Ухвала суду № 44241780, 28.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 11/9-А Головуючий у 1-й інстанції: Марченко О.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й..,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних" на постанову Господарського суду мiста Києва від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю"Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних", треті особи: Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення 3 999 450,64 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернувся до Господарського суду мiста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних", в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму простроченої заборгованості, що виникла в результаті невиконання зобов'язань за бюджетною позикою в розмірі 999 095,65 грн. та пені в сумі 3 000 354,99 грн. пені, а всього - 3 999 450,64 грн.

Постановою Господарського суду мiста Києва від 08 грудня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр художньої гімнастики «Школа Дерюгіних» (01010, м. Київ, вул. Суворова, 11, к. 104; ідентифікаційний код: 16401735), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення до державного бюджету України (рахунок № 31130419633026 в ОПЕРУ Державної казначейської служби України; код банку 820172; ідентифікаційний код Державної казначейської служби України 37567646; код бюджетної класифікації 00264900; символ звітності банку 419) 999 095 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'яносто п'ять) грн. 65 коп. простроченої заборгованості, що виникла в результаті невиконання зобов'язань за бюджетною позикою.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр художньої гімнастики «Школа Дерюгіних» (01010, м. Київ, вул. Суворова, 11, к. 104; ідентифікаційний код: 16401735), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення до державного бюджету України (рахунок № 31110105686028 в ОПЕРУ Державної казначейської служби України; код банку 820172; ідентифікаційний код Державної казначейської служби України 37567646; код бюджетної класифікації 23030200; символ звітності банку 105) 3 000 354 (три мільйона триста п'ятдесят чотири) грн. 99 коп. пені.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.11.1994 № 805-р з метою сприяння створенню умов для підготовки в Україні спортсменів високого класу надати, як виняток, Центрові художньої гімнастики «Школа Дерюгіних» (далі - Центр) фінансову допомогу у вигляді пільгового кредиту з державного бюджету у сумі 100 млрд.крб. на витрати для будівництва об'єктів Центру.

04.11.1994 Міністерством і Центром укладено договір № 66 про надання Міністерством бюджетної позички Центру художньої гімнастики «Школа Дерюгіних» (далі - Договір), згідно з умовами якого:

- Міністерство зобов'язалося на підставі Розпорядження надати Центру у листопаді 1994 року бюджетну позичку у сумі 100 млрд.крб. на строк до 01.12.1996 на проведення проектних робіт по будівництву Центру у місті Києві з оплатою двадцяти п'яти процентів річних (підпункт 1.1 пункту 1 Договору); перерахувати 100 млрд.крб. Центру до 01.12.1994 (підпункт 1.2 пункту 1 Договору);

- Центр зобов'язався: спрямувати зазначену у Договорі суму на проведення проектних робіт з будівництва об'єктів, зазначених у підпункті 1.1 пункту 1 (підпункт 2.1 пункту 2 Договору); забезпечити повне повернення одержаних коштів та нарахованих процентів до 01.12.1996. Погашення позички та плата за користування нею здійснюється з 01.12.1995 рівними долями щомісячно на рахунок Міністерства № 12100759 в ОПЕРУ Національного банку України м. Києва, МФО 300001 (підпункт 2.2 пункту 2 Договору); щомісячно подавати звіт про використання позички, а також інші необхідні відомості про фінансову-господарську діяльність Центру (підпункт 2.3 пункту 2 Договору); у разі невиконання чи несвоєчасного виконання Центром зобов'язань, передбачених пунктом 2 Договору, Міністерство має право стягнути у безспірному порядку суму наданої бюджетної позички та плати за її використання з розрахункового рахунку Центру № 4467247 АК ПІБ України, МФО 300012. За відсутності коштів на рахунку Центру повернення зазначених у Договорі сум проводиться за рахунок реалізації майна Центру (пункт 3 Договору);

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2007 у справі № 6/69 за позовом Центру до Міністерства про визнання недійсним Договору поновлено строк позовної давності; позов задоволено частково; визнано недійсним з моменту укладення підпункт 1.1 пункту 1 Договору в частині оплати двадцяти п'яти відсотків річних за надання бюджетної позички; стягнуто з Міністерства на користі Центру 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 у справі №6/69 апеляційну скаргу Міністерства задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2007 у справі № 6/69 змінено; абзац 4 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2007 у справі № 6/69 в частині стягнення з Міністерства на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу викладено в такій редакції: «Стягнути з Міністерства фінансів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр художньої гімнастики «Школа Дерюгіних» 42,50 грн. державного мита та 598 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу»; в іншій частині рішення залишено без змін.

Отже, як правильно установлено судом першої інстанції, підпункт 1.1 пункту 1 Договору недійсний в частині нарахування та сплати двадцяти п'яти процентів річних.

Міністерство повністю виконало умови Договору та надало Центру бюджетну позичку у сумі 100 000 000 000 карбованців, що підтверджується платіжним дорученням від 28.12.1994 № 1776.

Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 № 762/96 постановлено провести, починаючи з 2 вересня, в Україні грошову реформу - введення в обіг визначеної Конституцією та іншим законодавством України національної валюти України, якою є гривня та її сота частина копійка (стаття 1 Указу). Відповідно до статті 3 Указу українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100 000 карбованців на 1 гривню.

Згідно із статтею 4 Указу з 02.09.1996 по 16.09.1996 на території України функціонують у готівковому обігу гривня, а також український карбованець, який поступово вилучається з обігу. Починаючи з 24 годин 16 вересня 1996 року, функціонування українського карбованця в готівковому обігу припиняється. З цього моменту єдиним законним засобом платежу на території України є гривня.

Отже, бюджетна позичка за Договором, враховуючи грошову реформу, складає у гривні 1 000 000 грн. (100 000 000 000 карбованців = 1 000 000 грн.).

Центр умови Договору щодо повернення бюджетної позички виконав частково та повернув до державного бюджету України 16.11.1998 грошові кошти у сумі 904,35 грн.

Таким чином, відповідач не повернув до державного бюджету України 999 095,65 грн., чим порушив підпункт 2.2 пункту 2 Договору.

Крім суми неповернутої бюджетної позички позивачем у цій справі заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 000 354,99 грн. (період нарахування з 02.12.1996 по 30.09.2008).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щоу ході судового розгляду справи позивач надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов. Отже, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції та виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 № 2542-IIIV (чинного на час звернення позивача до суду з цим позовом) у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Згідно з пунктом 30 статті 20 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на момент подання позовної заяви) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

Частиною першою статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»у 2006 році органи державної податкової служби України визнано органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.

Зважаючи на викладені положення норм права, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДПІ є належним позивачем у цій справі та мала право звернутися у 2006 році з позовом до Центру щодо стягнення бюджетної позички та пені.

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із стягненням із суб'єктів господарювання заборгованості за бюджетними позичками, на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий адміністративний суд України надіслав адміністративним судам для врахування при здійсненні правосуддя Інформаційний лист від 10.10.2013 № 1385/12/13-13 (далі - Інформаційний лист).

В Інформаційному листі зазначено наступне:

- пунктом 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу. Ця глава регулює питання погашення податкового боргу платника податку;

- відповідно до викладеного розглядувані законодавчі норми хоча й не перетворюють заборгованість суб'єктів господарювання перед державою на різновид грошових зобов'язань із податків, але встановлюють, що така заборгованість погашається в однаковому з податковим боргом порядку;

- правовідносини, що виникають під час погашення податкового боргу, є публічно-правовими;

- при цьому, органами стягнення є органи доходів та зборів, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених Податковим кодексом України;

- позови, спрямовані на погашення податкового боргу, підлягають розгляду адміністративними судами на підставі пункту 5 частини другої статті 17 КАС України;

- враховуючи тотожність порядку погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), справи за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою, зазначеної в Перехідних положеннях до Податкового кодексу України, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, спір у цій справі є адміністративним, правовідносини щодо повернення бюджетної позички є публічно-правовими.

Відповідно до частини сьомої статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно з чинними на час звернення до суду з цим позовом положеннями пункту 3.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Ураховуючи викладені положення чинного на час звернення ДПІ до суду з цим позовом законодавства, колегія суддів не бере до уваги посилання Центру на те, що заборгованість та нарахована пеня у межах виконання Договору не є податковим боргом у розумінні податкового законодавства, оскільки саме органи Державної податкової служби України були наділені повноваженнями щодо стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою, зокрема за бюджетними позичками, виключно за рішенням суду.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних" - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду мiста Києва від 08 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 05.05.15 р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Борисюк Л.П.