Рішення № 44240801, 12.05.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р.Справа № 924/588/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Субботіної Л.О., судді Магери В.В., судді Гладія С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" м. Одеса

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс 2008" с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця" м.Київ

про 1. Зобов'язання повернути із незаконного володіння кукурудзу в кількості 443,9 тон

2. Заборону вчиняти дії, які порушують або можуть порушити право Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" користуватись, володіти та розпоряджатись кукурудзою у кількості 443,9 тон

Представники сторін:

позивач: Ємельяненко Т.І. - представник за довіреністю № 17/03/15-Є від 17.03.2015р.

відповідач 1: Осипенко Г.В. - представник за довіреністю № 18/0805 від 08.05.2015р.

відповідач 2: Осипенко Г.В. - представник за довіреністю № 67 від 01.05.2015р.

третя особа: не з'явилась

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач з врахуванням заяви про зміну предмету позову та клопотання про залучення іншого відповідача звернувся до суду із позовом про зобов'язання повернути із незаконного володіння кукурудзу в кількості 443,9 тон та заборону вчиняти дії, які порушують або можуть порушити право Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" користуватись, володіти та розпоряджатись кукурудзою у кількості 443,9 тон. В обґрунтування позову зазначає, що 21.07.2008р. між позивачем та ТОВ "Трейн Укрейн" був укладений договір комісії № 01-2008, до якого в подальшому укладені додаткові угоди про продовження строку дії даного договору. На підставі п. 2.2.2 договору комісії позивачем були видані довіреності на уповноваженого представника відповідача 1 Нечипорука В.М., а також був направлений до ПрАТ "Ізяславська реалізаційна база хлібопродуктів" лист від 21.02.2014р. про надання вказівки на відвантаження кукурудзи у кількості 7047,200 тон, що знаходилась на зберіганні. Проте, відповідачем 1 здійснено лише завантаження кукурудзи в вагони в кількості 443,9 тон. Свої зобов'язання з організації та забезпечення транспортування кукурудзи відповідач 1 не виконав. Позивач вважає, що відповідач 1 незаконно, керуючись ст. 594 ЦК України, здійснив притримання кукурудзи в кількості 443,9 тон, завантаженої в 7 вагонів, підтвердженням чого є товарно-транспортні накладні № 000685, №000684. Тому звернувся до суду із даним позовом. Крім того, вказує, що згідно наявних в матеріалах справи накладних ТОВ "Транссервіс 2008" є отримувачем витребуваного майна (кукурудзи врожаю 2013 року в кількості 443,9 т). З усних пояснень відповідача 1 позивачу відомо, що витребуване майно було передано відповідачу 2 на зберігання. Виходячи із змісту ст. 953 ЦК України відповідач 1 в будь-який час може забрати витребуване майно із зберігання і перевезти в будь-яке інше місце та/або реалізувати тощо. В той же час між позивачем та відповідачем 2 не існує жодного договору, відповідач 2 може відмовити навіть в доступі до майна, що належить позивачу на праві власності. Тому позивач має всі підстави передбачати можливість порушення свого права власності відповідачем 2. В зв'язку із вказаним, позивач на підставі ст. 386 ЦК України заявив вимогу про заборону вчиняти відповідачем 2 дії, які можуть порушити його право власності, зокрема, перешкоджати в доступі до витребуваного майна, завантаженні та вивезенні.

В додаткових письмових пояснення по справі вказує, що позивач є власником спірного майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором купівлі - продажу №VP-011-14 від 23.01.2014р., видатковою накладною №24 від 23.01.2014р., рахунком на оплату №1 від 23.01.2014р., договором купівлі - продажу №VP-012-14 від 23.01.2014р., видатковою накладною №5 від 23.01.2014р., рахунком на оплату №2 від 23.01.2014р. та платіжними дорученнями. Відповідач 1 в односторонньому порядку незаконно відмовився від виконання своїх зобов'язань за договором комісії № 01-2008 від 21.07.2008р. На даний час передбачений укладеним договором комісії термін виконання зобов'язань комісіонера щодо забезпечення перевезення ввіреного вантажу залізничним транспортом минув. Отже, правова підстава, за якої відповідач 1 заволодів спірною партією зерна відпала, а тому володіння відповідачем 1 спірним майном стало незаконним та безпідставним. Тому додатково посилаючись на приписи ст. 1212 ЦК України позивач вважає, що спірне майно підлягає негайному поверненню позивачу. Додатково позивач зазначає, що індивідуалізуючими ознаками витребуваного майна, крім іншого є номери вагонів №№58562794, 59597880, 53203451, 53203360, 95367736, 53202784, 58567421, у яких спірне майно було передано відповідачеві 1. Отримання витребуваного майна у зазначених вагонах не заперечував і сам відповідач 1, навіть підтвердив надавши залізничні накладні, які наявні в матеріалах справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Представник відповідача 1 проти позову заперечує. В письмовому відзиві зазначає, що відповідач не є особою, яка володіє майном незаконно. Спірне майно було передано позивачем відповідачу самостійно на підставі договору та замовлень на перевезення. У позивача перед відповідачем наявний борг, що підтверджується рішенням суду по справі №916/865/14. Тому відповідачем було застосовано такий спосіб забезпечення виконання зобов'язання як притримання. Отже, відповідач саме на підставі закону притримує, а отже, і володіє спірним майном. Також вказує, що наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин виключає можливість пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння. Зазначає, що позивач обґрунтовує своє право власності на кукурудзу складською квитанцією, яка не є документом, що підтверджує право власності, а лише підтверджує наявність договору зберігання. Позивачем не доведено, що він є власником майна, що витребовується. Крім того, відповідач звертає увагу, що позивач вимагає від відповідача майно, що не має індивідуально визначених ознак. Кукурудза, що знаходилась на зберіганні та відвантажувалась у вагони, є річчю, яка має родові ознаки. Тому обраний позивачем спосіб захисту не може бути застосований. Із вказаних підстав просить у позові відмовити.

Представник відповідача 2 позов не визнає. У відзиві на позов вказує, що відповідно до постанови про зміну зберігача, виданою відділом ДВС Овідіопольського районного управління юстиції 10.03.2015р. змінено відповідального зберігача - ТОВ "Транссервіс 2008" на представника ТОВ "Трейн Укрейн" Панченко М.М. Тому відповідач 2 вказує, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом. Крім того, позовні вимоги не підтверджені жодними допустимими та належними доказами, які беззаперечно підтверджували б наявність у відповідача2 спірного майна. З вказаних підстав просить в позові відмовити.

Третя особа Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця" в судове засідання не з'явилась, однак, в матеріалах справи наявні письмові пояснення з приводу позовних вимог.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

21.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" (далі - комісіонер) та Підприємством з іноземними інвестиціями "Сєрна", яке було перейменовано у Підприємством з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна", що відповідно до Статуту користується всіма майновими та немайновими правами та відповідає за обов'язками і зобов'язаннями ПІІ "Сєрна", (далі - комітент) було укладено договір комісії № 01-2008 (далі - договір), згідно п. 1.1 якого комісіонер зобов'язується за плату і за рахунок комітента надати чи організувати наданння транспортно - експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно - імпортних та транзитних вантажів, які належать комітенту, залізничним транспортом "Укрзалізниці", а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Відповідно до п.п. 2.1.2, 2.1.22 договору комісіонер був зобов'язаний, зокрема, за наданою комітентом заявкою на відвантаження, здійснити відвантаження вантажу, який належить комітенту; передати вантаж в пункті призначення уповноваженій особі, вказаній в супровідних документах.

Пунктом 5.9 договору визначено, що робота комісіонера вважається виконаною після доставки вантажу отримувачу та підписання сторонами акту виконаних робіт.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. (п. 6.1 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Додатковими угодами № 1-01/10 від 01.01.2010р., № 26-11/10 від 26.11.2010р., № 1/30-11 від 30.06.2011р., № 02/30-12 від 30.06.2012р., № 3/30-13 від 30.06.2013р. до договору комісії №01-2008 від 21.07.2008р., строк дії договору неодноразово продовжувався та закінчився 30.06.2014р.

У відповідності до умов договору комісії № 01-2008 від 21.07.2008р. з метою здійснення перевезення кукурудзи позивачем було видано довіреність №21/02-01 від 21.02.2014р. на уповноваженого представника ТОВ "Трейн Укрейн" Нечипорука В.М. на право отримання від ПАТ "Ізяславська реалізаційна база хлібопродуктів" кукурудзи в кількості 7047,200 тонн. В свою чергу, ТОВ "Трейн Укрейн" також видало довіреність №21/02/01 від 21.02.2014р. на ім'я Нечипорука В.М. на отримання від ПІІ "Сєрна", ПАТ "Ізяславська реалізаційна база хлібопродуктів" кукурудзи в кількості 7047,200 тонн.

Також 21.02.2014р. позивачем на адресу ПАТ "Ізяславська реалізаційна база хлібопродуктів" було направлено листа з проханням надати вказівку на відвантаження кукурудзи у кількості 7047,200 тонн, яка знаходилась на елеваторі на зберіганні згідно з договором зберігання з ПІІ "Сєрна". Відповідно до вказаного листа вантажовласником є ПІІ "Сєрна", вантажовідправником - ТОВ "Трейн Укрейн", пункт призначення - ТОВ "Іллічівський зерновий термінал".

Право власності позивача на кукурудзу підтверджується договорами купівлі-продажу № VP-011-14 від 22.01.2014р., № VP-012-14 від 22.01.2014р., видатковими накладними № 24 від 23.01.2014р., № 5 від 23.01.2014р., актом прийому-передачі від 23.01.2014р., платіжними дорученнями № 39 від 23.01.2014р., № 482 від 23.01.2014р., № 41 від 23.01.2014р., договорами зберігання зерна № 10 від 22.01.2014р., складськими квитанціями на зерно № 322 від 23.01.2014р. та №321 від 23.01.2014р.

Відповідно до товарно-транспортних накладних серія ХМ № 000685 від 04.03.2014р. та №000684 від 04.03.2014р. ТОВ "Трейн Укрейн" було здійснено завантаження кукурудзи в кількості 443,850 тонн у залізничні вагони №№58567421, 53202784, 53203360, 59597880, 58562794, 53203451, 95367736, які тривалий час не відправлялись та простоювали на коліях.

Позивач неодноразово звертався до відповідача 1 з листами № 9106 від 04.03.2014р., № 9130 від 11.03.2014р., № 9127 від 06.03.2014р., в яких вимагав негайно здійснити відправку всіх вагонів з вантажем ПІІ "Сєрна" в пункти призначення.

Листом № 97/0503 від 05.03.2014р. ТОВ "Трейн Укрейн" повідомило, що вагони з вантажем ПІІ "Сєрна" не були відправлені та простоюють на коліях, в зв'язку із невиконанням позивачем договірних зобов'язань.

В подальшому листами № 113/1803 від 18.03.2014р., № 198/0805 від 08.05.2014р. ТОВ "Трейн Укрейн" повідомило позивача про застосування притримання щодо вантажу, який був завантажений у вагони, в тому числі і спірної кукурудзи, в зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань по оплаті платежів на користь ТОВ "Трейн Укрейн" згідно договору комісії на оренду вагонів № 1/А від 01.10.2008р., договорів оперування № 08/02 від 08.02.2012р., № 2804/11-О від 28.04.2011р., договорів комісії на здійснення перевезень № 01-2008 від 21.07.2008р., № 02-2011 від 01.11.2011р., договору № 01-0102 від 01.02.2013р.

Відповідно до залізничних накладних № 33018748 та № 33018805, інформації про вагонні операції вагони із кукурдзою в кількості 443,850 тонн були прийняті до перевезення 08.05.2012р. та відправлені із станції Ізяслав лише 09.05.2014р., що додатково підтверджується письмовими поясненнями ДТГО "Південно-Західна залізниця". При цьому одержувачем вантажу було визначено ТОВ "Транссервіс 2008", станція призначення - Аккаржа Одеської залізниці.

08.05.2014р. між ТОВ "Трейн Укрейн" (замовник) та ТОВ "Транссервіс 2008" (виконавець) було укладено договір № 08/05-14 про надання послуг, згідно умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника надати, а замовник прийняти та оплатити послуги, пов'язані з організацією прийому, вивантаження, перевезення, розміщення та зберігання зернових, в тому числі, але не виключно: своєчасно здійснити розкредитування залізничних вагонів, що прибули на станцію Аккаржа Одеської залізниці, прийом вантажу по вазі, вказаній у залізничних накладних, лабораторне визначення якісних характеристик, зважування, вивантаження вантажу із залізничних вагонів в автотранспорт, перевезення вантажу на склади; збереження вантажу; оброблення вантажу; по закінченню зберігання - організувати завантаження вантажу в транспортні засоби, організувати доставку до пункту призначення, визначеного замовником. На підставі вказаного договору замовник передав, а виконавець прийняв на зберігання в тому числі кукурудзу в кількості 1 014,370 тонн. Пунктом 1.3 договору визначений максимальний термін дії договору - до 08 травня 2015 року. Згідно п. 3.1договору максимальний строк зберігання вантажу встановлюється сторонами в п. 1.3 договору. Продовження даного строку допускається виключно на умовах окремої письмової домовленості сторін. Прийнятий виконавцем вантаж знеособлюється по культурам, сортам і якості і зберігається знеособлено з вантажем того ж роду і якості інших замовників (п. 3.2 договору).

Згідно актів прийому-передачі від 12.05.2014р., ТОВ "Трейн Укрейн" передало, а ТОВ "Транссервіс 2008" прийняло на зберігання кукурудзу, яка є предметом спору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 916/865/14 від 11.12.2014р. було задоволено частково первісні позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна". Розірвано договір комісії №1/А від 01.10.2008р., укладений між Підприємством з іноземними інвестиціями "Сєрна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" збитки в сумі 4 086 188,90 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 51385,61грн. В решті первісних позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" відмовлено. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" задоволено частково. Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" заборгованість в сумі 97 972, 49грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 301,98грн. В решті зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" відмовлено. Вказаною судовою постановою встановлено, що ТОВ "Трейн Укрейн", прийнявши до виконання комісійне доручення, надане ПІІ "Сєрна" згідно договорів комісії № 01-2008 від 12.07.2008р. та № 02-2011 від 01.11.2011р., зупинило його виконання, притримавши 102 вагони, з належним ПІІ "Сєрна" майном, до моменту виконання зобов'язань за договором комісії № 1/А від 01.10.2008. Однак, притримання вантажу за договорами комісії № 01-2008 від 12.07.2008р. та № 02-2011 від 01.11.2011р. могло бути застосовано лише як засіб забезпечення вимог комісіонера, саме за вищезазначеними договорами, а не за договором № 1/А від 01.10.2008р. Будь-яких доказів на підтвердження порушення ПІІ "Сєрна" умов зазначених договорів комісії ТОВ "Трейн Укрейн", всупереч вимог ст.ст. 33-34 ГПК України, не надано. Тому суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання ТОВ "Трейн Укрейн" зобов'язань, прийнятих за договорами комісії № 01-2008 від 12.07.2008р. та № 02-2011 від 01.11.2011р., підтверджений матеріалами справи.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/3781/14 від 24.11.2014р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р., було відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Трейн Укрейн" до ПІІ "СЄРНА", ТОВ "ТУ ДЖЕСТ" про стягнення 6 876 569,46 грн. При розгляді даної справи судами встановлено, що враховуючи недоведення ТОВ "ТРЕЙН УКРЕЙН" факту невиконання зобов'язання ПІІ "Сєрна" щодо оплати перевезення 102 вагонів, наявність на рахунку ТОВ "ТРЕЙН УКРЕЙН" передоплати в сумі 2662202,44 грн., якої було би достатньо для здійснення перевезення, позивач незаконно притримав вантаж відповідача. Таким чином, незаконним притриманням майна, ПІІ "Сєрна" порушило норму матеріального права України - ч.1 ст. 594 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх заперечень щодо безпідставності позовних вимог відповідачем 2 ТОВ "Транссервіс 2008" подано в матеріали справи постанови старшого державного виконавця відділу ДВС Овідіопольського районного управління юстиції про заміну зберігача від 10.03.2015р., згідно яких замінено відповідального зберігача майна, на яке було накладено арешт на підставі ухвал господарського суду Тернопільської області по справі № 924/414/14 від 23.07.2014р., господарського суду Одеської області по справі № 916/1805/14 від 18.06.2014р., по справі №927/790/14 від 30.07.2014р. та по справі № 920/801/14-916/2184/14 від 02.07.2014р., господарського суду Черкаської області по справі № 925/751/14 від 04.07.2014р., з директора ТОВ "Транссервіс 2008" на представника ТОВ "Трейн Укрейн", в зв'язку з передачею арештованого майна.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору комісії № 01-2008 від 21.07.2008р. ТОВ "Трейн Укрейн" здійснило завантаження кукурудзи в кількості 443,850 тонн, яка належить позивачу, у залізничні вагони №№58567421, 53202784, 53203360, 59597880, 58562794, 53203451, 95367736, що підтверджується довіреностями ТОВ "Трейн Укрейн" та ПІІ "Сєрна" №21/02-01 від 21.02.2014р., виданими на уповноваженого представника ТОВ "Трейн Укрейн" Нечипорука В.М. на право отримання від ПАТ "Ізяславська реалізаційна база хлібопродуктів" кукурудзи, листом позивача від 21.02.2014р., що направлявся на адресу ПАТ "Ізяславська реалізаційна база хлібопродуктів", товарно-транспортними накладними серія ХМ № 000685 від 04.03.2014р. та №000684 від 04.03.2014р., а також не заперечується відповідачем 1 у наявних в матеріалах справи листах та письмових поясненнях. Вказаний вантаж мав бути доставлений в пункт призначення - ТОВ "Іллічівський зерновий термінал".

Однак, відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором комісії № 01-2008 від 21.07.2008р.

Згідно залізничних накладних № 33018748 та № 33018805, інформації про вагонні операції, письмових пояснень ДТГО "Південно-Західна залізниця" вагони із кукурдзою в кількості 443,850 тонн були прийняті до перевезення 08.05.2012р. та відправлені із станції Ізяслав лише 09.05.2014р. При цьому ТОВ "Трейн Укрейн" було самостійно визначено одержувачем вантажу ТОВ "Транссервіс 2008" та станцію призначення - Аккаржа Одеської залізниці.

В подальшому на підставі договору № 08/05-14 про надання послуг від 08.05.2014р., укладеного між ТОВ "Трейн Укрейн" та ТОВ "Транссервіс 2008", актів прийому-передачі від 12.05.2014р. спірна кукурудза була передана відповідачем 1 на зберігання ТОВ "Транссервіс 2008".

Вважаючи такі дії відповідача 1 неправомірними та такими, що порушують право власності позивача на належне йому майно, позивач просить суд зобов'язати відповідача 1 повернути із незаконного володіння кукурудзу в кількості 443,9 тон. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.387 ЦК України, а також ст. 1212 ЦК України.

Згідно ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння. Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов'язаний з будь-якими конкретними зобов'язаннями між власником і порушником.

Предмет такого позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Важливою умовою звернення з таким позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Також, слід зауважити, що в порядку ст. 387 ЦК України може бути витребувана лише індивідуально-визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи (що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей, визначених родовими ознаками (грошових коштів). У такому випадку інтереси власника можуть захищатися іншими способами (позов про повернення безпідставно придбаного майна, про відшкодування шкоди).

Відповідно до положень ст. 184 ЦК річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Судом враховується, що спірне майно (кукурудза) є річчю, визначеною родовими ознаками. Отже, вказане майно не може бути витребувано за віндикаційним позовом на підставі ст. 387 ЦК України.

Доводи позивача з приводу того, що індивідуалізуючими ознаками спірного майна (кукурудзи) є номери вагонів №№58562794, 59597880, 53203451, 53203360, 95367736, 53202784, 58567421, у яких спірне майно було передано відповідачеві 1, судом до уваги не приймаються, оскільки згідно наявних в матеріалах справи договору № 08/05-14 про надання послуг від 08.05.2014р., укладеного між ТОВ "Трейн Укрейн" та ТОВ "Транссервіс 2008", актів прийому-передачі від 12.05.2014р. спірна кукурудза була вивантажена з залізничних вагонів та передана відповідачем 1 на зберігання ТОВ "Транссервіс 2008". Крім того, умовами вищевказаного договору (п. 3.2) передбачено, що прийнятий ТОВ "Транссервіс 2008" вантаж знеособлюється по культурам, сортам і якості і зберігається знеособлено з вантажем того ж роду і якості інших замовників.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжує такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна кукурудза в кількості 443,850 тонн була передана ТОВ "Трейн Укрейн" на підставі договору комісії № 01-2008 від 12.07.2008р., відповідно до умов якого відповідач 1 зобов'язувався забезпечити організацію та транспортування спірного майна у пункт призначення, визначений позивачем.

Однак, відповідачем 1 не були виконані вказані зобов'язання, оскільки останнім було здійснено притримання вантажу. При цьому підставою для застосування відповідачем 1 притримання стало невиконання позивачем зобов'язань по оплаті платежів на користь ТОВ "Трейн Укрейн" згідно договору комісії на оренду вагонів № 1/А від 01.10.2008р., договорів оперування № 08/02 від 08.02.2012р., № 2804/11-О від 28.04.2011р., договорів комісії на здійснення перевезень № 01-2008 від 21.07.2008р., № 02-2011 від 01.11.2011р., договору № 01-0102 від 01.02.2013р. про що відповідач 1 повідомив позивача листами № 113/1803 від 18.03.2014р., № 198/0805 від 08.05.2014р.

Згідно з приписами ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, притриманням.

Відповідно до ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1019 ЦК України передбачено, що комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові.

Таким чином, притримання вантажу за договором комісії № 01-2008 від 12.07.2008р. могло бути застосовано лише як засіб забезпечення вимог комісіонера саме за вказаним договором.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 916/865/14 від 11.12.2014р., рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/3781/14 від 24.11.2014р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р., було встановлено, що ПІІ "Сєрна" не допустило порушення умов договору комісії №01-2008 від 12.07.2008р. та № 02-2011 від 01.11.2011р., тому ТОВ "Трейн Укрейн" незаконно притримало вантаж позивача. Виходячи із вказаного судами був встановлений факт неналежного виконання ТОВ "Трейн Укрейн" зобов'язань, прийнятих за договорами комісії № 01-2008 від 12.07.2008р. та № 02-2011 від 01.11.2011р.,

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на викладене, доводи відповідача 1 щодо законності володіння останнім спірним майном (кукурудзою), в зв'язку з його притриманням, є безпідставними.

Згідно п. 6.1 договору комісії № 01-2008 від 12.07.2008р. із змінами, внесеними додатковими угодами № 1-01/10 від 01.01.2010р., № 26-11/10 від 26.11.2010р., № 1/30-11 від 30.06.2011р., №02/30-12 від 30.06.2012р., № 3/30-13 від 30.06.2013р., строк дії договору комісії закінчився 30.06.2014р.

Приписами ч. 1 ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Отже, на даний час зобов'язання відповідача 1 щодо забезпечення перевезення ввіреного вантажу залізничним транспортом за договором комісії № 01-2008 від 12.07.2008р. є припиненими.

Судом враховується, що відповідно до договорів купівлі-продажу № VP-011-14 від 22.01.2014р., № VP-012-14 від 22.01.2014р., видаткових накладних № 24 від 23.01.2014р., № 5 від 23.01.2014р., акту прийому-передачі від 23.01.2014р., платіжних доручень № 39 від 23.01.2014р., № 482 від 23.01.2014р., № 41 від 23.01.2014р., договорів зберігання зерна № 10 від 22.01.2014р., складських квитанцій на зерно № 322 від 23.01.2014р. та №321 від 23.01.2014р. позивач є власником спірної кукурудзи.

Наявними в матеріалах справи доказами (довіреностями ТОВ "Трейн Укрейн" та ПІІ "Сєрна" №21/02-01 від 21.02.2014р., товарно-транспортними накладними серія ХМ № 000685 від 04.03.2014р. та №000684 від 04.03.2014р., залізничними накладними № 33018748 та № 33018805 від 08.05.2014р., договором № 08/05-14 про надання послуг від 08.05.2014р., укладеним між ТОВ "Трейн Укрейн" та ТОВ "Транссервіс 2008", актами прийому-передачі від 12.05.2014р.) підтверджується перебування у відповідача належної позивачу кукурудзи в кількості 443,850 тонн. Будь-яких доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.

Зважаючи на викладене, після закінчення строку дії договору комісії № 01-2008 від 12.07.2008р. у відповідача 1 відсутні будь-які підстави для володіння вказаним спірним майном. Тому кукурудза в кількості 443,850 тонн, що є предметом спору, підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

У задоволенні позовних вимог про зобов'язання повернути із незаконного володіння кукурудзу в кількості 0,050 тонн слід відмовити, оскільки позивачем не подано в матеріали справи жодних доказів на підтвердження передачі вказаного майна відповідачу 1 та перебування його у володінні останнього.

З приводу позовних вимог до відповідача-2 про заборону вчиняти дії, які порушують або можуть порушити право Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" користуватись, володіти та розпоряджатись кукурудзою у кількості 443,9 тон судом приймається до уваги наступне.

Частиною 1 ст.1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, тоді як господарський суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, а, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд має з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмовити позивачеві в захисті внаслідок безпідставності та необґрунтованості заявлених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Судом враховується, що позивачем не подано будь-яких доказів на підтвердження факту порушення його прав можливими діями ТОВ "Транссервіс 2008". Вказані позовні вимоги зводяться лише до необхідності захисту прав та інтересів позивача в майбутньому, при умові, якщо вони будуть порушені.

Крім того, судом враховується, що термін дії договору № 08/05-14 про надання послуг від 08.05.2014р., на підставі якого спірна кукурудза перебувала на зберіганні у ТОВ "Транссервіс 2008", закінчився 08 травня 2015 року. Матеріали справи не містять доказів продовження дії договору зберігання чи перебування спірного майна у ТОВ "Транссервіс 2008" на інших підставах.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про заборону ТОВ "Транссервіс 2008" вчиняти дії, які порушують або можуть порушити право Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" користуватись, володіти та розпоряджатись кукурудзою у кількості 443,9 тон не підлягають задоволенню.

При розподілі судового збору між сторонами судом враховується наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви з врахуванням заяви про зміну предмета позову позивач звернувся до суду із двома позовними вимогами: зобов'язання повернути із незаконного володіння кукурудзу в кількості 443,9 тон (майнового характеру) та заборону вчиняти дії, які порушують або можуть порушити право Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" користуватись, володіти та розпоряджатись кукурудзою у кількості 443,9 тон (немайнового характеру).

Приписами ст. 55 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витренується. При цьому ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Позивачем ціна позову за першою позовною вимогою була зазначена, виходячи із вартості кукурудзи, вказаної в листі ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" № 11/139-3 від 24.02.2014р., із розрахунку 216 доларів США за 1 тону. При цьому визначення вартості кукурудзи у гривнях здійснювалось позивачем за офіційним курсом долара станом на 21.02.2014р., що становив 833,80 грн./100 дол. США.

Однак, згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за подання позовної заяви сплачувався позивачем 23.04.2014р., що підтверджується платіжним дорученням № 2158 від 23.04.2014р.

Станом на 23.04.2014р. офіційний курс долара становив 11,5129 грн. за 1 долар США. Отже, вартість спірного майна становила: 216 * 11,5129 * 443,9 = 1 103 884,48 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

2 % від ціни позову за першою майновою позовною вимогою становить 22 077,69 грн., судовий збір за другою немайновою вимогою - 1218,00 грн.

Однак, при зверненні до господарського суду із позовною заявою позивачем одночасно була подана заява про забезпечення позову.

Відповідно абз. 3 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Згідно платіжного доручення № 2162 від 23.04.2014р. позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1827,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Отже, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 21 468,69 грн. (22 077,69 - 1827,00 + 1218,00)

Відповідно до платіжних доручень № 2158 від 23.04.2014р. та № 22 від 13.01.2015р. позивач сплатив 18 166,10 грн. Сума недоплаченого судового збору становить 3 302,59 грн., яка підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог та враховуючи приписи ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача 1 (за позовною вимогою майнового характеру) та на позивача (за позовною вимогою немайнового характеру).

Також на відповідача 1 покладаються витрати із сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1827,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 2502 від 14.05.2014р., яка була задоволена згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 03.06.2014р.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" м. Одеса, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс 2008" с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця" м.Київ про зобов'язання повернути із незаконного володіння кукурудзу в кількості 443,9 тон, заборону вчиняти дії, які порушують або можуть порушити право Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" користуватись, володіти та розпоряджатись кукурудзою у кількості 443,9 тон задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" (м.Одеса, вул.Мельницька, 26/2, код 34673821) повернути із незаконного володіння майно, а саме кукурудзу українського походження врожаю 2013 року, що відповідає ДСТУ 4525:2006 в кількості 443,850 тонн у володіння Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" (м.Київ, вул.Червоноармійська, 100, код 23393195).

Видати наказ.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" (м.Одеса, вул.Мельницька, 26/2, код 34673821) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" (м.Київ, вул.Червоноармійська, 100, код 23393195) 20 250,69 грн. (двадцять тисяч двісті пятдесят гривень 69 коп.) витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви та 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати наказ.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" (м.Київ, вул.Червоноармійська, 100, код 23393195) в дохід Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору") судовий збір в розмірі 3 302,59 грн. (три тисячі триста дві гривні 59 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 18.05.2015р.

Головуючий суддя Л.О. Субботіна

Суддя В.В. Магера

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Київ, вул. Червоноармійська, 100 (б/ц "Торонто", 6-й поверх, вхід "А"),

3 - відповідачу 1(65005, м. Одеса, Малинівський р-н, вул. Мельницька, 26/2),

4 - відповідачу 2 (67840, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3),

5 - третій особі (м. Київ, вул. Лисенка, 6) - рекомендованим