Ухвала суду № 44241860, 14.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/763/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Брок» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2014 року №0009392202, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.09.2014 року № 0009392202.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 вересня 2014 року відповідачем на підставі акта перевірки № 407/1-26-50-22-02-36676363 від 01.09.2013 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0009392202, яким позивачу за порушення п.п. 135.5.4, 137.10, 153.8 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» всього в сумі 907 171 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 725 739 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 181 435 грн.

Як вбачається з акта перевірки, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на двох наступних обставинах.

Так, в частині заниження позивачем доходу в сумі 2 275 000 грн., контролюючий орган посилається на те, що в періоді, який перевірявся позивач здійснював операції з продажу акцій на користь ДП «ЛД-Україна», отримавши при цьому в якості оплати за цінні папери векселі. А оскільки вексель не є об'єктом інвестиційної діяльності, відповідач дійшов переконання про заниження позивачем доходу в сумі 2 275 000 грн.

В частині заниження позивачем доходу в сумі 1180 902 грн., контролюючий орган посилається на те, що під час проведення перевірки виявлено надходження на рахунок у цінних паперах ТОВ «Інвест Брок» акцій ВАТ «Одесаобленерго» в кількості 2 253 630 шт. Та списання акцій в кількості 5 772 950 шт., внаслідок чого позивачем одержано безоплатно цінні папери на суму 590 451,06 грн.

Не погоджуючись з зазначеними висновками контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в акті перевірки єдиною підставою для висновку про заниження позивачем доходу в сумі 1 180 902 грн. є не надання до перевірки розпоряджень на списання та зарахування акцій ВАТ «Одесаобленерго», а дані розпорядження, як встановлено вище, наявні в матеріалах справи та підтверджують фактичність досліджуваних господарських операцій, то суд приходить до висновку, що обставини, викладені в акті перевірки, спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, внаслідок чого твердження ДПІ про заниження ТОВ «Інвест Брок» доходу в сумі 1 180 902 грн. є безпідставним.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

20 вересня 2012 року ТОВ «Інвест Брок» уклало з ДП «ЛД-Україна» (від імені та в інтересах якого діяв торговець цінними паперами - ТОВ «ТИТАН-ЗБЕРІГАЧ») договір купівлі-продажу цінних паперів № 3653/09-12.

Відповідно до умов договору, ТОВ «Інвест Брок» зобов'язалося продати ДП «ЛД-Україна» цінні папери (загальна договірна вартість 2 275 000 грн.), а ДП «ЛД-Україна» зобов'язалося протягом 10 робочих днів після підписання договору оплатити такі цінні папери шляхом перерахування в безготівковому порядку грошових коштів у сумі 2 275 000 грн., або здійснити розрахунок шляхом видані на користь продавця одного або декількох простих векселів на загальну суму 2 275 000 грн.

В подальшому, на виконання умов договору, ДП «ЛД-Україна» виписано на користь ТОВ «Інвест Брок» 4 простих векселя на загальну суму 2 275 000 грн., що було оформлено Актом прийому-передачі векселів та виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів № 3653/09-12 від 20.09.2012 року, який (акт прийому-передачі) був складений та підписаний 21.09.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» вексель не є об'єктом інвестиційної діяльності, тому ТОВ «Інвест Брок», в порушення пункту 135.5 Податкового кодексу України, занизило дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, на загальну суму 2 275 000 грн.

Перевіряючи наведені посилання відповідача, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

В силу ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі (далі - Уніфікований закон), ратифікованого Законом України від 06.07.1999 року № 826-XIV «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки контролюючим органом не заперечується сам факт продажу позивачем простих іменних акцій на ДП «ЛД-Україна» в рамках договору № 3653/09-12 від 20.09.2012 року, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що досліджувані господарські операції вчинені у відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та одночасно не підпадають під обмеження, встановлені Законом України «Про інвестиційну діяльність», внаслідок чого твердження податкового органу про заниження позивачем прибутку в сумі 2 275 000 є необґрунтованими.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт за замовленням № 2 від 31.10.2012 року до Договору № Б02045/12 від 18.10.2012 року та Біржового контракту № 3031/12-Е від 31.10.2012 року, ТОВ «Інвест Брок» 31.10.2012 року придбало у ТОВ «ВС Енерджі Україна» (за допомогою брокера ТОВ «ФК «Стандарт Капітал») 5 772 950 штук простих іменних акцій ВАТ «Одесаобленерго».

02 листопада 2012 року зазначені акції були продані в повному обсязі двом компаніям:

1) ТОВ «Нова фінансова компанія» (2 253 630 штук згідно договору № ДД-1/12 від 02.11.2012 року);

2) ТОВ «ТИТАН-ЗБЕРІГАЧ» (3 519 320 штук згідно договорів № ДД-2/12; ДД-4533/11-12 від 02.11.2012 року).

На виконання своїх зобов'язань за зазначеними вище договорами від 02.11.2012 року ТОВ «Інвест Брок» надало зберігачу цінних паперів (ТОВ «ТИТАН-ЗБЕРІГАЧ») наступні розпорядження про списання цінних паперів, а саме:

- розпорядження № 1 про переказ на рахунок ТОВ «ТИТАН-ЗБЕРІГАЧ» 3 519 320 штук простих іменних акцій ВАТ «Одесаобленерго»;

- розпорядження № 3 про переказ на рахунок ТОВ «Нова фінансова компанія» 2 253 630 штук простих іменних акцій ВАТ «Одесаобленерго»;

Разом за обома угодами позивач продав 5 772 950 штук простих іменних акцій ВАТ «Одесаобленерго».

Разом з цим, позивач зазначає, що при виконанні зазначених розпоряджень працівниками зберігача (ТОВ «ТИТАН-ЗБЕРІГАЧ) була допущена технічна помилка, де замість перерахування на рахунок ТОВ «ТИТАН-ЗБЕРІГАЧ» 3 519 320 штук простих іменних акцій ВАТ «Одесаобленерго» згідно договорів № ДД-2/12; ДД-4533/11-12 від 02.11.2012 року, як це і вказано у відповідному розпорядженні позивача про переказ цінних паперів, зберігач перерахував на рахунок не 3519320, а 5772950 простих іменних акцій ВАТ «Одесаобленерго».

За фактом виявлення помилки, зберігач провів коригувальну операцію з метою виправлення помилки. Керівником зберігача було видане розпорядження (наказ) № 6 від 02.11.2012 року, в якому встановлено факт помилки та визначено дії по її (помилки) усуненню.

Розпорядження (наказ) № 6 від 02.11.2012 року виконано в той же день.

Колегією суддів встановлено, що вказане розпорядження (наказ) видавалося на виконання п. 21 розділу V Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року № 999, згідно якого депозитарна установа в разі виявлення технічної помилки, допущеної при виконанні депозитарної операції, зобов'язана протягом операційного дня її виявлення виконати коригувальні операції на підставі відповідного розпорядження/наказу керівника депозитарної установи або особи, яка виконує його обов'язки, із зазначенням реквізитів документів, що підтверджують правомірність їх проведення. Нормативним актом прямо встановлено, що таке коригування є обов'язковим і, при цьому, проводиться не депонентом (в даному випадку - ТОВ «Інвест Брок»), а безпосередньо депозитарною установою в безумовному порядку.

Судом першої інстанції зазначено в оскаржуваній постанові, що коригувальна операція, в даному випадку, не є наслідком протиправних дій позивача, адже фактично ТОВ «Інвест Брок» позбавлено можливості проводити коригування помилково перерахованих ТОВ «ТИТАН-ЗБЕРІГАЧ» акцій.

Так, за наслідками коригування помилки, зберігачем було списано з рахунку ТОВ «ТИТАН-ЗБЕРІГАЧ» надлишково зараховані цінні папери у розмірі 2 253 630 штук простих іменних акцій ВАТ «Одесаобленерго», які було повернуто на рахунок ТОВ «Інвест Брок» і, в подальшому, продано на користь ТОВ «Нова фінансова компанія», що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не заперечується.

З огляду на визначене колегія суддів вважає, що податковим органом не доведено заниження доходу ТОВ «Інвест Брок», у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки в акті перевірки єдиною підставою для висновку про заниження позивачем доходу в сумі 1 180 902 грн. є не надання до перевірки розпоряджень на списання та зарахування акцій ВАТ «Одесаобленерго», а дані розпорядження, як встановлено вище, наявні в матеріалах справи та підтверджують фактичність досліджуваних господарських операцій, то суд приходить до висновку, що обставини, викладені в акті перевірки, спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, внаслідок чого твердження податкового органу про заниження ТОВ «Інвест Брок» доходу в сумі 1 180 902 грн. є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.