Ухвала суду № 44241980, 07.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Справа № 876/2248/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 року у справі № 813/8008/14 за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України з участю другого відповідача Львівської митниці Міндоходів про стягнення коштів за вимушений прогул, -

В С Т А Н О В И В:

24.11.2014р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України в якому просила стягнути з відповідача заборгованість за вимушений прогул за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, яка станом на 20 листопада 2014 року становить 32 419 гривень 20 коп..

30.01.2015 року позивачем було збільшено позовні вимоги, а саме стягнути з відповідача заборгованість за вимушений прогул за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 01 серпня 2013 року до 28 січня 2015 року включно у розмірі 35 444, 74 гривні.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2015р. адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Львівської митниці Міністерства Міндоходів, що знаходиться за адресою м. Львів вул.. Костюшка, 1 на користь ОСОБА_2, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 45551 грн. 73 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за виключенням податків і зборів.

Не погодившись із винесеною ухвалою, її оскаржила Львівська митниця Міндоходів, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви повністю. В апеляційній скарзі вказують, що ними вживались заходи спрямовані на самостійне виконання рішення суду, проте враховуючи необхідність дотримання норм КЗпП України в частині недопущення порушення трудових прав інших працівників, вирішення питання про поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, потребувало певного часу.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2014р., поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.

Проте, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці фактично не виконано.

У зв'язку із наведеним, ОСОБА_2 24.11.2014р. звернулася до суду першої інстанції із позовною заявою про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Вимогами ч.5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

В силу вимог ч.2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до вимог статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередні роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

З наведеного випливає, що відповідач порушив вищенаведені норми та не виконав негайно постанову суду в частині поновлення позивача на посаді. Посилання відповідача на неможливість негайного поновлення позивача в зв'язку необхідністю дотримання норм КЗпП України в частині недопущення порушення трудових прав інших працівників не є підставою для невиконання рішення суду.

Взявши до уваги вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що позивачем правомірно заявлено вимоги щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 01.08.2013 року по 05.02.2015 року в сумі 45551,73 грн..

За таких обставин апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про правомірність задоволення заяви ОСОБА_2 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема положення ст. 236 КЗпП України та норми ст. 256 КАС України та вірно встановив всі обставини справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст..ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 року у справі № 813/8008/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 12 травня 2015 року.