Ухвала суду № 44241530, 12.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2015 року

справа № 808/7363/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рулада Комплекс»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі за поданням Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Бердянськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рулада Комплекс» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська ОДПІ звернулась до суду з вказаним поданням в якому просила стягнути з відповідача суму податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 343697, 29грн. який виник внаслідок несплати товариством самостійно нарахованих податкових зобов’язань за червень-серпень 2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року подання задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Рулада Комплекс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні подання. Вказує на те, що підприємство не було повідомлено про час слухання справи судом першої інстанції а також посилається на те, що підприємством вживалися заходи щодо погашення податкового боргу, який не був сплачений через не залежні від нього обставини.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу податковий орган просить залишити її без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено що ТОВ «Рулада Комплекс» до податкового органу була подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2014 за 2014 рік, згідно з якої підприємством самостійно визначено податкове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2014 рік в сумі 1 376 108,52 грн. Розмір щомісячних платежів орендної плати за період з січня 2014 року по грудень 2014 року становить 114 675,71 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи подання виходив з того, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Як передбачено ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У передбачений законом термін підприємством не сплачено задекларовану суму податкових зобов’язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з червня по серпень 2014 року (термін сплати 30.07.2014, 30.08.2014 та 30.09.2014 відповідно), а тому вона набула статусу податкового боргу.

З урахуванням наявної на рахунках підприємства переплати в розмірі 429,84 грн., заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рулада Комплекс» з орендної плати за землю з юридичних осіб за вказаний період становить 343 597,29 грн.

Відповідно до статті 49.1 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до статті 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв’язку з не сплатою відповідачем суми податкового зобов’язання, вказаного у податковій декларації, така сума, в силу статті 54.1 Податкового кодексу України, набула статусу податкового боргу та є узгодженою.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На вимогу абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України Бердянською ОДПІ відповідачу листом з повідомленням про вручення надіслано податкову вимогу від 05.08. 2014року форми «Ю» № 1024-25на суму 114245,87грн..

Поштова кореспонденція повернулась до Бердянської ОДПІ з відміткою відділення поштового зв’язку – «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається врученою підприємству належним чином.

Податкова вимога про сплату боргу від 05.08.2014 року в адміністративному або судовому порядку оскаржена або скасована на була.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2. та 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на відсутність повідомлень про виклик до суду, оскільки відповідно до матеріалів справи підприємству факсограмою направлялася судова повістка відповідно до ст. 38 КАС України. Крім того колегія суддів зазначає, що сама по собі відсутність відповідача при розгляді справи в суді першої інстанції не є підставою для скасування по суті вірного рішення суду. Крім того відсутність грошових коштів також не може бути підставою для звільнення підприємства від вчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17172 грн., доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рулада Комплекс» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова