Ухвала суду № 44241925, 14.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3086/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Судді Прокуратури Черкаської області, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив:

зобов'язати прокуратуру Черкаської області виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 у справі №2а/4690/10/2370, постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.12.2012 у справі №4/2314/611/12, та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 у справі №823/2966/13-а;

визнати незаконною бездіяльність прокуратури Черкаської області в особі в.о. начальника відділу прокуратури області Шелудякова С. в частині відмови у розгляді заяв, скарг, відписку на які направлено на адресу ОСОБА_2 26.09.2014;

зобов'язати прокуратуру Черкаської області провести перевірку по вказаних заявах, скаргах та прийняти рішення відповідно до вимог КПК України та наказу ГПУ №6гн від 29.11.2006, №9гн від 26.06.2011;

стягнути з прокуратури Черкаської області матеріальну шкоду в сумі 4970,00 грн., моральну шкоду в сумі 82756,00 грн. та судові витрати в сумі 42,00 грн.;

постановити окрему ухвалу про порушення ЗУ прокуратурою області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року закрито провадження в адміністративній справі №823/3086/14 в частині позовних вимог про зобов'язання прокуратури Черкаської області провести перевірку по заявах, скаргах ОСОБА_2 та прийняти рішення відповідно до вимог КПК України, наказу ГПУ №6гн від 29.11.2006, №9гн від 26.06.2011, а також стягнення з прокуратури Черкаської області матеріальної шкоди в сумі 4970,00 грн. та моральної шкоди в сумі 82756,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної ухвали Черкаського окружного адміністративного суду, колегія суддів звертає увагу на таке.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою Черкаської області не виконуються постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 у справі №2а/4690/10/2370, постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.12.2012 у справі №4/2314/611/12, та постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 у справі №823/2966/13-а.

Позивач просить зобов'язати прокуратуру Черкаської області провести перевірку по заявах, скаргах ОСОБА_2 щодо невиконання вищевказаних рішень судів та прийняти рішення відповідно до вимог КПК України та наказу ГПУ №6гн від 29.11.2006, №9гн від 26.06.2011.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

З наведеного слідує висновок, що у разі не вчинення прокурором дій, які передбачені, зокрема, частиною 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, його бездіяльність може бути оскаржена в порядку статті 303 КПК України.

Слід звернути увагу, що згідно частини 1 статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Таким чином, в даному випадку КПК України встановлено інший порядок судового провадження, який стосується оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора.

Позови про відшкодування шкоди, що завдана злочином, є цивільними і можуть розглядатися як в порядку, визначеному ст.ст.127-130 КПК України, так і згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КПК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом. Ним є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР, з контексту статей 12-13 якого вбачається, що ці позовні вимоги, у т.ч. відшкодування моральної шкоди, є цивільними за своєю природою.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

В даному адміністративному позові позивач просить визнати незаконною бездіяльність прокуратури Черкаської області в частині відмови у розгляді звернення від 24.07.2014 щодо невиконання судових рішень та зобов'язати виконати вказані судові рішення.

Матеріальна шкода понесена позивачем у справах №2а-4690/10/2370, №823/4039/13-а, №4/2314/611/12 - це проїзд на слухання справи, отримання рішень, виконавчих листів, добові, виготовлення копій доказів у справі, консультації юристів, тощо.

Розрахунок моральної шкоди, яка завдана відповідачами за 68 місяців фізичного, морального насильства органами прокуратури з врахуванням середньої мінімальної заробітної плати становить 82756,00 грн. (1217 х 68).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди не підлягають розгляду адміністративним судом в рамках розгляду даної адміністративної справи, оскільки не пов'язані з наданням відповіді на заяву позивача від 24.07.2014, із виконанням вищезгаданих судових рішень.

Оскільки зазначені позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, то судом першої інстанції, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно закрито провадження в частині згаданих позовних вимог.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді В.О. Карпушова

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.