Постанова № 44241081, 18.05.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015 року Справа № 904/113/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ОРІОН АСП" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015р. у справі № 904/113/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "ОРІОН АСП", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про стягнення 116 349,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015р. ( суддя Колісник І.І.) позов задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства "ОРІОН АСП" на користь Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" 92 000,00 грн. основного боргу, 3 584,22 грн. 3% річних, 20 765,11 грн. інфляційних втрат, 2 326,99 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано невиконанням зобов'язання відповідачем перед позивачем щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар, поставлений на підставі Договору поставки № 83-п від 01.08.2012 року.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі заявник посилається на п.5 ст.268 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.193 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що позивачем не виконано належним чином своїх зобов'язань щодо поставки якісного товару.

Просить скасувати рішення суду від 17.03.2015 року і прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористались. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 83-п від 01.08.2012 року, згідно умов якого постачальник з метою здійснення господарської діяльності поставляє, а покупець приймає і оплачує продукцію технічного призначення в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору( п.1.1 Договору).

Згідно п. 2.1. Договору, постачальник поставляє продукцію на умовах EXW (у редакції Інкотермс-2010).

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що датою поставки продукції є дата її отримання покупцем, вказана у накладній, а при поставці на умовах EXW (склад постачання) зобов'язання постачальника з поставки вважається виконаним при повідомленні покупця (електронним зв'язком, факсограмою або листом) про готовність продукції до відвантаження в межах терміну поставки, вказаного у специфікації. У разі поставки продукції транспортом постачальника покупець сплачує транспортні витрати постачальника.

Право власності на продукцію від постачальника до покупця переходить з моменту передачі продукції на складі постачальника, а у разі поставки транспортом постачальника право власності переходить з моменту передачі продукції покупцеві. При поставці продукції на умовах EXW покупець зобов'язаний забрати готову продукцію впродовж 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення (листом, факсограмою) про готовність до відвантаження ( 2.4. Договору).

Відповідно п. 3.3. Договору визначено, що вартість Договору на момент укладення визначається специфікаціями, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 4.1 розрахунки за продукцію здійснюються покупцем шляхом прямого платежу на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 100% по факту постачання продукції впродовж 40-50 днів.

Додатком № 5 "Специфікація" до договору сторонами погоджено найменування, кількість та ціну продукції: головний вал ексцентриковий до шатуна дробарки СМД-111 вартістю 100 002,00 грн. з ПДВ.

Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2013 р., або до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 10.8 Договору).

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов договору постачальник поставив покупцеві договірну продукцію на загальну суму 100 002,00 грн., що підтверджується накладною № 221 від 30.07.2013 року та актом приймання-передачі № 221 від 30.07.2013 року (а.с. 14, 15 том 1).

В порушення умов Договору, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 8 002,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 14.06.2013 року. Заборгованість складає 92 000,00 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача крім основного боргу, 3% річних в сумі 3 584, 22 грн. та інфляційні втрати в сумі 20 765, 11 грн.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором абоактами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Товар позивачем був поставлений відповідачу 30.07.2013р.

Тому відповідач повинен був оплатити товар до 19.09.2013р.

Оскільки відповідач, отримавши товар, оплату не здійснив, то господарський суд правильно стягнув суму основного боргу в розмірі 92 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просив стягнути 3% річних за період з 19.09.2013 року по 05.01.2015 року у сумі 3 584, 22 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2013 року по листопад 2014 року у сумі 20 765, 11 грн.

Розрахунок позивачем здійснено правильно, вимоги ґрунтуються на законі тому позовні вимоги обґрунтовано задоволені судом.

Посилання відповідача на те, що суд при розгляді справи не6 врахував право відповідача відмовитися від прийняття і оплати товару у разі поставки товару більш низької якості не приймається судом до уваги з наступних підстав.

Розділом 5 та 6 договору сторони передбачили порядок приймання товару по кількості та якості та порядок пред'явлення рекламацій.

Відповідачем, в порядку ст..33 ГПК України не надано жодних доказів того, що поставлений позивачем і прийнятий ним товар не відповідає вимогам щодо якості.

У зв'язку з вищенаведеним апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ОРІОН АСП" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015р. у справі № 904/113/15 залишити без змін.

Повний текст постанов складено 18.05.2015р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха