Постанова № 44241030, 19.05.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.05.2015 р. справа №908/936/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мартюхіної Н.О. суддівАгапова О.Л., Малашкевич С.А.від скаржникане з'явивсявід кредиторів:Циплицький Д.О. - за довіреністю від боржникане з'явивсярозглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжяна ухвалу господарського суду Запорізької областівід 30.03.2015 рокуу справі№908/936/15-г (суддя Ніколаєнко Р.А.)за заявою ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Алекс і К», с. Луначарське Бердянського району Запорізької областідо боржникаТовариство з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжяпро банкрутство

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжя; визнано вимоги кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Алекс і К», с. Луначарське в розмірі 1591357,34 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Севостьянова Є.В.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області №908/936/15-г від 30.03.2015 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Алекс і К», с. Луначарське Бердянського району Запорізької області до Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжя про банкрутство;

- прийняти нову ухвалу, якою відмовити заявнику в порушенні провадження у справі про банкрутство.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що заявником не доведено підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

По-перше, щодо безспірності вимог кредитора, апелянт вказує на те, що 25.02.2015 року він звернувся до Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізької області із заявою про підробку з боку посадових осіб кредитора видаткових накладних та довіреностей на отримання товару - ГСМ на користь ТОВ «РП Бриз», що в подальшому стало підставою для стягнення заборгованості за отриманий товар в судовому порядку. Інформація про кримінальне правопорушення внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201508029000000987, яке триває.

Як на докази відсутності безспірності вимог кредитора, апелянт посилається на висновок спеціаліста - криміналіста Кравченко О.А. від 01.09.2014 року згідно якого встановлено, що підпис в графі «Керівник підприємства» в копіях довіреностей ТОВ «РП «Бриз»: №64/1 від 17.10.2012, №64/2 від 21.10.2012, № 66 від 24.10.2012, №207 від 02.11.2012, № 64/3 від 24.10.2012 вірогідно виконаний не Матвеєвим С.О., а іншою особою з наслідуванням підпису Матвеєва С.О., а також на результати аудиторської перевірки, якою встановлено відсутність проведення даної господарської операції та заборгованості в бухгалтерському та податковому обліку підприємства ТОВ «РП «Бриз».

По-друге, щодо вжиття заходів примусового стягнення за вимогами ТОВ ВТФ «Алекс и К» в порядку виконавчого провадження, апелянт вказує на те, що

Господарським судом Запорізької області жодним чином не досліджені вжиті заходи щодо примусового стягнення за грошовими вимогами в порядку виконавчого провадження, не встановлено обставин щодо виконання або невиконання грошового зобов'язання боржником. Зокрема, апелянт зазначає, що жодним чином не перешкоджав органам виконавчої служби вчиняти дії спрямовані на погашення заборгованості, проте, дії виконавчої служби свідчать лише про факт відкриття виконавчого провадження та жодним чином не відображає факту виконання або не виконання грошового зобов'язання боржником, оскільки ніяких дій з примусового стягнення не здійснювалось.

По-третє, щодо встановлення ознак неплатоспроможності боржника, апелянт зазначає, що згідно Балансу ТОВ «РП «Бриз» на 31.12.2014 року загальна вартість активів підприємства становить 48 673 000,00 грн. З яких 43 726 000,00 грн. - основні засоби; 4 397 0000, 00 грн. - оборотні активи підприємства, у тому числі виробничі запаси і готова продукція - 2 105 000,00 грн.

Таким чином, апелянт вказує на те, що загальна вартість активів підприємства в десятки раз перевищує суму, яку ТОВ «ВТФ «Алекс і К» вказує у своїй заяві.

Ухвалою від 05.05.2015р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

14.05.2015 року через канцелярію суду надійшов відзив від ТОВ «ВТФ «Алекс і К» на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити в силі ухвалу від 30.03.205 року господарського суду Запорізької області у справі про банкрутство боржника ТОВ «РП «Бриз».

До початку судового засідання представником ТОВ «ВТФ «Алекс і К» було надано клопотання в якому він просить не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі № 908\936\15-г

14.05.2015 року в судове засідання з'явився представник кредитора, який підтримав доводи викладені у відзиві та просив залишити в силі ухвалу від 30.03.205 року господарського суду Запорізької області у справі про банкрутство боржника ТОВ «РП «Бриз».

Представник боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, направив до апеляційного суду термінове електронне повідомлення № 31 від 13.05.2015 року, в якому просив відкласти розгляд апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання юрисконсульта, а також у зв'язку з подачею до Верховного суду України заяви про перегляд рішення суду у справі № 908/1784/13, яке стало підставою для порушення даної справи про банкрутство.

Розглянувши вказане клопотання та дослідивши у відкритому судовому процесі думку представника кредитора, щодо підстав для відкладення, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в даному клопотанні з наступних підстав:

- ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. У зв'язку з ти, що апеляційна скарга боржника надійшла до Донецького апеляційного господарського суду 30.04.2015 року, а прийнята до провадження 05.05.2015 року, то строк розгляду апеляційної скарги спливає 20.05.2015 року, що унеможливлює відкладання розгляду справи в межах п'ятнадцятиденного строку. Будь-яких клопотань про продовження розгляду апеляційної скарги не від боржника не від кредитора не надійшло;

- відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою;

- обставини на які посилається боржник в клопотанні про відкладення розгляду справи не підтверджені будь-якими належними доказами в розумінні ст. 32-ст.36 Господарського процесуального кодексу України;

- щодо посилання на подачу до Верховного Суду України заяву про перегляд рішення суду у справі № 908/1784/13, то апеляційний суд зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень України, встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2015 року касаційна скарга боржника залишена без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2013 року та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року, які були переглянуті за ново виявленими обставинами - залишені без зін.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ВТФ «Алекс і К» звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «РП «Бриз» внаслідок його фінансової неспроможності.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.02.2015 року прийнято до розгляду заяву ТОВ «ВТФ «Алекс і К» про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «РП «Бриз» , підготовче засідання призначено на 26.02.2015.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 року та від 11.03.2015 року справу було відкладено з метою об'єктивного з'ясування обставин справи та витребування необхідних доказів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжя; визнано вимоги кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Алекс і К», с. Луначарське в розмірі 1591357,34 грн.; ведено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Севостьянова Є.В.

Не погодившись із наведеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), у підготовчому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість вимог заявника, а також з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. Визнаючи обґрунтованість заявлених вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Алекс і К», с. Луначарське та достатність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжя, господарський суд виходить з наступного:

Згідно абз.4 ст.1 Закону про банкрутство боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно приписів ч.3 ст.10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Підставою порушення справи є заборгованість боржника перед кредитором у загальній сумі 1591357,34 грн.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2013 року у справі № 908/1784/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року у цій справі, з ТОВ «РП «Бриз» на користь ТОВ ВТФ «Алекс і К» стягнуто 1560154,25 грн. основного боргу , 31203,09 грн. судового збору.

Згідно з матеріалами справи вбачається, що на примусове виконання вказаного рішення 27.09.2013 було видано наказ, який було пред'явлено кредитором для виконання до відділу ВДВС Бердянського МРУЮ від 25.12.2013 було відкрито виконавче провадження № 41331161.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на дату подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство сума боргу в розмірі 1591357,34 грн., що перевищує 300 мінімальних розмірів заробітних плат не була погашена у виконавчому проваджені більш ніж трьох місяців після його відкриття - з 25.12.2013 року до теперішнього часу, а саме протягом чотирнадцяти місяців.

Факт несплати заборгованості та невиконання рішення господарського суду ні в добровільному порядку, ні в примусовому порядку було підтверджено наданою на виконання вимог ухвал суду першої інстанції у даній справі інформацією ВДВС Бердянського МРУЮ (від 06.03.2015року, від 27.03.2015року) та боржником не спростовано.( арк. спр. 121-167 т.1,арк.спр.87-140 т.2)

Суд апеляційної інстанції враховуючи зазначене та дослідивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства вважає, що вищезазначене свідчить про наявність визначених законом ознак неплатоспроможності боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав вимоги ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 1591357,34 грн. та порушив справу про банкрутство.

Що стосується твердження апелянта, щодо підроблення посадовими особами кредитора документів, покладених у підставу позову, розглянутого господарським судом у справі № 908/1784/13, не можуть бути прийняті до уваги з враховуючи наступні підстави.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобаи доказування.

Ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирок суду в кримінальному проваджені є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, що до якої ухвалений вирок суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що 27.03.2015 року від прокуратури Запорізької області електронною поштою на виконання ухвали від 11.03.2015 року у даній справі щодо повідомлення про стан досудового розслідування у кримінальному проваджені № 120150802900000098 ( про яке вказав апелянт), внесеного до ЄДР Михайлівським РВ ГУМВС України за заявою генерального директора ТОВ «РП «Бриз» Матвеєва С.О. щодо підроблення посадовими особами ТОВ ВТФ «Алекс і К» накладних та довіреностей на отримання паливно-мастильних матеріалів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, отримано інформацію про те, що на цей час досудове розслідування триває, в раках кримінального провадження особам про підозру не повідомлялось, обвинувальний акт до суду не скеровувався.

Таким чином, оскільки скоєння злочину підтверджується виключно вироком суду, а ні матеріалами кримінального провадження, доводи апелянта, щодо підроблення посадовими особами кредитора документів, покладених у підставу позову спростовуються викладеним вище.

Крім того, станом на момент порушення даної справи про банкрутство рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2013 року у справі № 908/1784/13 про стягнення з боржника заборгованості 1591357,34 грн. не змінено та не скасовано а ні апеляційною, ані касаційною інстанціями та не скасовано в наслідок перегляду за нововиявленими обставинами. Тобто, на момент порушення справи про банкрутство борг є дійсним та підтверджений в судовому порядку.

Апелянт заперечуючи проти заяви кредитора, зазначає, що спроможній погасити борг за умов належного виконання обов'язків державним виконавцем та про свою спроможність розрахуватися з кредитором.

Однак, в даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції таке не може визнати обґрунтованим та підставним, так як відповідно до ч.7 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особи які беруть участь у виконавчому проваджені, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно з матеріалами справи, встановлено, що в рамках даного виконавчого провадження боржник обмежився лише поданням до органу ДВС заяви ( вих. № 06-02/9 від 10.01.2014 року), де в порядку ч.5 ст.52 Закону України « Про виконавче провадження» зазначив перелік власного майна на яке необхідно в першу чергу звернути стягнення - риболовне судно СЧС - 1032 та риболовне судно «Михайло Нардеков».

Однак, відсутні будь-які експертизи визначення вартості зазначеного вище майна.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує на те, що заявляючи про спроможність та готовність погасити заборгованість перед кредитором, в тому числі за рахунок виробничих запасів та готової продукції, боржник не вчинив дій до погашення заборгованості, хоча на правах власника міг самостійно та відповідним чином розпорядитися майном, проти реалізації якого не заперечував, в рахунок задоволення вимог кредитора, рівно та і добровільно погашати борг у виконавчому проваджені.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховуючи мотиви заперечень, вважає за доцільне відзначити, що порушення провадження у справі про банкрутство не тягне обов'язковим та єдиним наслідком визнання боржника банкрутом та подальшу ліквідацію, адже Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачається і такі процедури як санація та мирова угода.

Таким чином, посилання апелянта на відомості свого балансу станом на 31.12.2014 року та наявність активів, вартість яких перевищує суму вимог кредитора на стадії порушення справи про банкрутство правомірно не були прийнятті судом першої інстанції до уваги, у зв'язку з цим, що ці обставини досліджуються в процедурі розпорядження майном боржника при переході до наступної судової процедури в справі про банкрутство, тобто процедури санації, ліквідації, мирової угоди, або припинення провадження у справі.

Згідно вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ «РП «Бриз», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 30.03.2015р. по справі № 908/936/15-г винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжя на ухвалу господарського Запорізької області від 30.03.2015р. по справі № 908/936/15-г підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «Бриз», Запоріжжя на ухвалу господарського Запорізької області від 30.03.2015р. по справі № 908/936/15-г залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.03.2015р. по справі № 908/936/15-г залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

С.А. Малашкевич