверджено суму задекларованого та заявленого підприємством до бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2014 р. в розмірі 982344 грн. 00 коп. Узагальнені матеріали щодо можливих обсягів відшкодування грошовими коштами по суб'єктам підприємницької діяльності, щодо яких наявні зазначені матеріали за деклараціями, а саме, по ТОВ "Кларіант Україна" на суму невідшкодованого ПДВ 982344,00 грн. було сформовано та направлено 20.01.2014 року до ГУ МД у Луганській області. В свою чергу, узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ по ТОВ "Кларіант Україна" до ДПІ у м. Сєвєродонецьк ГУ Міндоходів у Луганській області не надходило.
Зміст статті 25 Бюджетного кодексу України закріплює положення про те, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011, Державна казначейська служба України, відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Пунктом 7 зазначеного Положення визначено, що Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).
Таким чином, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право позивача порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому вимога про стягнення заборгованості є належним способом захисту цього права. Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 24.02.2009р. №09/81.
Під час розгляду справи було встановлено, що задекларована та заявлена підприємством до бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2014 р. в розмірі 982344 грн. 00 коп. добровільно сплачена не була, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, ДПІ у м. Сєвєродонецьк ГУ Міндоходів у Луганській області, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.
Доводи апеляційної скарги з приводу неможливості бюджетного відшкодування суми з ПДВ через ненадходження узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від органів Міндоходів України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки недотримання контролюючим органом вимог вказаного Порядку не повинно порушувати права та інтереси платника податків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року по справі №820/2314/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015р. по справі №820/2314/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 19.05.2015 р.
Судове рішення № 44242346, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/2314/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: