Ухвала суду № 44241880, 14.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3363/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Національного банку України до Державної виконавчої служби України про визнання незаконними дії (бездіяльність), скасування постанови від 17.02.2015 року, вимоги від 18.02.2015 року №2-404/14, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Національний банк України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України (надалі - відповідач або ДВС України), в якому просить:

- визнати незаконними дії (бездіяльність) Державної виконавчої служби України щодо не врахування викладених у листі Національного банку України від 03.02.2015 року №17-111/6697 обставин неможливості виконання виконавчого листа №826/12293/14;

- визнати незаконними дії (бездіяльність) Державної виконавчої служби України щодо не надання інформації про результати розгляду викладеного у листі Національного банку України від 03.02.2015 року №17-111/6697 клопотання щодо звернення державного виконавця до суду із заявою про роз'яснення судового рішення та внесення у зв'язку з цим постанови про зупинення виконавчого провадження №46177795;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 17.02.2015 року ВП №46177795, прийняту головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В., про стягнення з Національного банку України виконавчого збору у розмірі 1 360,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. від 18.02.2015 року №2-404/14, якою зобов'язано Національний банк України у строк до п'яти днів з моменту отримання цієї вимоги виконати вимоги виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12293/14 від 13.01.2015 року;

- зобов'язати Державну виконавчу службу України (державного виконавця) зупинити виконавче провадження №46177795 до розгляду Київським апеляційним адміністративним судом заяви Національного банку України, поданої на підставі ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року у справі №826/12293/14.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної виконавчої служби України постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.02.2015 року у виконавчому провадженні №46177795. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Артемчуком Т.В. за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №826/12293/14, виданого 13.01.2015 року Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов'язання Національного банку України надати ОСОБА_4 відомості з декларації ОСОБА_5 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 24.02.2014 року по 19.06.2014 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2015 року (ВП №46177795) та встановлено боржнику строк до семи днів з моменту винесення постанови для самостійного виконання виконавчого документа.

Надалі, у межах виконавчого провадження №46177795 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Артемчуком Т.В. у зв'язку з невиконанням у добровільному порядку виконавчого документа винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.02.2015 року, якою поставлено стягнути з боржника - НБУ - виконавчий збір у розмірі 1 360,00 грн.

Також, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Артемчуком Т.В. на адресу НБУ направлено вимогу державного виконавця від 18.02.2015 року №2-404/14, якою зобов'язано Національний банк України у строк до п'яти днів з моменту отримання цієї вимоги виконати вимоги виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12293/14 від 13.01.2015 року.

Вважаючи вищезазначені постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та вимогу протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» ( далі - Закон № 606-XIV ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом..

У ч. 1 ст. 27 Закону № 606-XIV закріплено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 28 Закону № 606-XIV, у разі невиконання боржником рішення не майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ч. 1 ст. 35 Закону №606).

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, примусове виконання рішення розпочинається після того як державний виконавець пересвідчиться у відсутності обставин, які перешкоджають провадженню виконавчих дій, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм приписами Закону №606.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 03.02.2015 року №17-111/6697, повідомив відповідача про те, що НБУ подано до Київського апеляційного адміністративного суду заяву про роз'яснення судового рішення, яке стало підставою для відкриття виконавчого провадження №46177795, у зв'язку з чим ДВС України повідомлено про неможливість виконання постанови у встановлений державним виконавцем строк. Крім того, у вказаній заяві представник НБУ просив державного виконавця звернутися до суду із заявою про роз'яснення постанови та винесення на цій підставі постанови про зупинення вказаного виконавчого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року у справі №826/12293/14 заяву НБУ про роз'яснення судового рішення задоволено, роз'яснено НБУ постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року.

З огляду на викладене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що враховуючи факт повідомлення позивачем ДВС України обставин, пов'язаних з неможливістю виконання судового рішення листом від 03.02.2015 року №17-111/6697, відповідачем передчасно, тобто до моменту роз'яснення судового рішення (19.03.2015 року), що і перешкоджало НБУ виконати останнє у встановлений для цього строк, винесено оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.02.2015 року, а тому дана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.