Ухвала суду № 44241767, 14.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17215/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення податкового боргу. Свої позовні вимоги мотивував тим, що вказаний податковий борг виник у зв'язку із несплатою самостійно зазначених відповідачем у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період липень - вересень 2014 року податкового зобов'язання, є узгодженим та підлягає стягненню в судовому порядку. Пізніше зменшила позовні вимоги, зазначаючи про погашення відповідачем у повному обсязі заборгованості, заявленої у даному позові згідно первісних позовних вимог по платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 22356165,80 грн. та по платі за користування надрами для видобування газового конденсату в розмірі 159422,91 грн. та частковому погашенню заборгованості по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 4437905,8 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 січня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» заборгованість з плати за користування надрами для видобування природного газу на загальну суму 4501669,18 грн. (чотири мільйони п'ятсот одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять гривень 18 коп.) з розрахункових рахунків, що були відкриті Публічним акціонерним товариством «Укрнафта», та перерахувати зазначені кошти до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Укрнафта» перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків з 28.11.1997 згідно довідки від 01.04.2011 №361/29-019.

Крім того, ПАТ «Укрнафта» знаходиться на обліку в Лохвицькій ОДПІ як платник за неосновним місцем обліку з 24.05.2011 за №182, що підтверджується довідкою позивача від 03.11.2014 №1360/9/16-16-10-19.

Також встановлено та підтверджується матеріалами справи наявність у відповідача на момент звернення до суду з вказаним позовом податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 31455163,69 грн., що виник у зв'язку з несплатою ПАТ «Укрнафта» узгоджених податкових зобов'язань, самостійно визначених ним у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин: за користування надрами для видобування нафти на загальну суму 22356165,80 грн.: - за липень - від 12.08.2014 року №9046361743 на суму 6384024,46 грн. та від 12.08.2014 року №9046361744 на суму 112281,23 грн.; - за серпень - від 22.09.2014 року №9054354614 на суму 8126725,90 грн., від 22.09.2014 року №9054354626 на суму 472611,57 грн. та від 22.09.2014 року №9054354668 на суму 31532,15 грн.; - за вересень - від 20.10.2014 року №9060449624 на суму 7111291,78 грн. та від 20.10.2014 року №9060449653 на суму 117798,72 грн.; - за користування надрами для видобування природного газу на загальну суму 8939 574,98 грн.: - за липень - від 12.08.2014 року №9046361754 на суму 173839,45 грн., від 12.08.2014 року №9046361761 на суму 515725,11 грн., від 12.08.2014 року №9046361901 на суму 991181,59 грн. та від 12.08.2014 року №9046361956 на суму 4798,72 грн.; - за серпень - від 22.09.2014 року №9054354522 на суму 1029404,24 грн., від 22.09.2014 року №9054354591 на суму 38248,24 грн., від 22.09.2014 року №9054354594 на суму 13083,52 грн., від 22.09.2014 року №9054354687 на суму 394622,41 грн., від 22.09.2014 року №9054354730 на суму 1863986,28 грн., від 22.09.2014 року №9054354791 на суму 2 564,42 грн. та від 22.09.2014 року №9054354810 на суму 71851,34 грн.; - за вересень - від 20.10.2014 року №9060448612 на суму 390824,61 грн., від 20.10.2014 року №9060449626 на суму 2328283,29 грн., від 20.10.2014 року №9060449686 на суму 1110681,03 грн. та від 20.10.2014 року №9060449697 на суму 10580,72 грн.; - за користування надрами для видобування газового конденсату на загальну суму 159 422,91 грн.: - за серпень - від 22.09.2014 року №9054354712 на суму 33754,76 грн., від 22.09.2014 року №9054354754 на суму 5390,28 грн.; - за вересень - від 20.10.2014 року №9060449574 на суму 28433,19 грн. та від 20.10.2014 року №9060449610 на суму 100446,82 грн.

Також матеріалами справи підтверджується, що Лохвицькою ОДПІ у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу сформовано податкову вимогу від 02.09.2014 року №454-25 на суму 8181650,56 грн. та надіслано у той же день на адресу відповідача, яку останній отримав 04.09.2014 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, 02.09.2014 року року позивачем прийнято рішення №1361/10/16-17-25-13 про опис майна ПАТ «Укрнафта» у податкову заставу.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Відповідно до положень пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, за органами державної податкової служби закріплено такі права, як здійснення контролю за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також застосовування до платників податків фінансових (штрафних) санкцій, стягнення до бюджетів та державних цільових фондів сум грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягнення сум простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Крім того, відповідно до визначення, закріпленого в підпункті 14.1.137 пункту 14.1. статті 14 та згідно з підпунктом 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення, якими є державні органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, є виключно контролюючі органи (органи доходів і зборів), а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Під грошовим зобов'язанням платника податків ПК України визначає суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як передбачено у статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1); стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача з плати за користування надрами для видобування природного газу на загальну суму 4501669,18 грн. згідно заяви позивача про зменшення позовних вимог. Так, згідно витягу з картки особового рахунку платника податків відповідача з плати за користування надрами для видобування природного газу вбачається, що згідно платіжного доручення від 30.12.2014 року №9030 відповідачем сплачено 949641,57 грн., згідно платіжного доручення від 31.12.2014 року №6566 відповідачем сплачено 1685544,86 грн., згідно платіжного доручення від 31.12.2014 року №9139 відповідачем сплачено 1802719,37 грн., що разом становить 4437905,80 грн.

Сплата зазначеної суми заборгованості підтверджується й наданими відповідачем копіями зазначених вище платіжних доручень, долученими представником до письмових пояснень по справі.

Згідно первісних позовних вимог заборгованість відповідача з плати за користування надрами для видобування природного газу становила 8939574,98 грн.

Таким чином, підлягає до стягнення з відповідача заборгованість з плати за користування надрами для видобування природного газу на загальну суму 4501669,18 грн. (8939574,98 грн. - 4437905,80 грн. = 4501669,18 грн.).

При цьому, критичне ставлення до наявних у матеріалах справи копії платіжних доручень ПАТ «Укрнафта» від 01.12.2014 року №8307 на суму 7367734,74 грн., перерахованих як плата за користування надрами для видобутку нафти, та від 01.12.2014 року №8308 на суму 122905,14 грн., перерахованих як плата за користування надрами для видобування газового конденсату, на які посилалася представник відповідача у судовому засіданні 16.12.2014 року, оскільки зазначені платежі проведені за жовтень 2014 року, що не включається до періоду, за який утворилася заборгованість, що була предметом стягнення за даним позовом.

Крім того, безпідставними, на думку суду, є посилання представника відповідача у письмових поясненнях по справі та у судовому засіданні 19.01.2015 на платіжні доручення від 01.12.2014 №8307 на суму 7367734,74 грн., від 30.12.2014 №9029 на суму 1903972,89 грн., від 30.12.2014 №9031 на суму 27879,26 грн., від 31.12.2014 №9086 на суму 3569949,17 грн., від 31.12.2014 №9138 на суму 4557740,96 грн., від 31.12.2014 №9064 на суму 594991,53 грн., від 31.12.2014 №6565 на суму 6496305,69 грн., від 31.12.2014 №6567 на суму 118110,97 грн., від 31.12.2014 №9088 на суму 52273,61 грн., від 31.12.2014 №9140 на суму 72824,80 грн. та від 31.12.2014 №9066 на суму 8712,27 грн., оскільки дані платежі відповідача стосуються плати за користування надрами для видобування нафти та за користування надрами для видобування газового конденсату, а не плати за користування надрами для видобування природного газу, який є предметом розгляду даної справи згідно заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Законом України від 28 грудня 2014 року N71-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи" (далі Закон №71) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 32, згідно з яким тимчасово, до 1 липня 2015 року, встановлено таке: у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Прийняття таких змін, пояснюється тим, що самостійно задекларовані податкові зобовязання не можуть бути оскаржені виходячи з вимог податкового законодавства, згідно з яким зазначені у декларації зобов'язання вважаються узгодженими. У свою чергу, податковий борг, що виникає в результаті несплати самостійно задекларованих сум грошових зобовязань, які не можуть бути оскарженими, підлягає лише стягненню.

Тобто достатнім документом для легітимного стягнення сум податкового боргу за деклараціями є відповідне рішення керівника контролюючого органу. При цьому обов'язковою умовою є те, що такий податковий борг виник у результаті несплати самостійно задекларованих платником податків грошових зобовязань, а сума такого боргу має перевищувати 5 млн. грн..

Слід зазначити, що ПАТ «Укрнафта» самостійно задекларовано суми грошових зобов'язань по платі за користування надрами 30 січня 2015 року по розрахунках податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за грудень 2014 року в сумі більше 5 млн,грн., що є підставою для застосування до податкового боргу, згідно п. 32 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, який виник після 01 січня 2015 року, за принципом незворотності дії норми закону в часі.

З метою реалізації зазначеного положення на практиці наказом ДФС України від 21.01.2015 року №23 затверджено примірну форму рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

На виконання пункту 32 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" у зв'язку із наявністю податкового боргу ПАТ «Укрнафта» по платі за користування надрам враховуючи ігнорування позивачем вимог ст.67 Конституції, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПКУ, якими визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених законом та статтей 36-38 Податкового кодексу, що тягне за собою недоотримання коштів до Державного бюджету України та порушення економічних інтересів держави, Лохвицькою ОДПІ прийнято рішення №331/10/16-17-25-11 від 04.02.2015 року «Про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків».

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Використовуючи право контролюючого органу, в порядку пп. 20.1.34 п.20.1. ст.20 та ст.95.3 ст.95 ПК України, чинне законодавство України не усуває можливості вжиття Лохвицькою ОДПІ інших заходів стягнення податкового боргу, а саме, прийняття контролюючим органом рішення про стягнення коштів в рахунок стягнення податкового боргу в порядку, передбаченому п.32 підрозділу 10 «Перехідні положення» ПК Украйни прийнятим Законом України від 28 грудня 2014 року N71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи".

Платником податків ПАТ „Укрнафта" оскаржується постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2015 року, що суперечить вимогам п.56.11. ст.. 56 Податкового кодексу України, я якому зазначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, рішення у справі №826/17215/14 не набрало законної сили, а отже податковий борг по платі за користування надрами для видобування корисних копалин ПАТ „Укрнафта" за рішенням суду не стягнуто, а з прийняттям Рішення від 04.02.2015 року №1, зареєстрованого №331/10/16-17-25-11, Лохвицькою ОДПІ, про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків (без звернення до суду) прискорить процедуру погашення податкового боргу ПАТ «Укрнафта» в умовах виснаженого державного бюджету та зменшить навантаження (у вигляді штрафних санкцій та пені за кожен день прострочення на суму податкового боргу, яка має бути стягнута з платника податків.

Національним банком України листом від 27.01.2015 року N25-110/4833 територіальні управління Національного банку України, Операційний департамент, банки України Незалежну асоціацію банків України, Асоціацію українських банків, Асоціацію "Український кредитно-банківський союз", Департамент аудиту повідомлено про обов'язковість і негайність виконання інкасових доручень (розпоряджень), ініційованих органами державної фіскальної служби, та особливості оформлення таких розрахункових документів.

Зокрема, у листі Національного банку України зазначено, що на виконання вимог Закону N71 банки до 1 липня 2015 року приймають та виконують інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, які оформлено органами державної фіскальної служби на підставі рішення керівника органу державної фіскальної служби. У реквізиті "Призначення платежу" такого інкасового доручення (розпорядження) має зазначатися дата видачі та номер рішення керівника органу державної фіскальної служби. Рішення керівника органу державної фіскальної служби, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

На підставі рішення №331/10/16-17-25 від 04.02.2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків ПАТ „Укрнафта", так як зазначено в примірній формі , затвердженого наказом ДФС України від 21.01.2015 року №23, Лохвицькою ОДПІ оформлено інкасові доручення №2, №5 від 04.02.2015 року.

Пунктом 12.7 глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що якщо інкасові доручення (розпорядження) надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці інкасові доручення (розпорядження) з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих інкасових доручень (розпоряджень), недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці інкасові доручення (розпорядження) повертаються без виконання згідно з пунктом 12.11 цієї глави.

Операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

Тобто, інкасове доручення (розпорядження) чинне лише протягом операційного часу, одного банківського дня.

На виконання пункту 12.11 глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом) / передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Таким чином, інкасові доручення від 04.02.2015 року №2, №5 повернуті без виконання, про що свідчить відмітка банку на зворотному боці інкасових доручень, отже суми податкового боргу ПАТ „Укрнафта" по платі за користування надрами не стягнуто.

Крім того, на адресу Київського апеляційного адміністративного суду, 12 травня 2015 року, відповідачем було надіслано клопотання про зупинення провадження у даній справі, мотивуючи його тим, що відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовними вимогами до Лохвицької ОДПІ про визнання протиправним та скасування рішення №331/10/16-17-25 від 04.02.2015 року. Провадження у справі №826/2281/15 за позовом ПАТ «Укрнафта» до Лохвицької ОДПІ відкрито. Вважає, що зазначене вирішення спору у даній справі неможливе без вирішення спору у справі №826/2281/15.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відмовила у задоволенні даного клопотання.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 19 травня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 18 травня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.