Постанова № 4424092, 26.05.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-1744/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

при секретарі Гіщинській С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Львівської державної залізниці правонаступником якої є Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції у м.Львові про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

Позивач звернувся з позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 20 січня 2005 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 144019 грн., з яких основний платіж 102900 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41110 грн., яке прийнято Державною податковою інспекцією у м.Львові.

Посилається на те, що відповідачем за період з 01.07.2003 року по 01.07.2004 року здійснено документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем. На підставі висновків Акту перевірки від 20.12.2004 року НОМЕР_2 прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2005 року НОМЕР_1. У вищевказаному податковому повідомленні-рішенні визначні порушення , які на думку відповідача допущені позивачем при формуванні валових доходів, валових витрат на загальну суму 144010 грн. Вважає, що вказане донарахування здійснене безпідставно, оскільки перевіряючими при здійсненні перевірки не враховано порушень галузевої специфіки та всіх первинних документів, представлених для перевірки.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просить в ньому відмовити, посилається на те, що внаслідок порушень окремими структурними підрозділами позивача Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток на суму 144010 грн. у тому числі основного платежу 10299 грн., штрафних санкцій у сумі 41110 грн.

Заслухавши сторони, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково наступних підстав.

Відповідач за період з 18.08.2004р. по 20.12.2004 року здійснила комплексну позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Львівської державної залізниці.  

За наслідками перевірки відповідачем складено акт перевірки від 20.12.2004р. НОМЕР_2.

На підставі вище наведеного Акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від від 20.01.2005р. НОМЕР_1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток на загальну суму 144010,00 грн., у тому числі основний платіж - 10299,00 грн., та штрафні (фінансових) санкцій у сумі 41110,00 грн.

Як вбачається з розрахунку в загальному за наслідками проведеної перевірки відповідачем було донараховано податок на прибуток у сумі 144,1 тис. грн. та застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 54,3 тис. грн., разом на суму 198,4 тис. грн. Із загальної суми донарахувань 198,4 тис. грн. було виключено 54,2 тис. грн. (податок на прибуток - 41,2 тис. грн., штрафні санкції - 13,0 тис. грн.) донарахувань по Львівській дистанції сигналізації та зв'язку.

Тобто податковим повідомленням-рішенням було донараховано різницю між загальною сумою донарахувань по всім підрозділам залізниці та донарахуваннями по Львівській дистанції сигналізації та зв'язку, що становить 144,0 тис. грн.

По Львівській дирекції залізничних перевезень   в 2 кварталі 2004 року зайво віднесено до складу валових витрат вартість проведених ремонтів, що не підтверджені на момент проведення перевірки відповідними документами, а саме згідно з даними податкового обліку до вартості поліпшення основних засобів віднесено у травні 2004 року 21073 грн.

Стрийська дистанція цивільних споруд здійснила у травні 2004 року капітальний ремонт вокзалу станції Розділ, вокзалу ст.Ходовичі, вокзалу ст. Стрілки, приміщення станції Хирів-пасажирський, які знаходяться на балансі Львівської дирекції залізничних перевезень.

На виконані роботи складені акти у травні 2004 року за НОМЕР_3 на суму 6116 грн. НОМЕР_4 на суму 5480 грн., НОМЕР_5 на суму 5522, разом на 21073,00 грн.

По бухгалтерському обліку сума 30004 грн. віднесена на валові витрати у травні місяці.

Львівська дирекція залізничних перевезень, відносячи на валові витрати кошти у суму 6116 грн., 5522 грн. та 5480 грн., згідно актів виконаних робіт у травні 2004 році за НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 керувалася пп.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з яким датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Позивачем долучено вищевказані акти виконаних робіт до матеріалів справи, однак не надано жодних доказів того, що зазначені акти були в позивача на момент проведення перевірки та пред'являлися представникам відповідача та не взяті ними до уваги.

В порушення ведення податкового обліку та п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт до складу валових витрат зайво віднесла суму 17000 грн. за рахунок завищення розміру убутку балансової вартості запасів станом на 01.07.2004р., в зв'язку з невірно обчисленим убутком балансової вартості запасів в II кв.2004 року.

За даними підприємства згідно даних рахунку 201 (сировина і матеріали) плану рахунків бухгалтерського обліку, журналІв-ордерів НОМЕР_6 і НОМЕР_7, рахунку НОМЕР_8Головної книги підприємства, оборотно-сальдових відомостей, поданої до державного податкового органу, Декларації про прибуток підприємства за перше півріччя 2004 року убуток балансової вартості запасів станом на 01.07.2004 року склав 28000 грн.

За даними перевірки фактичний убуток балансової вартості запасів станом на 01.07.2004р. склав 11000 грн.

На початок звітного кварталу балансова вартість запасів на складах підприємства становить 98000 грн. (графа 5 додатку К 1/1 декларації за 1 квартал 2004р.). На кінець звітного періоду (2 кварталу) - 80000 грн.

Із балансової вартості на початок звітного кварталу, крім залишку запасів на кінець звітного періоду необхідно відняти запаси використані не у господарській діяльності, які складають 1000 тис. грн., а не 28000 грн..

Враховуючи вищенаведене, завищення запасів за 2 квартал становить 6000 грн. (17000 грн. - 11000 грн.), де 11000 грн. дані перевірки.

 Перевіркою Львівської дистанції цивільних споруд встановлено, що згідно ухвали Львівської Міськради НОМЕР_9 від 27.02.03р. передано у власність територіальної громади м.Львова житловий будинок по вул.Глибока, 14. Попередньою документальною перевіркою встановлено відсутність документів на придбання (будівництво) даного об'єкта, і по наслідках перевірки зменшено суму задекларованих валових витрат, які виникли при передачі у комунальну власність. В періоді, охопленому попередньою перевіркою, Дистанцією проведено поліпшення даного об"єкта соціальної інфраструктури. Витрати по поліпшенню об'єкта як такого, по якому не підтверджена сума витрат на придбання та будівництво, на думку відповідача, неправомірно включені Дистанцією до складу валових витрат : за 1 квартал 2004р. на суму 6000 грн.

Безпідставність виключення зі складу валових витрат пов'язаних з утриманням, експлуатацією і забезпеченням діяльності об'єкта житлово-комунального господарства встановлено нормами п.п.5.4.9 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким всі витрати відносяться до складу валових у випадку, якщо платником податку документально оформлено рішення про передачу об'єкта житлово-комунального господарства на баланс місцевих рад.

У відповідності до п.п.8.1.4 п.8.1. ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у разі продажу невиробничих фондів до валових витрат відносяться “сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшення”.

Підпункт 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р.НОМЕР_10 (із змінами і доповненнями) визначає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

А у відповідності до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Саме вимогами цих пунктів, а також п.п. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” керувався позивач, при віднесенні витрат на поліпшення вказаного будинку в сумі 6000 грн., які, як відмічено в акті перевірки (стор. 20), підтверджені актами виконаних робіт та відображені на балансовому рахунку 2330 головної книги.

Загальна сума валових витрат Мостобудівельного поїзду № 61 відображена у рядку 06 Декларації у сумі 215,7тис.грн. За даними документальної перевірки фактична сума валових витрат склала-210,1 тис.грн.

Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"НОМЕР_10 від 22.05.97р. із змінами та доповненнями, а саме: підприємство зайво включило до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку на суму 5600,0грн., а саме відсутні акти виконаних робіт за жовтень 2003 року- 5600 грн.

Мостобудівельний поїзд № 61 уклав договір № 256 від 25.02.2003р. на перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з Львівською дирекцією залізничних перевезень.

Згідно із пунктом 2.4 договору мостобудівельний поїзд № 61 зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на рахунок ТехПД-1.

У міру виконання перевезень та надання послуг ТехПД-1 (залізниця) списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку мостобудівельного поїзда № 61 на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей за користування вагонами, контейнерами і т.ін.

По закінченню кожного місяця залізниця надає вантажовласнику витяг з його особового рахунку (пункти 3.2 та 3.3 договору). Особові рахунки ТехПД-1 за жовтень 2003р., перевізні документи - залізничні дорожні відомості НОМЕР_6525282, № 35431321 долучені до матеріалів справи.

Як пояснив позивач на перевезення вантажів акти виконаних робіт не складаються, долучені до матеріалів справи витяги з переліків ТехПД-1 є банківським рахунком № 26001133101701 в Залізничному відділенні ПІБ у м.Львові.

Загальна сума валових витрат по вокзалу станції Львів відображена у рядку 06 Декларації у сумі 6954,7 тис. грн. За даними документальної перевірки фактична сума валових витрат склала 6899,9 тис.грн.

Перевіркою встановлено, що вокзалом станції Львів порушено ведення податкового обліку, а саме: ст.5 п.5.1, п.5.2 п.п.5.2.10, 5.3.9 п.5.3 ст.8 п.8.7, п.п 8.7.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"НОМЕР_10 від 22.05.97р. із змінами та доповненнями.

Структурним підрозділом зайво віднесено до складу валових витрат за період Зкв.2003р. вартість робіт по капітальному ремонту виконаних ПП „Ягор" на суму 54900грн., внаслідок помилково завищеного обсягу робіт.

Вокзал станції Львів здійснив у липні 2003р. ремонтно-будівельні роботи по приміщенням вокзалу, про що виконавцем цих робіт - ПП «Ягор» складені акти № 13, 14-А, 15 приймання-виконання робіт загальною вартістю на суму 65830,80 грн., в т.ч. ПДВ - 10971,80 грн. На підставі цих актів, ПП «Ягор» надав вокзалу станції Львів податкові накладні від 28.07.2003р. за № 13,14-А, 15 на загальну суму 54859 грн. та ПДВ на суму 10971,80 грн.

Зазначені господарські операції включені в книгу придбання товарів (робіт, послуг) за липень 2003р. за податковими номерами з № 2 по НОМЕР_6 на загальну суму 54859 грн.

У відповідності до договору № НЛ/ЛВОК-Львів 03359/НЮ від 21.03.2003р., вокзал за платіжними дорученнями №1160 від 06.08.2003р, №1192 від 12.08.2003р, №1198 від 13.08.2003р., № 1211 від 15.08.2003р., №1220 від 19.08.2003р. перерахував кошти за виконані роботи з врахуванням кредиторської заборгованості на свою користь про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків з ПП «Ягор» з 01.01.2003р. по 31.12.2003р. долучений до матеріалів справи.

Як визначає керівництво вокзалу станції Львів у запереченні поданому відповідачу «податковий облік валових витрат на підприємстві ведеться на підставі актів виконаних робіт отриманих від постачальника послуг ПП «Ягор». Акти виконання робіт відповідають фактично отриманим послугам від ПП «Ягор»: за липень 2003р. на суму 65830,80 грн. (в т.ч. ПДВ 10971,80 грн.).

Повторного складення акту виконаних робіт не було, а тому підстав для коригування валових витрат для підприємства немає, такі коригування неправомірності і безпідставності».

Як вбачається з розрахунку № 1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 28.07.2003р. № 15 наданого ПП «Ягор» 16.09.2003р. відбулось коригування не обсягів робіт у сумі 54859 грн., а ПДВ за яким зменшується податкове зобов'язання продавця на однакову суму в 10971,80 грн. у зв'язку з помилковим завищенням обсягів робіт за липень 2003р. на суму 54859 грн.

Наведене підтверджується обліковою карточкою операцій з 01.07.2003р. по 30.09.2003р. з ПП «Ягор» по кореспонденції рахунків ДТ 6411 КТ 644 аналітичного обліку вокзалу станції Львів.

 Таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині нарахування зобов'язання відповідачем по даному структурному підрозділу Львівської державної залізниці.

Перевіркою правильності визначення валового доходу Будівельним управлінням № 1 Львівської державної залізниці встановлено, що в порушення ПП..4.1.6. п.4.1 ст. 4 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283ІНФОРМАЦІЯ_3, із внесеними змінами та доповненнями,підприємством не включено до складу валового доходу протерміновану кредиторську заборгованість в сумі 37106,0 грн. (без ПДВ), а саме станом на 01.12.03 р. по рахунку 63 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" рахується кредиторська заборгованість перед ВАТ "Львівторчормет", яка виникла до 01.12.00 р. і термін позовної давності по якій минув.

Як вбачається з постанови господарського суду Львівської області від 02.11.2004р. по справі № 2/1139-7/403, ухвалою суду від 23.11.1998р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Львіввторчормет». Тобто будівельне управління не мало куди перерахувати кредиторську заборгованість перед ВАТ «Львіввторчормет» в сумі 44527 грн. станом на 01.12.2003р., оскільки не були відомі банківські рахунки банкрута.

Господарський суд прийняв рішення 02.11.2004р., коли відповідач вже склав акт № 1068/23-2/01095847 від 10.11.2004р. і на цей час не було повного тексту рішення суду, тому позивач не мав можливості подати ці рішення контролюючому органу. Рішення суду згідно із пунктом 5 було направлене будівельному управлінню № 1. Платіжним дорученням № 1801 від 19.11.2004р. кредиторська заборгованість у сумі 44527,99 грн. перерахована на користь ВАТ “Львіввторчермет”

Позивач зобов'язаний виконати вимоги ст.25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім цього, в порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. НОМЕР_10 із змінами та доповненнями, при перевірці правильності ведення Будівельним управлінням №1 Львівської державної залізниці приросту (убутку) балансової вартості товарно-матеріальних цінностей та малоцінних предметів на складі встановлено, що Будівельним управлінням №1 Львівської державної залізниці порушені правила ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості матеріальних ресурсів в частині неповного включення у відомість усіх матеріальних ресурсів. Так, у залишках станом на 01.10.03 р., 01.01.04 не включено залишок матеріалів по балансовому рахунку 2070 - "запасні частини" та балансовому рахунку 112 "малоцінні та швидкозношувальні предмети на складах".

Витрати на списання запчастин відносяться до валових витрат в межах 10% балансової вартості основних фондів на початок звітного періоду. Згідно податкового обліку Будівельного управління №1 Львівської державної залізниці запчастини до витрат на поліпшення основних фондів не відносились, а залишались у залишку на кожну звітну дату, тому вони підлягають коригуванню залишків товарно-матеріальних цінностей на кожну звітну дату, як це передбачено п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р.НОМЕР_10 із змінами та доповненнями.На початок звітного кварталу балансова вартість запасів на складах підприємства становить 3247,0 тис.грн. (графа 5 додатка К-1/1 декларації за І півріччя 2003 року).

На кінець звітного періоду ( 3 кварталу) за даними перевірки балансова вартість запасів складає 2462,7 тис. грн. Відповідно убуток балансової вартості запасів за ІІІ квартал 2003р. становить 784,3 тис. грн. (3247,0 - 2462,7), а не приріст 481,9 тис.грн.

Тобто в ІІІ кварталі 2003р. будівельне управління № 1 повинно було збільшити валові витрати на 784,3 тис.грн., тоді як відповідач визначає збільшення валових доходів 13,9 тис.грн. (481,9 - 468,0), де 481,9 тис.грн. - приріст запасів на 01.10.03р. визначений відповідачем, 468,0 тис.грн. - приріст запасів наростаючим підсумком за 9 місяців, згідно додатка декларації К-1/1 рядок 5.

Виходячи з вищенаведених даних залишки запасів на складах підприємства на початок звітного періоду (4 кварталу) становлять 2462,7 тис.грн., а на кінець - 2158,5 тис.грн. (сторінка 8 акту перевірки).

Відповідно убуток запасів за 4 квартал становить 304,2 тис. грн. (2462,7 - 2158,5), а не прибуток 177,7 тис.грн., як визначає відповідач на сторінці 8 акту.

Тобто за 4 квартал 2003р. будівельне управління № 1 повинно було збільшити валові витрати на 304,2 тис. грн., а не доходи на 10,7 тис.грн. (177,7 - 167,0), де 177,7 тис.грн. приріст запасів визначений перевіряючими, 167,0 тис. грн. приріст запасів наростаючим підсумком за 2003 рік, згідно додатка до декларації К-1/1 рядок 5.

Перевіркою правильності віднесення витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах до валових витрат виробництва Інформаційно-статистичним центром Львівської залізниці встановлено, що підприємством віднесено до складу валових витрат кошти по послугах - оцінці основних засобів в сумі 10891,0грн, згідно акту виконаних робіт від “Експерттрансу”. Підприємством проводилась дооцінка основних засобів. Дана дооцінка відображена по бухгалтерському обліку, згідно даних податкового обліку підприємством не збільшено вартість основних засобів. Згідно до ст.8, 9 п.п.7.9.4 даного Закону оцінка основних засобів не підлягає амортизації. Тому дані кошти не використовуються в господарській діяльності підприємства. Отже підприємством, на думку відповідача, зайво віднесено до валових витрат в ІІІ кварталі 2003р. кошти в сумі 10891,0грн.

 Акт здачі-прийняття виконаних робіт, згідно договору № Л/НФ-03771/НЮ від 14.05.2003р. визначає, що ТзОВ «Експерттранс» виконав в повному обсязі роботи по оцінці обладнання, пристроїв, інвентарю, транспортних засобів (кількість 513 одиниць) для позивача, про що одержано звіт про оцінку майна та висновки.

У відповідності до п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та сума перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону, відносяться до валових витрат.

Суми валових витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду відповідач не визначив.

Пунктом 4 “Загальних положень” Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. N 242, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 750/4043 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 року N 304, від 25 листопада 2002 року N 989, від 22 листопада 2004 року N 731), визначено поняття “нематеріального активу” - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Роботи по оцінці основних засобів не підпадають під поняття нематеріальний актив, оскільки їх результати використані позивачем в господарській діяльності одноразово і повністю. Крім цього, на сторінці 24 акту самими перевіряючими визначено, що підприємством віднесено до валових витрат кошти по послугах - оцінці основних засобів. Шляхом дооцінки основних засобів до справедливої вартості в бухгалтерському обліку, позивач визначив свої справедливі витрати, які будуть включені в собівартість виконуваних робіт, в результаті чого буде отриманий додатковий дохід.

Тому виключення 10891 грн. з валових витрат позивача безпідставне.

Перевіркою правильності віднесення витрат у грошовій матеріальній або нематеріальній формах до валових витрат виробництва, обігу за II півріччя 2003р. - І півріччя 2004 року встановлено, що протягом періоду, охопленого перевіркою, Ужгородською дистанцію електропостачання Львівської залізниці щомісячно оприбутковувалась електроенергія, яка, згідно даних підприємства, відносилась до складу валових витрат дистанції. "Підрозділом Енергозбут" Львівської державної залізниці передавалася електроенергія, яка використовувалась дистанцією, як на власні потреби так і передавалися втрати електроенергії, які розподілені на нормативні (за встановленими нормативами) та комерційні . Сума комерційних втрат електроенергії за період, охоплений перевіркою, самостійно визначена Дистанцією.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України від 22.05.1997р.НОМЕР_10 "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат виробництва та обігу відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються, виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Четвертим абзацом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Якщо підприємством не підтверджено належним чином оформленими звітними документами використання електроенергії у власній господарській діяльності, то вартість такої електроенергії не може бути включеною до складу валових витрат. Ужгородською Дистанція електропостачання Львівської державної залізниці не представлено підтвердження щодо використання комерційних втрат електроенергії у власній господарській діяльності.

Таким чином, за даними документальної перевірки зменшено валові витрати Ужгородської дистанції електропостачання на суму 275795,63грн., внаслідок порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.1 ст.5 Закону України від 22.05.1997р.НОМЕР_10 "Про оподаткування прибутку підприємств".  

Як пояснив позивач, відповідач всупереч наявним первинним документам зробив розрахунок понаднормотивних втрат електроенергії невідомо яким чином обчислений.

Відповідно до вказівки державної адміністрації залізничного транспорту України від 12.07.2002р. ІНФОРМАЦІЯ_1 всі мережі дистанції електропостачання розподіляються на мережі для передачі електроенергії споживачам та суто технологічні електричні мережі. Покриття витрат на утримання та обслуговування мереж здійснюється за рахунок різних джерел доходів.

Всі витрати технологічних мереж по всім елементам витрат відносяться до основної діяльності залізниць облічені в Ужгородській дистанції електропостачання, відповідно до статтей 225, 229-233 номенклатури витрат, затвердженої наказом Укрзалізниці від 10.02.2000р НОМЕР_7ІНФОРМАЦІЯ_2

Витрати на утримання та обслуговування локальних мереж накопичуються по статтях 447 та 446 вищенаведеної номенклатури витрат та покриваються за рахунок підсобно-допоміжної діяльності підприємств служби електропостачання .

Як визначає п.2.3. «Положення про Енергозбут», метою і предметом діяльності цього структурного підрозділу залізниці є «збільшення обсягів реалізації стороннім залізничному транспорту споживачам та забезпечення отримання прибутку залізницею». Тому витрати на утримання та обслуговування локальних мереж за номенклатурою статей 446 та 447 Ужгородська дистанція електропостачання передає до підрозділу «Енергозбут». Це передбачено п.2.9 «Положення про підрозділ Енергозбут», зокрема: «проведення компенсацій дистанціям електропостачання їх витрат на передачу та постачання електроенергії локальними мережами залізниці». Щомісячно “Енергозбут” Львівської залізниці повідомленнями (авізо) передає використання дистанцією електричної енергії та втрати в кількісному та вартістному вигляді. При цьому кількісні та вартісні показники втрат електричної енергії передаються не тільки по дистанціям, але й по інших споживачах. При передачі цих витрат дистанція електропостачання знімає їх за елементом “Інші витрати” методом сторно.

Виходячи із повідомлень (авізо) видно, що комерційні втрати електроенергії не були включені в рядок 04 “Валові витрати” “Декларації з податку на прибуток підприємства” за відповідні періоди, а передані структурному підрозділу “Енергозбут” по рядку 04.12 “Інші витрати” (сума - 3126,7) про що свідчить “Декларація з податку на прибуток за 2003 рік (наростаючим підсумком).

В ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Івано-Франківської дистанції колії встановлено заниження скоригованого валового доходу підприємства за 4 квартал 2003 року в сумі 21,0 тис.грн.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2001р., 01.01.2002р., 01.01.2003р., 01.01.2004р., 01.07.2004р. по бухгалтерському обліку Івано-Франківської дистанції рахується кредиторська заборгованість в сумі 21,0 тис. грн., щодо якої минув термін позовної давності (дата виникнення заборгованості грудень 2000р.) перед ТОВ “Карпатигеодезкартографія”.

Пунктом 1.22 ст.1 Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. НОМЕР_9ІНФОРМАЦІЯ_3 визначено, що сума заборгованості платника податків перед іншою юридичною особою або фізичною особою, яка залишилася не стягнутою після закінчення строку позовної давності визначається безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до пп.4.1.6. п. 4.1 ст.4 цього Закону до валового доходу включаються доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді.

Однак, як пояснив позивач, відповідач не врахував, що відповідно до п.п. 12.1.5 п. 12.1 статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р.НОМЕР_10, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованності (її частини) визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом натаріуса. Постачальник послуг не звертався до дистанції колії з вимогою про досудове врегулювання спору або із позовом до суду, тобто у Івано-Франківської дистанції колії не було правових підстав на власний розсуд включати непогашену заборгованість у валові доходи.

Крім того, акт перевірки від 04.11.2004р. НОМЕР_11 по Івано-Франківській дистанції колії (сторінка 10) є неналежною підставою для донарахування зобов'язань, оскільки в ньому не вказано за якими господарськими операціями, з яких причин, по яких первинних документах була встановлена прострочена кредиторська заборгованість.

Позивач погодився, що відповідачем вірно здійснено донарахування по Госпрозрахунковій службі матеріально-технічного постачання на суму 4,1 тис. грн. (штрафні санкції - 0,8 тис. грн.) та Дорожній ремонтно-експлуатаційній автобазі на суму 2,9 тис. грн. (штрафні санкції - 0,6 тис. грн.)

Суд погоджується з позицією позивача, що незважаючи на частково правильне донарахування відповідачем суми податку на прибуток та штрафних санкцій, спірне податкове повідомлення-рішення слід визнати нечинним в повному обсязі на суму 144 тис. грн., оскільки відповідачем на вказані суми самостійно зменшено загальну суму податкового зобов'язання, тобто із загальної суми податку на прибуток та штрафних санкцій 198,4 тис. грн. відповідачем самостійно знято 54,2 тис. грн. податку на прибуток та штрафних санкцій

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що слід визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Львові від 20.01.2005 року НОМЕР_1.

Керуючись ст.ст.7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Львові від 20.01.2005 року НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її в проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий