Ухвала суду № 44242166, 12.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 820/19340/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

за участю представника позивача Івах В.О.

за участю представника відповідача Лук`янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2015р. по справі № 820/19340/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-М-ЮГ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-М ЮГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004002201 від 20 листопада 2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував податковий кредит за спірний період що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2015 року у справі № 820/19340/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-М ЮГ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004002201 від 20 листопада 2014 р.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив суд скасувати постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "АТЛАНТ-М ЮГ" у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просив суд апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова згідно із 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.78.2, ст.79 Податкового кодексу України було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Атлант М.ЮГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Стиль Медіа» за період липень 2014 року ії реальності та повноти відображення в обліку. За результатами перевірки складено акт від 30.10.2014 року № 4445/20-30-22-01-14/37459539, в якому зафіксовані порушення :пп. 198.8.2. п. 198.3. п. 198.6 ст. 198. п 201.1. п. 201.4 ст. 201 Податковою кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 VI із змінами і доповненнями, до призвело до заниження підприємством податку на додану вартість за липень 2014 року у сумі 43333 грн.

На підставі акту від 30.10.2014 року № 4445/20-30-22-01-14/37459539 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було прийнято податкове повідомлення рішення №0004002201 від 20 листопада 2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 64999,50 грн.

В мотивувальній частині акту перевірки, висновки якого покладені в основу спірного рішення зазначено, що від ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.09.2014р. № 1709/7/26-57-22-01-20 отримано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Стиль-Медіа" з платниками податків за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р., а тому господарські операції позивача з ТОВ "Стиль-Медіа" за липень 2014р., на думку відповідача, мають ознаки нереальності.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межахгосподарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріали справи свідчать, що 16.05.2014 року між ТОВ «Атлант-М ЮГ» та ТОВ «Стиль Медіа» було укладено Договір № 161 про надання рекламних послуг відповідно до якого Позивач доручив, а Виконавець (ТОВ «Стиль Медіа») взяв на себе зобов'язання самостійно або за допомогою третіх осіб надати рекламні послуги. На виконання наказів директора ТОВ «АТЛАНТ-М ЮГ» № 55-П про проведення акційної кампанії та надання знижки покупцям від 20.06.2014 р. та № 58-П про проведення акційної кампанії від 27.06.2014 р. між сторонами Договору 30.06.2014 р. було укладено Додаток № 2 до Договору. Відповідно до Додатку Виконавець зобов'язався в липні 2014 р. виготовити рекламно-інформаційні матеріали та розповсюдити їх в місцях контакту з потенційними споживачами, а Замовник зобов'язався сплатити вартість послуг.

На виконання п. 5.1. Договору Позивачем (Замовником за Договором) було складено Бриф, в якому було визначено основні вимоги до поліграфічної продукції. Після цього Сторони в письмовому вигляді погодили розроблені Виконавцем макети рекламно-інформаційних матеріалів та кошторис, в якому визначили вартість надаваних послуг та характеристики рекламних матеріалів. Виготовлені рекламно-інформаційні матеріали (листівки) Виконавець розповсюдив відповідно до договірних зобов'язань, про що свідчить складений останнім Звіт, відповідно до якого в період з 01 по 07 липня 2014 року Виконавцем було виготовлено рекламно-інформаційні матеріали в загальній кількості 208 000 шт., а в період з 08 липня по 31 липня 2014 р. матеріали було розповсюджено в 54 точках розміщення. Здача-прийняття послуг оформлено шляхом підписання сторонами Договору Акту № 708 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 липня 2014 р. згідно якого Виконавцем надано рекламні послуги з виготовлення та розміщення рекламних матеріалів відповідно до Додатку № 2 від 30.06.2014 р. загальною вартістю 260 000 (двісті шістдесят тисяч) грн. Оскільки конкретні адреси розповсюдження на стадії виконання договору погоджувалися сторонами в усному порядку Позивачем було подано запит контрагенту, й контрагент надав повний список адрес розповсюдження.

Виконуючи свої зобов'язання за договором Позивач сплатив вартість отриманих послуг платіжними дорученнями № 895 від 12.08.2014 р., № 901 від 13.08.2014 р. та№ 1153 від 09.10.2014 р. Отримання економічного ефекту спостерігалося Позивачем у вигляді досить значного росту попиту на свої товари та послуги в період та після проведення рекламних кампаній в липні 2014 р. Дані про збільшення доходів від реалізації робіт та послуг: в липні 2014 р.-97 631,08 грн., в серпні 2014 р.- 147 227,12 грн.

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Крім того, згідно висновку судово-економічної експертизи № 1126 від 25.02.2015р. Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса: "... висновки акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 4445/20-30-22-01-14/37459539 від 30.10.2014 року в частині встановлення заниження ТОВ "Атлант-М Юг" податку на додану вартість за липень 2014 року у сумі 41333 грн. в наслідок не виконання вимог п.п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2775-VI із змінами та доповненнями, не підтверджуються.

Враховуючи вище викладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2015р. по справі № 820/19340/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.