Постанова № 44241261, 19.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа№ 927/115/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі : Богатчук К.І.

за участю представників :

позивача - не з'явились

відповідача -Дубін В.І.

прокуратури - Скляр Д.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015 (суддя - Блохіна Ж.В.)

за позовом Ніжинського міжрайонного прокурора, в інтересах держави, в особі

Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

до Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського

спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво"

про стягнення 22455,69 грн. збитків.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015 по справі №927/115/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво" до спеціального фонду Державного бюджету України 6736,71 грн. - 30% шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, та до спеціального фонду місцевих бюджетів Ніжинської міської ради та Чернігівської обласної ради 15718,98 грн. - 70% шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Стягнуто з Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво" до Державного бюджету України 1827,00 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 21.04.2015.

14 квітня 2015 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Ніжинським міжрайонним прокурором подано відзиви на апеляційну скаргу, які долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 відкладено розгляд справи до 19.05.2015.

07 травня 2015 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника Державної екологічної інспекції у Чернігівській області надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

18 травня 2015 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшли додаткові документи по справі.

В судове засідання 19.05.2015 з'явились представник відповідача та прокурор.

Представник Державної екологічної інспекції в Чернігівській області в судове засідання не з'явився.

Беручи до уваги, що представник Державної екологічної інспекції у Чернігівській області повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а також клопотання про розгляд справи без участі представника Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015. Проти розгляду справи у відсутність представника Державної екологічної інспекції у Чернігівській області не заперечував.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015. Проти розгляду справи у відсутність представника Державної екологічної інспекції у Чернігівській області не заперечував.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

07 липня 2014 року Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області проведено рейдову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження рослинного і тваринного світу на території Ніжинського району.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області, складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, №290/05 від 07.07.2014, який підписано працівниками відповідача без зауважень та заперечень.

Як вбачається з вищезазначеного акта, в ході проведеної перевірки встановлено, що на території ДП „Ніжинрайагролісництво", а саме обхід №15 квартал 83 вид 1 площа 12 га, виявлено самовільну порубку дерев породи сосна в кількості 13 штук.

Так, в акті зазначено: «дерева породи сосна знесено невідомими особами. З 13 дерев 7 штук були сироростучими ймовірно в задовільному стані. Причому, 6 дерев зрізані під корінь (діаметром: 42 см; 40 см; 43 см; 37 см; 42 см; 36 см), а одне діаметром 29 см зрізано на висоті 110 см. Останні 6 дерев являються буреломними, привласненими невідомими особами, це як вивернуті з коренем від яких забрана ділова частина, а залишився лише безпосередньо корінь і вершина (діаметром 39 см; 27 см; 31 см;) так і зламані на висоті понад 1,5 м і зрізані поверх місця злому стовбура (діаметром 32 см в кількості 3 шт., з яких одне сухостійне). З візуального огляду пнів та стану тирси біля них, на момент перевірки, можна із значною ймовірністю припускати, що знесені дані дерева були в різний період, а трелювання, завантаження та вивіз здійснювались за допомогою автотракторної техніки (лісова підстилка значною мірою скатана і має сліди переміщення техніки). Заміри проводились металевою мірною стрічкою ТОРЕХ, що являється власністю державної екологічної інспекції у Чернігівській області (повірена І квартал 2014 року). До акту перевірки додано перелікову відомість самовільно знищених дерев на території ДП „Ніжинрайагролісництво" в кількості 13 штук в кв. №83 виділ 1 обхід 15 площа 12 га.».

Колегія суддів зазначає, що акт №290/05 від 07.07.2014 є документом, який фіксує факт проведення перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання

Місцевим господарським судом встановлено, що старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев, який становить 22455,69 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 11.07.2014 року Державна екологічна інспекція в Чернігівській області звернулась до начальника Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області з проханням встановити винних осіб порушників природоохоронного законодавства, в результаті незаконної рубки 7 дерев породи сосна на території обходу №15 кварталу 83 виділ 1 ДП „Ніжинрайагролісництво".

Відповідно до висновку Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області, з посиланням на ч. 2 ст. 11 Кримінального кодексу України, зазначено, що не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі. Значна шкода повинна складати 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 2012 рік, тобто складати 60900 грн. Загальна сума заподіяних збитків складає 22455,69 грн.

Предмет спору в даній справі становить вимога про відшкодування збитків, завданих лісу внаслідок незаконного вирубування дерев.

Відповідно до статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

У вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів (пункт 6.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту незаконного вирубування дерев, вчиненого невстановленими особами, відповідальними особами за заподіянні державі збитки є постійні лісокористувачі, які в порушення лісового та природоохоронного законодавства не забезпечили охорону і збереження лісів від незаконних рубок.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що незаконна рубка дерев мала місце на підвідомчій відповідачу території, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що саме відповідач повинен нести деліктну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок незаконної рубки дерев.

Також, місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку, що стягнення шкоди має здійснюватись відповідно до статей 29, 69-1 Бюджетного кодексу України

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво" та скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015 по справі №927/115/15 - без змін.

Матеріали справи №927/115/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.05.2015