Постанова № 44241777, 14.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/197/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про неправомірним розпорядження, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до з позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (далі по тексту відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати неправомірним розпорядження відповідача від 18.06.2014 року, яким ОСОБА_2 виключено призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 01.07.2014 року по 31.05.2015 року та зобов'язати відповідача поновити виплату ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.07.2014 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірним розпорядження управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради від 18.06.2014 року про припинення виплати допомоги по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_2 в період з 01.07.2014 року по 31.05.2015 року. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради поновити виплату ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 01.07.2014 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксації судового процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилася дитина - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 року.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 06.06.2013 року.

Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення від 18.06.2014 року було припинено виплату допомоги до трьох років з 01.07.2014 року до 01.06.2015 року, а з 01.06.2015 року по 23.05.016 року встановлено розмір допомоги до трьох років у розмірі 130 грн. (а.с. 10).

Не погоджуючись з вказаним розпорядженням позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що дитина позивача народилася до 30.06.2014 року (зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1), а тому Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", не поширюється на вже призначену допомогу, а тому суд першої інстанції вважає таке розпорядження неправомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

27 березня 2014 року було прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні".

Згідно зазначеного Закону, було внесено ряд змін у порядок виплати та нарахування зазначеної допомоги, а саме: об'єднано допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в один вид допомоги - допомогу при народженні дитини; призупинено виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для усіх отримувачів допомоги.

Постановою КМУ "Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 25 червня 2014 р. № 208 виключено розділ "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку", який був передбачений в Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затверджений постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», з 01 липня 2014 року внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та виключено розділ ІV цього Закону «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку».

Отже, після 01 липня 2014 року будь-які правові підстави для виплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відсутні.

Аналогічна позиція неодноразово була висловлена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалі від 25.03.2015 року у справі №К/800/13549/15, в ухвалі від 03.04.2015 року у справі №К/800/15252/15, де зазначено про відсутність правових підстав для виплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після 01.07.2015 року.

При цьому, суд касаційної інстанції вказав на необґрунтованість доводів позивача на ту обставину, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку пенсійним органом призначена до 01.07.2014 року і тому має виплачуватись протягом трьох років на час дії чинного законодавства, та зазначив, що такі доводи висновків судів про відсутність правових підстав для виплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після 01.07.2014 року не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її в частині.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2015 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про неправомірним розпорядження, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 18 травня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.