Постанова № 44240957, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 року Справа № 904/339/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання:Малик С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дементьєва О.М., представник за довіреністю від 21.04.2015 № 17-18-К-Н-О

від відповідача: у судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ресурс-Імпорт» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2015 по справі № 904/339/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства «Ресурс-Імпорт», м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області

про стягнення 252844,28 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2015 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області по даній справі позов задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 198027,38 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 43607,15 грн., пеню у розмірі 7645,25 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 3564,50 грн., судовий збір

у розмірі 1827,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 22.03.2012 в частині своєчасного повернення кредиту, що є підставою для стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за нарахованими позивачем процентами, а також пені і комісії за користування кредитом.

Непогоджуючись з даним рішенням відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції проігноровано клопотання відповідача про перенесення судового засідання для надання можливості підготувати відзив та надати витребувані судом документи, що призвело до порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та прийняття неправильного рішення.

23.04.2015 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.05.2015 о 10:15 год.

Повідомлений завчасно та належним чином про місце та час розгляду справи відповідач (апелянт) явку у судове засідання свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, вважає їх безпідставними, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду по даній справі без змін.

14.05.2015 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення зміні або скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом 22.03.2012 Приватне підприємство «Ресурс-Імпорт» звернулося до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» із заявою про відкриття банківського поточного рахунку та картки із зразком підпису, за умовами якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26000050273255 та узгодив із ним правила здійснення електронних платежів за допомогою банківських програмних продуктів (а. с. 31).

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 22.03.2012 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору станом на 22.03.2012 відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000050273255 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг» (далі - Умови).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.16 Умов, під час укладання договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта (відповідача у справі) до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод, таким чином, прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Стаття 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначає, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов, передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода») (п. 3.2.1.1.8 умов).

На виконання Умов договору б/н банківського обслуговування від 22.03.2012 Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» надавалися Приватному підприємству «Ресурс-Імпорт» кредитні кошти в межах встановленого ліміту 200000,00 грн., які використовувались клієнтом, що підтверджуються банківською випискою з рахунку

№ 26000050273255 (а. с. 50-51).

Відповідно до розділу 3.18.4. Умов та правил (попередня редакція) за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню») розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.16, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Приватне підприємство «Ресурс-Імпорт» належним чином умови договору б/н банківського обслуговування від 22.03.2012 не виконало, у зв'язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість за кредитом у сумі 198027,38 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 43607,15 грн. за період з 02.06.2014 по 01.12.2014, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 7645,25 грн. за період з 02.06.2014 по 01.12.2014, заборгованість по комісії за користуванням кредитом у сумі 3546,50 грн. за період з 03.11.2014 по 01.12.2014.

16.06.2014 позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 05.06.2014 вих. № 10303DDHCS1FJ з вимогою погашення заборгованості за умовами Кредитного договору від 22.03.2012 (а. с. 58-60), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору б/н банківського обслуговування від 22.03.2012 в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені за прострочення виконання зобов'язань.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 198 027,38 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 43 607,15 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом у сумі 3 564,50 грн.

З огляду на положення умов договору б/н банківського обслуговування від 22.03.2012 та «Умов та правил надання банківських послуг» строк повернення кредиту у сумі 198 027,38 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 43 607,15 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у сумі 3 564,50 грн., є таким, що настав.

Доказів сплати кредиту у сумі 198027,38 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 43 607,15 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у сумі 3 564,50 грн., відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував. Не були такі докази надані і в суді апеляційної інстанції.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 198027,38 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 43607,15 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у сумі 3 564,50 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої

п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позивачем розрахована та заявлена до стягнення пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 7 645,25 грн. за період з 02.06.2014 по 01.12.2014.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені колегія суддів вважає, що її нарахування відповідає чинному законодавству, з урахуванням положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 198 027,38 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 43 607,15грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 7 645,25 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у сумі 3 564,50 грн., є правомірними та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції проігноровано його клопотання про перенесення судового засідання для надання можливості підготувати відзив та надати витребувані судом документи, що призвело до порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та прийняття неправильного рішення, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідач належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, брав участь у судовому засіданні 23.03.2015, а тому не був позбавлений права та можливості надати витребувані судом документи разом з відзивом на позов.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ресурс-Імпорт" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2015 по справі № 904/339/15 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 19.05.2015

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд