Ухвала суду № 44242187, 12.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 816/335/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 816/335/15-а

за позовом Національного авіаційного університету, в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

31 січня 2015 року позивач, Національний авіаційний університет в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000682205/42, № 0000672205/43 від 15.01.2015 року.

В обґрунтовання позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними та підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року адміністративний позов Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000682205/42 від 15 січня 2015 року, № 0000672205/43 від 15 січня 2015 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету (ідентифікаційний код 01132369) є філією Національного авіаційного університету (ідентифікаційний код 01132330) без права юридичної особи, перебуває на обліку в органах державної податкової служби.

На підставі наказу Кременчуцької ОДПІ № 3609 від 12 грудня 2014 року, направлення від 12 грудня 2014 року № 3336/16-03-22-05 посадовими особами податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку Кременчуцького льотного коледжу НАУ з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 07 травня 2014 року № 19-05/14 з ООО "Белрегион-Сервис", Росія, за період з 07 травня 2014 року по 18 грудня 2014 року.

За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено Акт № 2929/16-03-22-05-11/01132369 від 25 грудня 2014 року, згідно із висновками якого встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та постанову Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", а саме: "ненадходження товару на користь Кременчуцького льотного коледжу НАУ, що здійснював оплату по імпортному контракту від 07 травня 2014 року № 19-05/14 між Національним авіаційним університетом та ООО "Белрегион-Сервис", Росія, в частині 3900 дол. США з порушенням граничних термінів на 106 днів (з 04.09.2014 по 18.12.2014).

Позивач не погодився з висновками вказаного акту на подав до Кременчуцької ОДПІ заперечення, які були залишені відповідачем без задоволення.

На підставі висновків Акта перевірки № 2929/16-03-22-05-11/01132369 від 25 грудня 2014 року, відповідачем 15 січня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000682205/42, яким Кременчуцькому льотному коледжу НАУ нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафна санкція за порушення валютного законодавства у розмірі 170 грн. та № 0000672205/43, яким позивачу за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за порушення вимог валютного законодавства нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 15 538 грн. 17 коп.

В акті перевірки № 2929/16-03-22-05-11/01132369 від 25 грудня 2014 року відповідач правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень обґрунтовував порушення позивачем статтю 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та постанову Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", а саме: ненадходження товару на користь Кременчуцького льотного коледжу НАУ, що здійснював оплату по імпортному контракту від 07 травня 2014 року № 19-05/14, укладеному між Національним авіаційним університетом та ООО "Белрегион-Сервис", Росія, в частині 3900 дол. США з порушенням граничних термінів на 106 днів (з 04.09.2014 по 18.12.2014, з першого дня прострочення по дату закінчення перевірки).

З матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2014 року між Національним авіаційним університетом (покупець) та ООО "Белрегион-Сервис" (постачальник) було укладено договір № 19-05/14 про постачання продукції для цивільного вертоліта Мі-8МТВ-1, UR-25170, заводський номер 5479.

Оплату товару було здійснено 05 червня 2014 року, що підтверджується платіжним доручення в іноземній валюті, копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідно до вказаного доручення платником є Кременчуцький льотний коледж.

Поставка товару здійснювалась відповідно до ВМД типу ІМ 40 від 07 липня 2014 року № 7973, в якій в графі 8 "Одержувач" зазначено "Кременчуцький льотний коледж НАУ", в графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" зазначено "Національний авіаційний університет", в графі В "Подробиці розрахунку" зазначено "Національний авіаційний університет".

Позивач різницю в заповненні вказаних граф пояснив тим, що в картку обліку митного органу Національного авіаційного університету № 100/2012/0005603 внесено відомості про Кременчуцький льотний коледж НАУ саме як про філію Національного авіаційного університету. Позивач власної картки обліку в митному органі не має, оскільки не є юридичною особою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 377 Господарського кодексу України, зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою.

Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, серед іншого, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили (стаття 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є суб'єкти господарювання, зазначені в пунктах 1, 2 частини другої статті 55 Господарського кодексу України (стаття 378 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до вимог статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб'єктний склад зовнішньоекономічної діяльності в Україні визначається також статтею 3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", відповідно до якої суб'єктами є юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Отже чинним законодавством, яке регулює здійснення зовнішньоекономічної діяльності, визначено, що суб'єктами такої діяльності є юридичні особи, зареєстровані у в установленому законом порядку.

Як було встановлено судом першої інстанції, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету (ідентифікаційний код 01132369) є відокремленим підрозділом (філією) Національного авіаційного університету (ідентифікаційний код 01132330) без права юридичної особи. Тобто позивач, відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не може бути суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та здійснює таку діяльність виключно через Національний авіаційний університет, відокремленим підрозділом якого він є.

Відповідно до розділу II "Заповнення граф митних декларацій" пункту 1 "Поміщення товарів у митні режими експорту, реекспорту, переробки за межами митної території України, тимчасового вивезення та поміщення українських товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, у графі 8 ВМД "Відомості про одержувача" зазначаються відомості про одержувача.

У графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Оскільки договір № 19-05/14 від 07 травня 2014 року про постачання продукції для цивільного вертоліта Мі-8МТВ-1, UR-25170, заводський номер 5479, було укладено Національним авіаційним університетом, то саме цю юридичну особу було зазначено у графі 9 ВМД.

Доказів на підтвердження того, що позивачем фактично придбаний товар не отримано, матеріали справи не містять. Отже, висновки відповідача про порушення строків розрахунку за товар ґрунтувались виключно на невірному, на думку відповідача, заповненні граф ВМД, а саме: в графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" замість "Кременчуцький льотний коледж НАУ" зазначено "Національний авіаційний університет".

Щодо твердження відповідача, що товар було отримано резидентом Національним авіаційним університетом, а не позивачем, який фактично здійснив оплату за вищевказаним договором, а отже, на думку відповідача, на кінець періоду, що перевірявся, станом на 18 грудня 2014 року, по бухгалтерському обліку підприємства позивача обліковується дебіторська заборгованість в сумі 3900 дол. США /61 497,14 грн./, а тому порушення граничних термінів поставки товару склало 106 днів, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 270 (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) змінено строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та визначено, що такий строк не має перевищувати 90 календарних днів.

В цей же час, імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Поставка товару здійснювалась відповідно до ВМД типу ІМ 40 від 07 липня 2014 року № 7973, відповідно до якої розмитнення товару відбулось 03.07.2014. Позивачем товар було оприбутковано 03 липня 2014 року відповідно до приходного ордеру № 1 та меморіального ордеру № 6/3 за липень 2014 року.

Оскільки, здійснення імпорту позивачем відбулось 03.07.2014 року (під час перетину товаром митного кордону України), а розрахунок за товар здійснено 05 червня 2014 року, то строк розрахунків за операцією з імпорту товару позивачем склав 27 днів, тобто не перевищив строк, встановлений статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Отже, висновки податкового органу про порушення Кременчуцький льотним коледжем НАУ статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 270 є необґрунтованими та не доведеними належними та допустимими доказами.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000682205/42 від 15 січня 2015 року, слід зазначити наступне.

Відповідач в акті перевірки та запереченні на позовну заяву необхідність прийняття оскаржуваного рішення обґрунтовував тим, що на кінець періоду, що перевірявся, станом на 18.12.2014 по бухгалтерському обліку підприємства Кременчуцького льотного коледжу НАУ обліковується дебіторська заборгованість в сумі 3900 дол. США /61 497,14 грн./, яка, на думку відповідача, виникла у зв'язку з неотриманням товару, оплату за який здійснював позивач. Позивач не задекларував прострочену дебіторську заборгованість, чим порушив ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". З огляду на викладене порушення до позивача був застосований штраф у розмірі 170 грн.

Так, ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Кременчуцьким льотним коледжем до Кременчуцької ОДПІ 10.10.2014 було подано Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентну України і знаходяться за її межами № 9057991492, відповідно до якої позивачем в р. 13 розділу ІІ Декларації "Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення контрактів" не задекларовано простроченої дебіторської заборгованості.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем придбаний товар було фактично отримано, та, станом на момент проведення перевірки 18.12.2014, у Кременчуцького льотного коледжу не обліковувалось дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічним договором № 19-05/14 від 07 травня 2014 року, а отже і не підлягала декларуванню позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000682205/42 та № 0000672205/43 від 15.01.2015 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.15 року по справі № 816/335/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 816/335/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.