Постанова № 44241662, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокусправа № 804/1227/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтаторг" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі № 804/1227/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаторг" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2013 р. № 0000322203, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість: за основним платежем - 41 526 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 763 грн., податкового повідомлення-рішення від 17.12.2013 р. №0000362203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 32 003 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, оскільки укладаючи відповідні господарські договори, і позивач, і його контрагенти мали на меті настання цілком реальних правових наслідків: для продавця - продати паливно-мастильні матеріали, факт покупки підприємством паливно-мастильних матеріалів та розрахунку за нього з кожним з контрагентів підтверджується відповідними первинними документами, оформленими належним чином відповідно до вимог законодавства, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надана оцінка всім доводам та доказам, що мають значення для розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення скарги заперечив. Зазначив, що вважає, позивачем не спростовано відсутності реальності виконання договорів, з урахуванням інформації інших податкових органів.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем в період з 18.11.13 по 22.11.13 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтаторг" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за квітень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "МОСТПЛЮСС" та за грудень 2010 року по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 29.11.13 №87/223-30815686.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України що призвело до завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 73528,97грн.

Висновки перевіряючи ґрунтуються на актах перевірки контрагентів позивача іншими податковими інспекціями, як висновок необережність та неналежна обачність щодо постачальників товару позивача, які не могли б виконати умови договору.

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 17.12.2013 р. № 0000322203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 62289 грн., з яких за основним платежем - 41 526 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 763 грн.;

- від 17.12.2013 р. № 0000362203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32 003 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що наданими позивачем документами неможливо підтвердити реальність отримання товару за даними договорами, оскільки з документів не вбачається порядок та спосіб організації та виконання поставки товару даною особою-контрагентом, відсутні докази взаємодії представників сторін за договорами.

Колегія суду не погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи, між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір продажу нафтопродуктів від 13.12.2010р.

Також між позивачем та ТОВ «Мостплюсс» укладено договір поставки нафтопродуктів від 09.02.2011р. №09/02-01.

Доставка на склад покупцю здійснюється за домовленістю сторін.

Представник позивача зазначав про доставку контрагентами товару.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення спірних операцій надано: копії договорів, видаткових та податкових накладних, виписок банків по особовому рахунку ТОВ «Нафтаторг», акти прийняття та оприбуткування товару (а.с. 187-195 Т1, 36-52 Т2).

Позивачем також до матеріалів справи подано договори оренди приміщень, автозаправних станцій, як на доказ здійснення певної господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

При цьому, висновків щодо невідповідності наданих позивачем до перевірки документів первинного бухгалтерського обліку вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", або щодо інших порушень складання податкової звітності акт перевірки не містить.

Таким чином з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, та вказані документи, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Водночас, матеріали справи свідчать, що підставою для невизнання порушенням позивачем формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "МОСТПЛЮСС", ФОП ОСОБА_1, стали висновки актів перевірки інших ДПІ якими встановлено недодержання в момент вчинення правочинів, на вчинення позивачем правочинів, які не спрямовані на настання реальних наслідків по ланцюгу.

При цьому, з акту перевірки суд апеляційної інстанції вбачає, що висновки податкового органу сформовані на підставі інформації щодо зазначених контрагентів позивача.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що законодавство не ставить в залежність право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту від факту дотримання податкового законодавства його контрагентом.

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише посиланням на аналіз наявної у податкового органу інформації та документів щодо контрагента.

Крім того, висновки актів перевірки контрагентів позивача, не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, а тому платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Окрім того, в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково ухвалено рішення при відмову у задоволенні позову, та з урахуванням вищенаведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтаторг" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі № 804/1227/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаторг" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 17.12.2013р. №0000322203, форми «В4» від 17.12.2013р. №0000362203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтаторг" (ЄДРПОУ 30815686) судові витрати 1114(одна тисяча сто чотирнадцять)грн. 97коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 18 травня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак