Ухвала суду № 44242230, 12.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 816/475/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. по справі № 816/475/15-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

13.02.2015 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасуванням податкового повідомлення-рішення № 0001892200 від 19.11.2014року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001892200 від 19.11.2014 року.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України та фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування нафти за серпень 2014 року.

Порушення виявлене під час перевірки склало у порушенні п.57.1 ст. 57, п. 263.12 ст. 263 ПК України в результаті не своєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по сплаті за користування надрами для видобування нафти на суму 3277,59 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 року №0001892200, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 327,76 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають вимогам п.57.1 ст. 57, п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 49.4 ст.49 ПК України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Підпунктом 49.20 ст.49 ПК України, встановлено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п.п.263.11.1. п. п.263.11 ст.263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність визначення граничного строку подання податкових розрахунків та порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань позивачем.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем від 22.09.2014 року направлено відповідачу податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з доданими розрахунками податкового зобов'язання №1, №2, №3, №4, який отриманий контролюючим органом 22.09.2014 року.

Згідно платіжного доручення № 130 від 29.09.2014 року позивачем здійснено оплату самостійно визначених податкових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування нафти за серпень 2014 року у розмірі 3277,59 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що останній день подання звітності припадав на вихідний день - 20.09.2014 року, що унеможливлювало здійснення даної операції, а тому за правилами статті 49 ПК України днем подання звітності був наступний за вихідним день - 22.09.2014 року.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до платіжного доручення № 130 від 29.09.2014 року, позивачем здійснено оплату самостійно визначених податкових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування нафти за серпень 2014 року у розмірі 3277,59 грн.

Як встановлено вище, останнім днем подання звітності до контролюючого органу було 22.09.2014 року і з саме з цієї дати за правилами вищевказаної статті повинен обчислюватися термін сплати визначених платником податків податкових зобов'язань з плати за користування надрами за серпень 2014 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що граничним терміном сплати вказаного узгодженого податкового зобов'язання припадав на 02.10.2014 року.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено строку подання податкових розрахунків та строків сплати узгоджених податкових зобов'язань за користування надрами для видобутку нафти.

Посилання апеляційної скарги відповідача на те, що законодавцем передбачено можливість перенесення граничного терміну подачі податкової декларації, а не сплати податкового зобов'язання, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Наведена вище стаття 57 ПК України, відраховує термін сплати податкового зобов'язання саме від останнього дня відповідного граничного строку передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано;не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції зроблені висновки, які відповідають всім обставинам справи, тому судове рішення не підлягає скасування, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. по справі № 816/475/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.