Ухвала суду № 44241552, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 року

справа № П/811/228/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року по справі за позовом Приватного підприємства "Фортеця Піер" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28.01.2015 року Приватне підприємство "Фортеця Піер" (далі- позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.15р. №0000092205 прийняте Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні адміністративного позову ПП «Фортеця ПіеР» відмовити повністю.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явились, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у зв’язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство «Фортеця Піер» зареєстровано 05.06.2002 року Виконавчим комітетом Кіровоградським міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.06.2002 року №14441200000002311 (а.с.20-21).

У період з 29 грудня по 30 грудня 2014 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Фортеця Піер" з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, доходів та витрат, що враховуються при визначені об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Діас-Агро» за вересень 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт №1/11-23-22-05/32040039 від 05.01.2015 року, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- ІV (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 13333 грн., а саме за вересень 2014 року (а.с.9-17).

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2015 року №0000092205, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 20 000 грн. (із них за основним платежем 13 333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6 667 грн.) (а.с.18).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ПП "Фортеця Піер" здійснювало господарську діяльність із ТОВ «Діас-Агро», під час перевірки позивачем було надано відповідачу договір укладений з ТОВ «Діас-Агро» про надання послуг №23 від 28.08.2014 року.

Згідно даного договору ПП "Фортеця Піер" (далі – замовник) доручає, а ТОВ «Діас-Агро» (далі – виконавець) приймає на себе обов’язки, та бере зобов’язання по контролю надання послуг із забезпечення охорони об’єктів співробітниками замовника, що задіяні до охорони об’єктів перерахованих у переліку (Додаток №1), які охороняються (а.с.37).

ТОВ «Діас-Агро» виконало роботи (послуги) для ПП "Фортеця Піер" на суму 800 000 грн. в т.ч. ПДВ -13 333 грн.

Реальність виконання наявного в матеріалах справи договору, при наявності податкових накладних, актів виконаних робіт свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинних документів, а відтак – дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи (квитанції а.с.42-43), є достовірними доказами оплати вартості послуг, обумовлених договором №23 від 28.08.2014 року.

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, можливо дійти висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки роботи/послуги були виконані, оплата проведена, договори виконані сторонами в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

Необхідно звернути увагу на те, що на момент вчинення правочину контрагент позивача був зареєстрований в якості юридичної особи та платником податків, що підтверджується матеріалами справи не заперечується сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, вважає, що вищезазначені факти, встановлені під час перевірки відповідачем не доведені суду на підтвердження безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги .

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова