Ухвала суду № 44242173, 12.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 816/5082/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 816/5082/14

за позовом ОСОБА_1

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Лубенська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2014 №0313201703, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: "Орендна плата з фізичних осіб, НОМЕР_1" в розмірі 101 109 грн 74 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, ОСОБА_1, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що укладений у 2012 році договір оренди землі припинив свою дію 31.12.2012, а тому ОСОБА_1 протягом 2013-2014 років не вважався орендарем земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та Лубенською райдержадміністрацією укладено договір оренди землі, за змістом якого ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 48,37 га (рілля) для ведення фермерського господарства, розташовану на території Шершнівської сільської ради Лубенського району Полтавської області /а.с. 8-11/.

Податковим повідомлення-рішенням Лубенської ОДПІ від 30.05.2014 №0313201703 визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 за платежем: "Орендна плата з фізичних осіб, НОМЕР_1" в розмірі 101 109 грн 74 коп. /а.с. 29-30/.

Мотивуючи необхідність визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати орендної плати відповідач виходив з того, що на підставі розпорядження голови Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області від 10.02.2012 №63 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за межами населених пунктів" гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки запасу сільськогосподарського призначення площею 48,37 га (рілля) в оренду терміном на 5 років для ведення фермерського господарства на території Шершнівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, встановивши орендну плату в 2012 році в розмірі 4 відсотки від нормативної грошової оцінки землі, що становить 1045,17 гривень за 1 га ріллі в рік /а.с. 28/.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятого суб'єктом владних повноважень податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Як визначено підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою /підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України/.

Судом встановлено, що між позивачем та Лубенською райдержадміністрацією укладено договір оренди землі, за змістом якого ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 48,37 га (рілля) для ведення фермерського господарства, розташовану на території Шершнівської сільської ради Лубенського району Полтавської області строком до 31.12.2012р. /а.с. 8-11/.

Як визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Матеріали справи не містять доказів розірвання договору оренди землі чи надіслання орендодавцем повідомлення орендарю про припинення орендних відносин, а тому такий договір слід вважати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач протягом 2013-2014 років фактично використовував земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 48,37 га (рілля), надану йому розпорядженням голови Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області від 10.02.2012, що не заперечується позивачем.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність у позивача обов'язку внести орендну плату за користування протягом 2013-2014 років земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 48,37 га (рілля), розташованою на території Шершнівської сільської ради Лубенського району Полтавської області.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 816/5082/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Кононенко З.О.Судді Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.